ВОНИ БОРЮТЬСЯ, А ЇМ ВІРЯТЬ ДЕДАЛІ МЕНШЕ

Л.Кучма вважає, що сьогодні, замість зміцнення системи політичних партій в Україні, відбувається «їх масове клонування». Президент не виключає, що криміналітет активно використовує ці процеси. Президент звернув увагу на проблеми в інформаційному просторі, ситуація з яким, як він висловився, схожа на «розбірки злочинних формувань».

Л.Кучма зазначив, що у з’ясування стосунків між кримінальними структурами втягуються засоби масової інформації, а також різні міжнародні структури. Відтак, на думку Президента, формується стереотип України як корумпованої країни. «Нам необхідно постійно й наполегливо розвінчувати такі спроби проти своєї честі й гідності», — заявив глава держави. Він також підкреслив важливість того, щоб Україна не давала приводів порівнювати її з корумпованою державою. У цьому зв’язку Л.Кучма визнав існування проблеми корупції, зазначивши, що, за даними СБУ, в «непорядній діяльності» викрито 10% співробітників органів місцевої влади, котрі, як підкреслив Президент, «найближче до людей».

Президент заявив також, що паливно-енергетичний комплекс усе ще залишається «найкриміналізованішим і надзвичайно політизованим» сектором української економіки. Глава держави зазначив, що ситуація в ПЕК, як і раніше, «дуже напружена», додавши, що тут «особливо поширені економічні злочини».

Глава держави різко критикував діяльність обленерго в Україні. Він, зокрема, навів приклад, коли кошти обласних генеруючих компаній прокручують комерційні банки. У цьому зв’язку Л.Кучму дивує «м’якотілість» Нацбанку України. Крім того, на думку глави держави, Міністерство палива й енергетики «дуже спо-кійно» стежить за бартерними операціями, здійснюваними обленерго. Л.Кучма навів приклад із Чернігівським і Харківським обленерго, які за відпущену електроенергію отоварювалися автомобілями. А Сумське обленерго втратило понад 1 млн. грн. на бартерній операції, коли за електроенергію споживачі розраховувалися сільгосп-продукцією. «17 обленерго, державні пакети акцій яких належать державі, подарували споживачам понад 1 млрд. грн.», — заявив Президент. «Хто відповідатиме за таку щедрість?» — запитав Л.Кучма. Він також нагадав про ситуацію навколо Національної акціонерної компанії «Енергоатом», де, за словами Президента, продовжують проводити дисконтні операції. Л.Кучма підкреслив, що останнє слово про зловживання, допущені керівництвом НАК «Енергоатом», повинна сказати прокуратура. Водночас він звернув увагу уряду та профільного міністерства на необхідність дослідити причини й коріння цих допущених раніше зловживань.

Глава держави висловив занепокоєння у зв’язку з криміналізацією вугільної промисловості, де найпошире-нішими зловживаннями є розкрадання бюджетних коштів, шахраювання з якістю вугілля, і з ситуацією на нафтовому ринку України. На думку Л.Кучми, для нормалізації ситуації в ПЕК і подолання зловживань необхідні «не політичні розбірки, а професіоналізм і узгодженість дій усіх гілок влади».

Крім того, Президент зазначив, що він не може бути «задоволений роботою з залучення в сферу оподаткування коштів, що перебувають у тіні». Президент здивований, що уряд не вніс на розгляд Верховної Ради як першочерговий законопроект про легалізацію тіньового капіталу. Глава держави вважає проблему легалізації тіньового капіталу надзвичайно актуальною і такою, що потребує негайного розв’язання. «Давайте наберемося мужності й розв’яжемо цю проблему», — закликав Л.Кучма.

Президент також звернув увагу на порушення у сфері приватизації. Він назвав найтиповішим порушенням у цій сфері заниження оцінної вартості майна, виставленого на продаж. Президент нагадав, що в Україні наближається приватизація 17 обленерго. Глава держави закликав відповідально поставитися до цього питання, підкресливши, що від того, як буде приватизовано ці обленерго, «залежить самопочуття не тільки енергетики, а й усієї еконо-міки», нагадав, що Україна має сумний досвід приватизації 10 енергогенеруючих компаній і не можна допустити його повторення. Л.Кучма також звернув увагу уряду, що від приватизації 17 обленерго залежатиме співробітництво України з фінансовими інституціями. «Вони (міжнародні фінансові структури) досі не вірять, що ми можемо чесно продати ці обленерго», — заявив Л.Кучма.

