Збройні барони львівської міліції

Пальму української першості з причетності правоохоронців до оборудок зі зброєю сміливо завойовує Львівщина. І викраденням та торгівлею «стволами» тутешнього Університету внутрішніх справ, і «лівим» продажем конфіскату в місцевому Галицькому райвідділі. Нехай знають наших.

Однак вдалося з’ясувати, що на Львівщині міліціянтам притаманні й інші якості. Хоча їх правоохоронці й намагалися приховати. А коли не вдалося - «переконали» органи прокуратури в існуванні «різдвяної казки» та знайшли цапів-відбувайл серед рядових виконавців. І справді, що тут такого, якщо місцеві міліцейські начальники не проти отримати ще донедавна бойову державну зброю. За акційною пропозицією - 30 гривень за «ствол».

А що, нормальні гроші. За 12 карабінів, які «провернули», можна «воронок» заправити. Аби поїхати подивитися, як рядовий склад стріляє. Адже таке побачиш не часто - в період різдвяних свят цілі батальйони міліції Львівщини вправлялися у влучності. Понад тисячу набоїв.

І не слід дивуватися, що ці навчально-тренувальні стрільби не були передбачені відповідними тематичними планами аж на два роки. А силу-силенну правоохоронців відправлять відстріляти набої… саме до зброї, яка невдовзі опиниться в руках міліцейської еліти області. Бо треба вірити у «різдвяну казку» - навіть коли командир військової частини, полігон якої фігурує в міліцейських документах, повідомляє: такі навчання в нього не відбувалися. І в журналі вхідної кореспонденції військових немає навіть звернень про проведення таких стрільб.

Дивина: у міліцейських наказах вказано відповідний військовий полігон - а правоохоронці там насправді не стріляли. Але ж це Різдво - і міліцейському керівництву вдається переконати органи прокуратури в тому, що навчально-тренувальні стрільби таки були. Але в урочищі неподалік Львова. Сподобалися начальникам поля та галявини біля містечка Миколаїв - ось вони туди, на природу, кілька днів возили цілі батальйони.

Прокуратура в «різдвяну казку» повірила і в порушенні кримінальної справи відмовила.

Як повідомив у відповіді на запит старший прокурор С.Лев, «14.02.2012 в прокуратуру Шевченківського району м. Львова для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України надійшов висновок з матеріалами службового розслідування з приводу законності дій працівників УДСО щодо переобладнання та реалізації 12 штук бойових карабінів
7.62 мм зразка 1944 року, а також проведення навчально-тренувальних стрільб з даного озброєння. За результатами даної перевірки 24.02.2012 прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб УДСО на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 263, 364, 365, 367 КК України».

Набої до карабінів начальників

Про яке ж службове розслідування йдеться у відповіді прокурорських? Виявляється, його проводили працівники Департаменту внутрішньої безпеки МВС. Операм вдалося з’ясувати, що з 4 по 11 січня 2011 року особовим складом УДСО було проведено навчально-тренувальні стрільби. І зовсім випадково - з цих-таки 12 карабінів. Як згадувалося, стрільби (теж випадково?) не було передбачено відповідними тематичними планами.

І чого це лихі язики нашіптують, що стрільби «липові»? Карабіни вирішили реалізувати - а на складах до них залишалося понад тисячу набоїв. Не знищувати ж. А так особовий склад попрактикується у стрільбі. Більше того, опитані керівники стрільб, роздавальники патронів, працівники УДСО пояснювали, що справді стріляли з карабінів. Є й відповідні накладні та документація. І тодішній начальник Галицького ВДСО Львова Іван Мричко запевняв: підписував наказ на стрільби. А те, що один із карабінів (якось теж випадково) дістався йому, - просто банальний збіг!

