ЗЕРНОВОЮ ОБЛАСТЮ НАКАЗАЛА БУТИ… СТАТИСТИКА

Після доручення Президента України Генпрокуророві з’ясувати причини дефіциту зерна в деяких регіонах і зростання цін на хліб, прокуратура Тернопільської області миттєво розпочала масові перевірки суб’єктів господарювання. Мета ні в кого сумнівів не викликала — треба знайти винних. А вони вже муситимуть зізнатися, чому «вивітрилося» зерно і, якщо, за законом природи, воно в жодну іншу форму не перетворюється, то де ж його шукати…

Спочатку працівники районних прокуратур перевірили, чи зберігається на комбінатах хлібопродуктів достатній запас зерна держрезерву. В результаті перевірок виявилося, що до сотень тонн так званого фондового збіжжя уже приросли ноги. Наприклад, із ВАТ «Борщівхлібопродукти» (комбінат хлібопродуктів) зникло 262 тонни «держрезервного» зерна, закладеного тут ще 1999 року згідно з договором між Державним комітетом України з матеріальних ресурсів та комбінатом хлібопродуктів і призначеного на постійне зберігання у Борщові та поповнення зерном нового врожаю. Посадові особи комбінату вчинили інакше — влітку 2001 року вони дали «ензе» одній комерційній структурі — ДП «ЗАТ «Агройл-Т» нібито для використання. Але зерно держрезерву на підприємство не повернуто досі, чим державі завдано збитків на суму майже 90 тисяч гривень.

У тому ж таки 1999 році на ВАТ «Бучацький комбінат хлібопродуктів» до держрезерву було закладено 72,4 тонни зерна жита. Офіційна статистика, тобто Держкомстат України, засвідчила, що на 1 березня нинішнього року це зерно є держрезервним. Але статистика, перефразуємо відомий афоризм, усього не знає. Не виявилося так званого державного жита на комбінаті хлібопродуктів у Бучачі! Посадові особи підприємства не показали ані підтверджуючих документів на списання зерна, ані згоди Держрезерву на його реалізацію, розбронювання, запозичення та інше відчуження. Їхні дії завдали матеріальної шкоди Держрезерву на суму майже 19 тисяч гривень. Проти посадових осіб двох комбінатів хлібопродуктів прокуратури Бучацького та Борщівського районів порушили кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України («зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки»).

Нещодавно Тернопільщина гордо відзвітувала: валове виробництво зернових культур в області після проголошення аграрної реформи неухильно зростає. Торік зерновий «вал», порівняно з 2001 роком, збільшився на 13 відсотків і сягнув майже 900 тисяч тонн. Господарства населення бурхливо розвиваються і уже забезпечують понад 20 відсотків усіх обсягів вирощеного в регіоні зерна! Прогресу не помітить хіба що сліпий! Переможну ходу ринкових перетворень зафіксували й місцеві органи статистики. І, схоже, дуже пожалкують з приводу фанфар.

Торік Тернопільське обласне управління статистики для виконання наказу Держкомстату від 1 вересня 2000 року доручило районним відділам статистики обстежити 61 сільську раду й понад тисячу домогосподарств області на предмет фактичного врожаю. На основі зібраних даних за певною методологією мали бути визначені валовий збір зерна та врожайність зернових у приватних селянських господарствах регіону. Райвідділи статистики відразу взялися за справу, повкладали угоди з громадянами, яким належало упродовж липня—жовтня 2002 року щомісячно обстежувати господарства населення. Та більшість опитувальників вирішили не трудити ноги: ану ж бо піду до дядька, а він вискочить з вилами. Дуже гіркою буде та обумовлена договором премія! Тому, сказали собі, краще сидіти вдома і вносити в опитувальні листи дані про розмір посівних площ, види культур та врожайність навмання. У ході наглядових перевірок, проведених працівниками районних прокуратур, виявилося, що опитані власники індивідуальних господарств не підтвердили факту надання інформації про врожайність та посіви зернових, а в деяких випадках спростували її. Але опитувальники від премії не відмовилися, своє заробили. Наприклад, у Бережанському районі їм було незаконно виплачено з держбюджету 1800 гривень, у Тернопільському районі — 2484 гривні, у Теребовлянському — 2800 гривень, у Зборівському — вже 3024гривень (у шести районах «липи» набігло на 13857 гривень). Мабуть, не помилявся у далекі часи римський імператор Веспасіан, встановивши для себе істину — «Гроші не пахнуть!»

А службовці райвідділів статистики не проконтролювали достовірності зібраних даних і надали опитувальні листи з «дутими» показниками в облстатуправління, чим порушили норми закону «Про державну статистику». Посадовці обласного управління статистики теж легко повірили в сумлінну працю опитувальників та своїх підлеглих у районах. Перші статисти області вирішили, що у валовому зборі зернових культур, формуванні держрезерву Тернопільщина рухається швидкими темпами, і надіслали в Держкомстат оптимістичні цифри, які стали підставою для збільшення кількісних показників зерна як в області, так і в державі загалом. За своєчасне надання звітності в Київ службовим особам облстатуправління начальник навіть виплатив премію. Працюйте, шановні, так і надалі! А прокуратура знає свою роботу. Проти посадових осіб шести райвідділів статистики порушено кримінальні справи за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.366 («службове підроблення») та ч. 1 ст.367 («службова недбалість») Кримінального кодексу України. У діях посадовців обласного управління статистики прокуратура області теж добачила кримінал: є ознаки злочинів, які підпадають під ч.2 ст.364 та ч.1 с.367 ККУ. І тому цими днями з’явилася, так би мовити, завершальна кримінальна справа проти найголовніших тернопільських статистів.

З усіх загаданих справ розпочато розслідування. Та чим такі «справи статистів» завершуються в судах Тернопільщини, пересічний житель краю здогадається відразу. Вироки тут надто суворі, стають пересторогою для інших — «два роки умовно без права займати керівні посади». Щодо цього в області навіть невеличкий анекдот поширився. Каже начальник начальникові: «Петре! Дав би ти мені свої фінансові запаси і два роки умовно. Розважився б я вволю — де захотів і з ким захотів». — «Гаразд!» — «Ну тоді задурно віддаю свою путівку… в санаторій».

Та навіть порушені кримінальні справи дозволяють пересвідчитися, як легко органи статистики можуть… підвести область. Стає ще більш зрозуміло, що прикрашена звітність потрібна хіба що місцевим чиновникам для збереження посад. Бо коли дорожчають продукти першої необхідності, зокрема хліб, то переконливі показники зернового достатку зовсім перестають переконувати. Зробити область насильно зерновою житницею і справді важко.