Печерський районний суд Києва під головуванням Миколи Замковенка продовжує розгляд скарги адвоката екс-віце-прем’єра України, лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко на санкцію Генпрокуратури України на арешт підзахисної. Наступне засідання суду відбудеться 21 березня. Головний аргумент адвоката полягає в тому, що, на його думку, стан Ю.Тимошенко напередодні й під час арешту, а також на сьогоднішній день — незадовільний. Адвокат вважає це достатньою підставою для зміни запобіжного заходу для екс-віце-прем’єра.
Під час засідання, що почалося в понеділок у Києві, суд задовольнив клопотання адвоката Віктора Швеця й дозволив брати участь у процесі першому заступникові голови партії «Батьківщина» Олександру Турчинову та голові Української консервативної республіканської партії Степану Хмарі як громадським захисникам.
Олександр Турчинов планує довести в Печерському районному суді, що кримінальна справа, порушена проти екс-віце-прем’єра України Юлії Тимошенко, є «політичною розправою». Про це він заявив в інтерв’ю журналістам у перерві судового засідання, на якому розглядається скарга адвоката Ю.Тимошенко на санкцію Генпрокуратури України про арешт підзахисної.
«Арешт Ю.Тимошенко — винятково політична справа, і я маю цілком конкретні докази цього», — заявив О.Турчинов. Таким доказом може бути факт оприлюднення ним у суді «останньої розмови з Президентом України Леонідом Кучмою, під час якого відбувався торг між мною та ним щодо арешту, обвинувачення й інших справ, пов’язаних із цією гучною справою», — сказав він, додавши, що готовий повторити ці слова під присягою.
Іншим доказом, на думку депутата, є розвиток подій навколо «справи Тимошенко», яка «почалася як політична кампанія 1997 року, коли Ю.Тимошенко була в опозиції та йшла в парламент як лідер опозиційних сил». Депутат також стверджує, що після того, як Ю.Тимошенко стала віце-прем’єром і «почала працювати над тим, щоб не дати оточенню Президента знущатися з економіки», а також після того, як вона «розпочала свої енергетичні реформи та боротьбу з олігархами в енергетиці, арбітражний суд скасував своє попереднє рішення».
Суд також ухвалив допитати як свідків, що могли б підтвердити позицію адвоката стосовно поганого стану здоров’я Ю.Тимошенко, двох членів партії «Батьківщина» й одного фахівця, котрий брав участь в діагностуванні здоров’я екс-віце-прем’єра.
Суд оголосив перерву, оскільки виникли запитання, на які повинна відповісти сама Ю.Тимошенко. За словами судді, допит екс-віце-прем’єра «буде проведено не в залі суду, а за місцем її утримання (Ю.Тимошенко перебуває в Лук’янівському СІЗО Києва), що не суперечить чинному законодавству».
Під час судового засідання наступного дня було допитано як свідка народного депутата України Миколу Габера.
Він підтвердив, що йому було відомо про хворобу Ю.Тимошенко напередодні її арешту, позаяк того дня (12 лютого) у нього була призначена зустріч з екс-віце-прем’єром (Ю.Тимошенко заарештувала Генеральна прокуратура України 13 лютого цього року). Проте, за словами М.Габера, помічник глави партії «Батьківщина» відмінив зустріч по телефону, повідомивши, що Ю.Тимошенко «дуже хвора». Зустріч перенесли на 13 лютого, але вона знову не відбулася через хворобу Ю.Тимошенко, повідомив М.Габер.
Представник Генеральної прокуратури Володимир Гузир, обгрунтовуючи законність санкції на арешт, підписаної заступником генпрокурора Миколою Обіходом, зокрема відзначив, що слідчий, котрий видав санкцію на арешт, «врахував усі обставини». «Слідчий вважає, що зібрано досить підстав для пред’явлення обвинувачення, тож дав санкцію на арешт», — підкреслив представник прокуратури. В.Гузир також повідомив, що при видачі санкції на арешт враховувалася, крім того, інформація, отримана в ході слідства оперативним шляхом, про те, що Ю.Тимошенко може спробувати зникнути за межами України. Інший представник Генпрокуратури Олег Брунь підтвердив ці слова, сказавши, що «нею (Ю.Тимошенко) відпрацьовувалися кілька варіантів виїзду з України, про що є довідка відповідних служб». Водночас, за словами О.Бруня, слідство досі не встановило, де зберігаються три закордонні паспорти, «у яких проставлено візи на виїзд». В.Гузир також стверджує, що запобіжний захід у вигляді арешту обрано тому, що Ю.Тимошенко скоїла «особливо тяжкі злочини», а також «для забезпечення встановлення істини у справі». О.Брунь відзначив, що Ю.Тимошенко не могла бути відпущена під заставу, оскільки слідство «не встановило шкоду, заподіяну скоєним нею злочином». Ще однією підставою для зміни запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту, за його словами, є «розширення обсягу обвинувачень».