Акімова: Розробляти держпрограму економічного і соціального розвитку все одно не було сенсу

Ліквідація як такого інституту програми економічного і соціального розвитку країни не буде мати ніяких негативних наслідків для якості бюджету та його реалізації.

Таку думку ZN.UA висловила перший заступник адміністрації президента Ірина Акімова, коментуючи ухвалений Верховною Радою минулого тижня закон, ініціатором якого виступив президент.

Акімова зазначила, що запропоновані главою держави законодавчі зміни передбачають оптимізацію системи програмних документів шляхом скасування необхідності розробки державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік.

Читайте: Рада віддала частину своїх "бюджетних" повноважень Януковичу

«Розробка цієї Програми є занадто обтяжливою для органів виконавчої влади, вимагає багато часу, ресурсів. Однак фактично Державна програма не стала дієвим інструментом реалізації державної соціально-економічної політики. Вона була затверджена парламентом лише в 2010 році. Жодного разу державний бюджет не формувався на основі цієї Програми», - зазначає Акімова.

Замість цього, пояснює вона, сьогодні на практиці «вже реалізується новий підхід до державного планування» - через затвердження Кабміном Національних планів дій (для належного виконання президентської програми економічних реформ).

«Приймаючи це до уваги, немає подальшої необхідності в розробці та схваленні державної програми економічного і соціального розвитку», - підкреслює перший заступник голови АП.

Таким чином, прийняття закону дозволить зробити передбачуваними пріоритети розвитку України, забезпечить стабільність в їх реалізації (адже заявлені пріоритети будуть закріплені у значній кількості програмних документів), ліквідувати розбіжності у програмах і тактику дій виконавчої влади в процесі здійснення реформ і виконання своїх повноважень.

З Акімовою в даному питанні частково погоджується колишній в.о. міністра фінансів України. У коментарі ZN.UA він зазначив, що сама ідея перегляду програмних підходів до державного планування є непоганою, особливо якщо згадати, що в Україні вже багато років говорять про необхідність переходу від короткострокового бюджетного планування на один рік до хоча б середньострокового - трьох-п'ятирічного.

Разом з тим, уточнює він, в умовах переходу на більш довгострокове, як мінімум трирічне, бюджетування відповідна програма економічного і соціального розвитку була б все ж необхідною.

Більше про наслідки посилення влади президента читайте в матеріалі Юрія Сколотяного '«Дрібні» законодавчі «пустощі» з далекосяжними наслідками' у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна". !zn

Читайте також:

Янукович руками Ради убезпечив себе від провалу влади на виборах-2012

Тігіпко - лідер рейтингу президентських боржників щодо невиконання "реформ"

Рада прийняла зміни до держбюджету-2012 під соцініціативи Януковича

Азаров каже, що за 2 роки він зробив більше, ніж всі інші за попередні 20 років

Рада затвердила правила етики для президента, депутатів і міністрів