Більшість прийнятих Верховною Радою під час війни законопроєктів стали законами вже після першого читання. Зокрема ваги закону за такою процедурою набули 59% документів, йдеться у матеріалі Лабораторії законодавчих ініціатив для ZN.UA «Воєнний парламентаризм: як парламентарії відпрацювали в умовах спільної загрози».
Аналітики зазначають, що в умовах війни процес прийняття законів значно пришвидшився. Так впродовж перших шести місяців повномасштабної війни з’явилося багато законопроєктів, які приймалися «з коліс»: п’ять законопроєктів було прийнято в день реєстрації, а 12 законопроєктів — наступного дня після реєстрації.
Водночас впродовж попередніх двох сесій парламенту був протилежний тренд: дві третини законів приймалися у другому читанні.
«На практиці два читання дозволяють краще підготувати законопроєкт, виправити недоліки та помилки, виявлені при першому читанні. Однак два читання потребують також і більше часу, якого в умовах вторгнення, очевидно, не було», - зазначають аналітики.
При цьому експерти зазначають, що в такому темпі прийняття, найімовірніше, втрачається якість законів.
Нагадаємл, що більшість прийнятих парламентом законодавчих ініціатив належить представникам владної «Слуги народу» – 74%. При цьому до парламенту активно надходять законопроєкти від депутатів майже усіх фракцій та груп, крім представників колишньої ОПЗЖ, групи «Довіра» та позафракційних депутатів.