Але є два «але». Під час службового розслідування вебешники отримали повідомлення командира військової частини, на території якої міститься навчальний центр «Раковець» Миколаївського району. З нього випливає, що стрільби працівниками УДСО з 1 по 31 січня 2011 року там не проводилися. Підтверджується це й журналом вхідної кореспонденції, в якому немає звернення про проведення стрільб.

Опитані міліціянти пояснювали, що стріляли на природі - в урочищі поблизу Миколаєва. Однак деякі з працівників УДСО плуталися й повідомляли перевіряльникам, що на стрільбах отримували по п’ять набоїв. Натомість у відповідних відомостях фігурує удвічі більше.

Проаналізувавши інформацію матеріалів службового розслідування, можна знайти щонайменше три можливих пояснення щодо стрільб: вони були тільки на папері; відбувалися частково; справді проводилися. На користь першого припущення виступає низка суперечностей із місцем стрільб (замість зазначеного в документах - урочище поблизу Миколаєва, яке не пристосоване для цього) та відсутність відповідних тематичних планів.

Можливим було й часткове проведення стрільб - аби списати певну кількість набоїв. На таке наштовхують згадані розбіжності у поясненнях міліціонерів щодо кількості отриманих набоїв та записах у відомостях.

І третій варіант - стрільби відбулися. Тільки пояснити доцільність навчання та тренувань особового складу УДСО при такому розвиткові подій вкрай складно: навіщо міліціонерів учити стріляти зі зброї, якою вони надалі в роботі не користуватимуться? Чому б набої, як і карабіни, не продати? Між іншим, п’ять–сім гривень за штуку.

А ось, приставши на перші два варіанти, можна пояснити і походження набоїв для відстрілу, і логіку «проведення» непотрібних стрільб. Адже тоді набої могли б піти бонусом - до карабінів. Такий собі подарунковий набір - назвати купівлею за копійки 12 одиниць зброї язик не повертається.

Усі ці подробиці та нестиковки дозволяють отримати результат: історія зі стрільбами - справа темна. Ще й державне майно за копійки перейшло поважному міліцейському керівництву.

Тому, на відміну від прокурорських, журналісти в «різдвяну казку» не повірили. Адже викладена інформація дає всі підстави замислитися: а чи були стрільби взагалі? І посіяти ці сумніви прокуратурі Львівської області. Наполегливими інформаційними запитами.

І нарешті 27 червня 2012 р. органи прокуратури відмовний матеріал скасували та розпочали додаткову дослідчу перевірку: «З приводу проведеного службового розслідування, притягнення працівників УДСО до дисциплінарної відповідальності, механізму переобладнання зброї, вартості реалізації зброї, достовірності підписів покупців зброї, проведення контрольного відстрілу зброї, походження набоїв до згаданих карабінів, наявності технічної можливості проведення стрільб в урочищі «Раковець» Миколаївського району Львівської області та з інших питань перевірка проведено не повно.

Беручи до уваги, що рішення про відмову в порушенні кримінальної справи прийнято за матеріалами неповно проведеної перевірки, без всебічного і об’єктивного дослідження всіх обставин, постанову від 24.02.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи за вказаним фактом 27.06.2012 прокуратурою області скасовано», - йдеться у відповіді на запит.

Ось вони - щасливі власники

На час написання матеріалу інформації про результати перевірки від прокуратури Львівщини не надходило. І не дивно - перевіряти є що. Однак припускати, що дійде до криміналу, не слід. Адже карабіни зі складів УДСО Львівщини перейшли до рук осіб, котрі опікуються й відповідають за весь обіг зброї області! Це, зокрема, і Сергій Маруняк, який очолює Управління профілактики правопорушень (колишнє управління громадської безпеки) ГУМВСУ Львівщини, і Володимир Цікало, який керує дозвільною системою цієї структури. Та що там - сам Михайло Курочка, заступник начальника міліції області поклав око на один із карабінів. Не оминули увагою й Олександра Скорнякова, екс-начальника УДСО Львівщини, підлеглі якого «провернули» переведення та купівлю-продаж зброї.

