Берлін враховує російські інтереси в Україні, незважаючи на офіційні спростування

Тому не дивно, що в «новій східній політиці» Німеччини - як і в офіційній східній політиці Європейського Союзу - переважає максима Russia first! Про це в своїй статті для ZN.UA пише німецький експерт, екс-керівник Фонду імені Фрідріха Еберта Вінфрід Шнайдер-Детерс.

За його словами, для безпеки Європейського Союзу, а з ним і Німеччини, хороші взаємини з Росією є обов'язковими і більш важливими, ніж з НАТО, оскільки військовий конфлікт з Росією малоймовірний.

Для економіки Євро­пейського Союзу - і також Німеччини - значення природних ресурсів Росії (і не тільки природного газу) очевидне. Що ж до потенціалу для технологічного співробітництва, то тут Україна не поступається Росії. Причини слабо­розвиненого технологічного співробітництва лежать у самій Україні: це відстрашливі умови для іноземних інвесторів і насамперед відсутність правової безпеки в країні. Передусім це стосується порівняно невеликих прямих інвестицій німецьких фірм.

Експерт зазначає, що безпека та економіка - очевидні причини пріоритетності політики Німеччини щодо Росії перед її політикою щодо України, тому Берлін «враховує» російські інтереси в Україні, навіть якщо офіційно це й спростовується. Політична ситуація в Росії, її «керована демократія» хоча й не відповідає уявленням про цінності Європейського Союзу, водночас не є перешкодою для тісного співробітництва у сфері економіки та безпеки, тому що Росія - на відміну від України - не прагне членства у «спільноті цінностей» під назвою Європейський Союз.

Німецький експерт також нагадує, що транзит природного російського газу знаходиться в центрі інтересів Європейського Союзу до України.

При диверсифікації маршрутів постачання природного газу Європейський Союз визнає вже введений в експлуатацію російський трубопровід «Північний потік» (Балтійське море), який обходить Україну. При цьому ЄС відхиляє обхідний проект «Південний потік» (Чорне море). Але не через те, що він суперечить інтересам України, а через те, що «Південний потік» конкурує з його власним «Південним коридором» - проектом «Набукко» (Туреччина). Державна енергетична політика Німеччини пов’язана з положеннями Європейського енергетичного співтовариства, до якого з грудня 2010 року належить і Україна. Однак приватні німецькі енергетичні концерни тісно співпрацюють з російським державним концерном «Газпром», чиї інтере­си йдуть урозріз з європейською енергетичною концепцією.

Детальніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Вінфрід Шнайдер-Детерса ««Російський фактор» у німецькій політиці щодо України».