Білорусь нібито захищається від України і НАТО: насправді це брехня Лукашенка для Путіна – ISW

Самопроголошений президент Білорусі Аляксандр Лукашенко усіляко відбріхується перед російським диктатором Владіміром Путіним, аби не вводити білоруську армію у війну проти України. Для цього Лукашенко тепер використовує вигадку, буцімто білоруська армія має бути готова до нападу України та НАТО на Білорусь. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 1 грудня.

Аналітики ISW зауважили, що Лукашенко звинуватив Україну та НАТО у зростанні кількості провокацій біля білорусько-українського кордону та заявив, що Україна намагається втягнути у війну сили НАТО, а сам альянс нібито нарощує сили та активізує бойову підготовку в сусідніх країнах. В цьому контексті міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що Білорусь лише захищатиме свою територію. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кремль намагається викликати відчуття паніки у Лукашенка

ISW бачить дві причини такої поведінки білоруської влади. По-перше, щоб закріпити українські частини біля білоруського кордону і не дозволити їм брати участь у контрнаступах проти росіян на окупованих територіях. А, по-друге, щоб відбрехатися від Путіна, який схиляє Білорусь до прямої участі у війні проти України.

«Лукашенко та Хренін також, ймовірно, зосередили інформаційну операцію на передбачуваній агресії НАТО та провокаційних діях уздовж білоруського кордону, щоб припустити, що білоруські військові повинні залишатися в Білорусі для захисту від потенційної агресії НАТО, і таким чином створити інформаційні умови для протистояння російському тиску щодо вступу Білорусь у війні в Україні», – йдеться у звіті ISW. 

ISW продовжує оцінювати, що вступ Білорусі у війну Росії проти України вкрай малоймовірний. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Розгортання російських військ у Білорусі: пояснення від ISW щодо маневрів Кремля

Нагадаємо, Аляксандр Лукашенко не зацікавлений в участі його країни у вторгненні в Україну, однак в його оточенні є люди, які готові схилити його до такого рішення. Зокрема на це може вплинути і смерть білоруського міністра закордонних справ Володимира Макея, який був противником прямої участі Білорусі у війні.