Антиамериканізм став стовпом ідеології Кремля - The Economist

Антиамериканські промови російського президента Володимира Путіна не означають те, що він дійсно готовий до війни із Заходом. Таку думку висловив автор публікації в The Economist.

Автор публікації задається питанням, навіщо Путіну взагалі потрібна була промова в рамках дискусійного клубу "Валдай" в минулу п'ятницю, і що стоїть за останньою антиамериканською тирадою російського президента.

Коли президент Росії виступав з "войовничою" антизахідної промовою в Мюнхені сім років тому, він був напружений і злий. Але 24 жовтня Путін був спокійним і щасливим, коли виголошував найбільшу антиамериканську за весь час промову. Він жартував і посміхався. Він насолоджувався, перевіряючи на міцність іноземних журналістів і експертів. Він примусив їх мовчати завдяки своєму вмінню перекручувати факти і спотворювати зміст.

По суті, мова російського президента містила мало нового. Путін звинуватив американський "односторонній диктат" в тому, що він винен у світових проблемах, подвійних стандартах і лицемірстві у відношенні до Росії, яка стоїть на "захисті інтересів російськомовного населення в Криму" проти "неофашистів". Його повідомлення було зрозумілим: якщо Америка порушує правила в Косово, так може робити й Росія в Україні.

Радянський Союз допоміг створити післявоєнний порядок, який зараз хоче знищити Путін. Радянські керівники були ворожі до Заходу, але не безвідповідальні, вони мали глибокі побоювання з приводу застосування ядерної зброї.

Путін не може змінити свою думку. "У минулому він робив усе, що в його силах, щоб змінити ситуацію, але тепер все це в минулому", - вважає директор Московського Центру Карнегі Дмитро Тренін. "Він явно не довіряє Америці і не бачить сенсу у спілкуванні з нею", - сказав редактор Головний редактор журналу "Росія в глобальній політиці" Фьодор Лук'янов. Питання полягає в тому, навіщо він вирішив виступити з промовою взагалі.

Відповідь може мати більше спільного з внутрішньою ситуацією, ніж із Заходом. Антиамериканізм тепер став стовпом ідеології Кремля. У 2007 році мюнхенська промова Путіна була виголошена на тлі великого зростання економіки Росії. Звинувачення в економічних проблемах Росії, в тому числі падіння цін на нафту, відволікає від критики Кремля. Опитування громадської думки показують, що російське суспільство - це найбільший кредит (козир - ред.) Путіна. На це націлені такі промови, як під час зустрічі "Валдай" в Сочі. Цікаво, що "Валдай" організований телевізійним пропагандистом Дмитром Кисельовим.

Все це не означає, що Путін готовий до реальної війни із Заходом. Виведення російських військ з України говорить про те, що його дії обмежені санкціями і небажанням росіян, щоб ще гинули солдати РФ. Але втручання Путіна в українські справи ще довго не буде припинятися.