Розповідаючи про свої почуття після винесення вироку, екс-посол сказав: «Перше враження - це сором. Мені дуже соромно за свою Батьківщину, за Україну, за дії держави, за дії судів, тому що мною 15 років було віддано на будівництво цієї держави...Дуже шкода, що я живу в такій державі, де суд приймає такі рішення».
У той же час він додав, що рішення суду у справі Ю.Тимошенко не є остаточним: "Будуть ще касаційні скарги, аж до Європейського суду з прав людини. За нашими скромними підрахунками, це процес довжиною десь у півтора роки. За цей час на Україну чекають дуже серйозні події - це і можливе підписання (або непідписання) договору про асоціацію з Європейським Союзом, це і парламентські вибори...І тут перед державою і перед суспільством постане дуже багато складних питань. І як буде розвиватися ситуація навколо цього рішення, сьогодні дуже важко передбачити. Найближчим часом Верховна Рада розгляне законопроект про декриміналізацію окремих економічних правопорушень. У цей документ через поправки може увійти і «стаття Тимошенко». Це ще один вихід розвитку ситуації навколо сьогоднішнього вироку».
На думку Р.Безсмертного, не лише лідером опозиції, а й громадським лідером в Україні сьогодні стає Юлія Тимошенко. «І, звичайно, за поєдинком Януковича і Тимошенко буде спостерігати не тільки наша країна, але й увесь світ», - заявив він в інтерв'ю сайту «Товариш.online».
Порівнюючи українську владу з білоруською, екс-посол зазначив: «В Україні дуже жива теза про білорусизацію влади. Чи об'єктивна вона? Якщо говорити концептуально - так. Я думаю, що українська влада давно вже стала на шлях використання ситуації навколо Тимошенко у своїй грі з європейськими структурами, поставивши у залежність свободу Тимошенко з поведінкою Європи. Українська влада шантажує ЄС своїми діями по відношенню до екс-прем'єра і використовує російський фактор. Це відбувається приблизно так: приймете нас - добре, ми будемо з Європою, не приймете - значить, ми підемо до Росії. Звичайно, українська ситуація трохи відрізняється від тієї, як поводить себе пан Лукашенко по відношенню до політв'язнів, і як він займається, вибачте, «розводками» Москви і Брюсселя, але спільне, безумовно, є».