Формальним приводом до вибуття 12 карабінів КО-44 із власності львівської міліції став протокол ДДСО при МВС України. Робоча група зазначеного департаменту, розглянувши питання інвентаризації зброї та боєприпасів, доручила УДСО Львівщини напрацювати пропозиції й вирішити подальшу доцільність перебування на озброєнні підрозділу карабінів зразка 1944 року. Після прийняття рішення, як-от знищення чи реалізація зброї, всі подальші дії мають були бути погоджені з Управлінням ресурсного забезпечення ДДСО. Але це згідно з чинним законодавством.

На практиці ж відповідних письмових погоджень із Києва на переобладнання бойової зброї у мисливсько-промислову та її подальшу реалізацію не отримали. Можливо, тому, що вирішили продати карабіни за балансовою вартістю. А це 60 гривень за «ствол». Не виключено, що ДДСО при МВС України такий підхід до оцінки зброї не сподобався б. А як довелося б чинити, коли б у Києві дали червоне світло? І погодили б продаж карабінів за вартістю комісійної оцінки?

У кулуарах прокуратури не приховують, що міліціянти це зробили не випадково: рішення про продаж зброї за балансовою вартістю на сьогодні не дає змоги довести втрачену вигоду для держави від продажу 12 карабінів. І, відповідно, склад злочину.

І не важливо, що від реалізації своїм начальникам міліція Львівщини отримала 813 гривень. А з урахуванням сплаченого НДЕКЦ відстрілу набоїв із цієї зброї - взагалі 357 гривень.

І нехай нікого не дивує, що в спеціалізованих магазинах та на сайтах карабін КО-44 у доброму стані продають за дві–чотири тисячі гривень. Ось начальник ГУМВСУ у Львівській області Олександр Рудяк жодних порушень у ціновій політиці не бачить. Відповідаючи на запитання автора, головний міліціонер Львівщини повідомив загальну інформацію, яка й так відома. Мовляв, проведено низку службових розслідувань, їх матеріали скеровано до прокуратури, проводиться перевірка.

Якщо з вирученими копійками від продажу зброї все гаразд, незрозумілими стають результати проведених службових перевірок, згадані О.Рудяком. До прикладу, згідно з такими, наприкінці 2011 року виявлено численні порушення міліціонерів. Зокрема при переробці-продажу карабінів та непогодженні механізму реалізації зброї посадовими особами УДСО при ГУМВСУ у Львівській області. Окремих працівників міліції було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Очевидно, що це робилося для годиться. Звісно, поважне керівництво, яке заволоділо зброєю, опинилося поза підозрами. Та сам факт вчинення незаконних дій доведено.

Зброю реалізовано з порушеннями, - можливо, її доцільно повернути у власність держави, а подальший продаж здійснити згідно з буквою закону? Аби відбити охоту в міліцейських начальників України на майбутнє отримувати за копійки зброю своїх же підрозділів. Чому цього не зробило керівництво львівських правоохоронців? Таке запитання автора на підсумковій прес-конференції (про здобутки міліції Львівщини за півріччя 2012 року) викликало бурхливу реакцію Олександра Рудяка. Генерал-майор фактично підтвердив, що, на його думку, за карабіни виручили добрі гроші. «…Ви говорите ініціювати повернення… Я особисто маю достатню кількість зброї - 25 років її колекціоную… Знаю ціну кожному карабіну КО-44 - до 200 гривень… Ініціювати повернення? Яким чином, якщо офіційно пройшла проплата. І офіційно, якимось чином, там акт. Ми зробили службове розслідування, дали правову оцінку, точніше дисциплінарну діям тих чи інших осіб… З урахуванням кількості карабінів, я думаю, 2 500 гривень дуже допоможуть львівській міліції… У мене є прохання, мої друзі займаються реалізацією зброї в магазині… Вони готові по 1 000 гривень продати сорок карабінів. П’ятдесят, сто. Покажіть - хто їх купить. А по 200 гривень готові продати десять тисяч карабінів. Знайдіть мені покупців…», - парирував головний міліціонер Львівщини.

