Внутрішня безпека МВС — традиції безсмертні

Як пам’ятають читачі «ДТ», за день до обнародування Президентом В.Ющенком сенсаційної заяви про те, що справу Гонгадзе розкрито, було вчинено замах на головного свідка—обвинувачуваного за іншою кримінальною справою. Це широко відома за назвою справа перевертнів, за якою проходить ряд співробітників міліції. На відміну від публічних заяв, у приватних бесідах обізнані з таємницями слідства професіонали зв’язку між справою про вбивство Гонгадзе та справою перевертнів, уже переданою в суд, не заперечують.

Як повідомляло «ДТ», до Генпрокуратури надійшла заява свідка-обвинувачуваного у справі Ю.Нестерова, в якій він, зокрема, стверджує, що діючі співробітники міліції наполегливо пропонували йому сховатися до суду. Факт кричущий, потребує ретельної перевірки. Що роблять у Департаменті внутрішньої безпеки МВС, куди Генпрокуратура передає заяву свідка у справі? Насамперед цей документ, що містить цілком конфіденційну інформацію, у відкритому вигляді передають «на виконання» по різноманітних інстанціях, починаючи з канцелярії. Завдяки «професійним» діям співробітників внутрішньої безпеки, із текстом заяви змогли ознайомитися всі, кому не лінь, і, звісно, особи, які в ньому фігурують. Мабуть, єдине, до чого не додумалися, то це вивісити текст у Інтернеті. Та вершиною цинізму чиновників від міліції є рішення про передачу цього паперу для дослідження обставин у той самий відділ, співробітники якого, за словами обвинувачуваного, і пропонували йому відмовитися від своїх показань у справі перевертнів і зникнути. Цей хід шокував навіть бувалих співробітників Генпрокуратури, які незадовго до замаху, на підставі задокументованих телефонних погроз Нестерову, винесли постанову про посилення його охорони.

Характерно, що від самого початку розслідування справи про банду, до складу якої входили діючі співробітники міліції, служба внутрішньої безпеки від нього відсторонилася. Хоча боротьба за чистоту лав — це її першочергове завдання. Та коли діяльність міліцейської банди було припинено, Управління внутрішньої безпеки пожвавилося і ліквідувало відділ УБОЗ, який фактично виконав його роботу. Оновлена служба внутрішньої безпеки МВС, як несподівано з’ясувалося, традиції попередників свято шанує. Зокрема вважаючи, що головне завдання внутрішньої безпеки — захист честі мундира будь-якою ціною. Тому свідок, який вважає, що на нього чинили замах подільники, котрі залишилися на свободі, а в низці епізодів діяльності банди брали участь співробітники міліції, не притягнуті до відповідальності й донині, шансів бути почутим не має. Хоча, маючи на руках зазначену заяву головного свідка у справі, ВБ варто було б безпосередньо зайнятися установленням реальних причин замаху на нього, адже це належить до її безпосередньої юрисдикції. Як і заходи, спрямовані на убезпечення власних співробітників. Адже під час замаху постраждав і співробітник УБОЗ, який охороняв Нестерова.

Очевидно, що зазначені вище дії відповідальних осіб МВС підпадають під статтю КК, яка передбачає відповідальність за службову халатність. Це — як мінімум, якщо, незважаючи на всі їхні намагання, головному свідкові у справі перевертнів удасться дожити до суду. У протилежному випадку на совісті співробітників Департаменту внутрішньої безпеки буде не лише його життя, а й доля кримінальної справи, що стосується одного з найгучніших міліцейських скандалів.