Глава держави зазначив, що тільки під час збирання врожаю в АПК було викрито 3,5 тис. злочинів. При цьому особливе занепокоєння, на його думку, викликають спроби «спекулювати земельними паями». На думку Л.Кучми, це має політичне підгрунтя й підриває віру людей у здійснювану земельну реформу.

Президент також охарактеризував як «надзвичайно криміналізовану» сферу чорного й кольорового брухту. При цьому він зазначив, що для боротьби зі злочинами в цій сфері є «достатня нормативна база». «Щодо кольорового брухту, так і напрошується заборона його експорту», — заявив Президент, нагадавши, що Україна не випускає кольорових металів. «Про який експорт можна вести мову?» — наголосив він.

Л.Кучма також висловив невдоволення результатами боротьби з фінансовими порушеннями, що «загрожують економічній безпеці держави». Зокрема він зазначив, що 10 млн. грн., заблокованих нинішнього року на рахунках фіктивних структур, — «лише частина айсберга», пов’язаного з фінансовими порушеннями.

Глава держави навів приклад з «Інтерконтинентбанком», який провів незаконні операції з конвертування 2 млрд. грн., не заплативши в бюджет 400 млн. грн. податку з додаткової вартості.

Крім того, глава держави відзначив існування великої кількості порушень у діяльності фондового ринку, а також національного депозитарію. У зв’язку з цим Л.Кучма доручив генеральному прокуророві України Михайлу Потебеньку «терміново ро-зібратися» з діяльністю національного депозитарію.

На думку Президента, існує велика проблема з використанням бюджетних коштів у соціальній сфері. За його словами, за дев’ять місяців нинішнього року виявлено порушення у використанні бюджетних коштів у 10 тис. бюджетних організацій. Сума зловживань при цьому становить 560 млн. грн. Л.Кучма назвав «аморальною» ситуацію з незаконним використанням бюджетних коштів, призначених на соціальні потреби, зокрема на лікування дітей, що постраждали від чорнобильської катастрофи.

Також генеральний прокурор Михайло Потебенько, виступаючи на засіданні, зазначив, що, попри зусилля правоохоронних органів, спрямовані на запобігання економічним злочинам, істотних досягнень «не відчувається». Він повідомив, що, за даними Контрольно-ревізійного управління, нинішнього року виявлено фінансові порушення у 12,6 тис. суб’єктів господарської діяльності. Генпрокурор також повідомив, що розширився спектр злочинів, скоєних у сфері приватизації.

За його даними, ниніш-нього року правоохоронні органи виявили близько 3,5 тис. злочинів у цій сфері, що на третину більше, ніж торік.

Говорячи про ситуацію в паливно-енергетичній сфері, М.Потебенько повідомив, що за 9 місяців у ПЕК виявлено близько 5 тис. злочинів, більшість яких — зловживання службовим становищем, розкрадання державного й колективного майна у великих та особливо великих розмірах. Шкода, заподіяна цими злочинами, становить 1,5 млрд. грн.

Як зазначив, у свою чергу, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко: «З року в рік кількість злочинів, викритих у паливно-енергетичному комплексі, збільшується на 15—20%». При цьому міністр заявив, що розслідування кримінальних справ у ПЕК «політизується на абсолютно всіх рівнях». Ю.Кравченко нагадав, що правоохоронні органи викрили в паливно-енергетичній сфері 1,2 тис. посадових злочинів. На думку глави Державної податкової адміністрації Миколи Азарова, рівень платежів у ПЕК зменшився на 39%, а бюджет, за його словами, недоодержав від галузі 3,2 млрд. грн.

Як зазначив під час засідання М.Потебенько, серйозно загрожує економічній політиці держави ухиляння від сплати податків та інших обов’язкових платежів. За даними Генпрокуратури, 124,7 тис. підприємств заборгували бюджету близько 17 млрд. грн., зокрема 7,2 млрд. грн. — установи, підпорядковані Міністерству палива й енергетики.