Пан Рудяк також розповів, що, наприклад, М.Курочка відмовився надати згоду повідомляти номер свого карабіна.

А після прес-конференції, відповідаючи на уточнюючі запитання, О.Рудяк не приховував, що таки викликав до себе чотирьох «любителів» зброї. Та кожен із його підлеглих надавати коментарі стосовно карабінів категорично відмовився.

Керівник прес-служби міліції області Світлана Добровольська була не такою багатослівною: «У зв’язку з тим, що зараз цю справу розслідує прокуратура, ми не можемо нічого коментувати».

А відповідь на інформаційні запити і взагалі підписав… заступник начальника ГУМВС у Львівській області Михайло Курочка. «По даному факту службове розслідування проводилось ДДСО МВС України, за наслідками розгляду якого прийнято вичерпні заходи по недопущенні подібних випадків у майбутньому, а керівництво УДСО при ГУМВС України у Львівській області та ряд працівників даного підрозділу притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності. За більш детальною інформацією вам необхідно звертатися в ДДСО МВС України», - повідомив один із любителів карабінів.

У телефонній розмові керівник прес-служби ДДСО Світлана Павловська обіцяла надати вичерпні відповіді на письмовий запит. Ще й коментарі. «Я дізнавалася: насправді продавали старі карабіни. Вони не були бойові», - розповідала телефоном Світлана Володимирівна.

Натомість із Департаменту ДСО при МВС України надійшов лист за підписом заступника начальника О.Грицуніка. Без відповідей на поставлені запитання. Але з роз’ясненням, що «Департамент не відноситься до суб’єктів владних повноважень та не є розпорядником публічної інформації».

Привітання для шефа

Проаналізувавши описані події, маємо всі підстави наполягати, що історію зі стрільбами та карабінами могли «порішати». Адже під час скандалу з викраденням зброї Львівського університету внутрішніх справ не на жарт захиталося крісло під головним міліціонером Львівщини. Ще одна збройова справа могла поставити крапку в кар’єрі генерал-майора Богдана Щура.

А так час відтягнули. Б.Щура перевели на Волинь. Міліцію Львівщини очолив О.Рудяк. Як пересвідчився автор, цей генерал-майор добре розуміється на ціновій політиці ринку зброї. А тому в описаних подіях чогось екстраординарного не вбачає. Дискутувати з головним міліціянтом ГУМВС Львівщини, який порушує Закон України «Про доступ до публічної інформації», автор не береться. Лише повідомляє, що надіслав відповідні скарги до прокуратури - з приводу порушення термінів надання відповідей і взагалі ігнорування інформаційних запитів, які «не доходять».

Не личить бо журналістові звертати увагу на недотримання законодавства особою, котрій президент України Віктор Янукович недавно присвоїв звання «Заслужений юрист України». Цю державну нагороду Олександр Рудяк отримав за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.

З чим і привітав свого шефа черговий міліцейський керівник. Правда, своєрідно. Прокуратурою Шевченківського району м. Львова скеровано до суду кримінальну справу стосовно заступника начальника районного відділу міліції та його підлеглих. Їм інкримінують незаконне позбавлення волі людини та перевищення службових повноважень. Як повідомила прокуратура Львівщини, з’ясовано, що зазначений правоохоронець дав старшому дільничному інспектору райвідділу та його помічникам розпорядження будь-якими методами фізичного та психічного впливу примусити двох затриманих зізнатись у злочинах, яких вони не скоювали. Відтак міліціонери побили одного із затриманих. Обох упродовж трьох днів безпідставно утримували в опорних пунктах райвідділу, без реєстрації.

Як повідомило поінформоване джерело у правоохоронних органах, обвинувачення пред’явлено заступникові начальника Шевченківського райвідділу М.Смалюху.