Кульмінацією нинішнього візиту президента Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Драго Коса мало стати ухвалення нашим парламентом антикорупційного законодавчого пакета. Проте пан Кос залишив Україну напередодні голосування у ВР, заручившись обіцянками лідерів усіх парламентських фракцій голосувати за законопроекти, взявши участь у слуханнях із питань добропорядності на публічній службі, організованих парламентським комітетом із питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, а також відповівши на запитання «ДТ».
— Пане Кос, другої оцінної доповіді GRECO щодо України, затвердженої у травні 2009, досі не оприлюднено, оскільки немає дозволу українського уряду. Чи маєте вже інформацію, коли це станеться?
— Ми очікуємо, що це станеться найближчим часом. Особливо зважаючи на те, що це хороша доповідь. Як уже відомо(//www.zn.ua/1000 /1050/66104/), жодної з 25 рекомендацій не визнано невиконаною, хоча чимало їх виконані лише частково. Точних термінів оприлюднення нинішньої доповіді ми не визначали, але, якщо цього не станеться до наступного пленарного засідання (на початку липня), повторно звернемося до вашого уряду. Якщо ми знову не отримаємо відповіді або ж отримаємо негативну відповідь, розпочнемо підготовку спеціального резюме, оприлюднення якого не потребує дотримання таких складних формальностей.
— Які рекомендації GRECO Україна виконала повністю? Є результат, на ваш погляд?
— До завершення формальної процедури погодження звіту з вашим урядом коментувати перебіг виконання окремих рекомендацій я не можу. Ми справді бачимо певний прогрес на законодавчому й інституційному рівнях. Але цього, звісно, замало, оскільки нам важливо побачити реальні зміни на практиці, у повсякденному житті українців. І тут я б хотів звернути вашу увагу на істотний розрив між уже прийнятим законодавством, яке набрало чинності, та його виконанням.
Таким чином, якщо в когось виникнуть запитання з приводу того, що Україна отримала досить високу оцінку, але на практиці очевидних змін поки що не сталося, це свідчитиме лише про те, що вже ухвалене законодавство не виконується. І саме цей аспект стане предметом особливої уваги з нашого боку, коли ми через 18 місяців проводитимемо наступний раунд оцінювання. По закінченні цього періоду ми оцінюватимемо прогрес України в боротьбі з корупцією саме з позицій пересічного українського громадянина. Головне, що я виніс із попередніх візитів, — це те, що українці не дуже поважають закони. Зміна цієї ситуації до мого наступного візиту буде для мене найважливішим досягненням.
— Наскільки ефективні ваші рекомендації, і чи є механізми впливу з боку GRECO на держави, які не докладають зусиль до їх виконання?
— Гадаю, найбільш вражаючий приклад у цьому плані — Грузія. Під час першого раунду оцінювання Грузія не зробила практично жодних кроків із виконання наших рекомендацій. Це було відбито в нашому оцінному звіті, і держава опинилася під загрозою застосування дуже жорстких санкцій. Після цього в країні було вжито дуже ефективних антикорупційних заходів. На цей момент Грузія — лідер із виконання наших рекомендацій. Результат — значне підвищення в антикорупційних рейтингах (за Corruption Perception Index of Transparency International Грузія зі 133-го місця піднялася на 67-ме, тоді як Україна тепер посідає 134-ту позицію. — Ред.), а також колосальний приплив іноземних інвестицій.
— Найбільш очевидним результатом вашого попереднього візиту в Україну стало створення інституту урядового уповноваженого із запобігання і протидії корупції. Проте урядовий уповноважений відразу ж отримав доручення координувати конкретні розслідування гаданих випадків корупції. Хіба це не суперечить вашим рекомендаціям?
— Однозначно. До функцій урядового уповноваженого не може входити координація правоохоронних функцій. Головне призначення цієї інституції — координувати антикорупційну політику на національному рівні, а також розробляти превентивні заходи. Я не знаю, з яких причин йому було дане таке доручення. Можливо, зважаючи на високий ранг підозрюваних у корупції. Але, в будь-якому разі, це не входить до його функцій.
— В одній зі своїх заяв ви зазначили, що «міжнародне право вже виростило зуби проти корупції». Що ви мали на увазі? В Україні ви побачили хоча б зачатки таких «зубів»?
— Під «антикорупційними зубами» я мав на увазі насамперед Конвенцію ООН про запобігання корупції і відповідну конвенцію Ради Європи. Ці документи дали цілком чіткі відповіді на запитання, які порушення в цій сфері потрібно карати у кримінальному порядку і що слід зробити з метою, насамперед, запобігання корупції, а потім — належного розслідування і неминучості покарання за корупцію. На жаль, в Україні чіткого дотримання цих усесвітньо визнаних принципів я не бачу. Більше того, спілкування з членами вашого парламенту залишило відчуття тривоги, попри всі дані ними обіцянки.
— Коли Словенія в 1999 році стала однією з країн — засновниць GRECO, рівень корупції у вас уже був досить низьким…
— У 2004 році Словенія виявилася однією з найменш корумпованих країн — новачків у ЄС. Тоді нам усім здавалося, що ми можемо зітхнути з полегшенням. Приблизно тоді ж ми ухвалили нове антикорупційне законодавство й виробили нову антикорупційну стратегію. Але для нашого нового уряду боротьба з корупцією вже не була одним із пріоритетів. І саме з політичних причин умови для боротьби з корупцією значно погіршилися, і нашій комісії довелося пережити дуже скрутні часи.
— Це супроводжувалося зростанням корупції?
— Ні, зростання безпосередніх показників ми не відчули. Але умови — як законодавчі, так і інституційні — у 2009 році виявилися набагато сприятливішими розвиткові корупції, ніж це було у 2004-му. Зараз у нас знову новий уряд, і ми докладаємо всіх зусиль, щоб повернутися хоча б на позиції 2004 року. І я мушу сказати — це надзвичайно складне завдання, особливо в умовах економічної кризи.