У законі про мови помилилися 17 разів. Як мінімум…

Закон про мови вносить зміни і доповнення у три закони України, які вже давно втратили свою силу. У тексті закону про основи державної мовної політики, що набрав чинності, допущено грубі помилки, які, за словами юристів, унеможливлюють практичне застосування 17 пунктів документа.

Як повідомляє ЮрЛіга, йдеться про те, що в тексті закону 17 разів дано посилання на ч. 3 ст. 8 закону про мови, в якій мали бути прописані критерії регіональних мов або мов національних меншин. Однак у ч. 3 ст. 8 закону жоден такий критерій не вказаний - вони передбачені ч. 3 ст. 7 закону.

Крім цього, юристи звертають увагу на низку інших не­однозначних питань, пов’язаних із реалізацією закону про основи державної мовної політики. Одне з них - мова публікації новоприйнятих нормативно-правових актів. Зокрема, ст. 10 закону передбачає, що акти вищих органів державної влади ухвалюються державною мовою й офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин. Юристам ще належить розібратися, як ця норма вплине на порядок набрання чинності новими законами (якщо вони публікуватимуться різними мовами), а також яким чином ця норма реалізовуватиметься в усіх офіційних джерелах: «Офіційному віснику України», «Урядовому кур’єрі», «Голосі України», «Відомостях Верховної Ради України», «Офіційному віснику президента України».

Імовірно, мова публікації не впливатиме на набрання законом чинності, оскільки, згідно з указом президента від 10.06.1997 №503/97, нормативно-правові акти Верховної Ради України та президента України набувають чинності через десять днів від дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні. Отже, щоб набрати чинності, закон має бути офіційно опублікований, а якою мовою - не важливо.

Подив юристів викликає і той факт, що мовний закон вносить зміни та доповнення в низку законів України, окремі з яких уже давно втратили свою силу. Це закони «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів», «Про органи реєстрації актів громадянського стану».

Нагадаємо, регіонал Сергій Ківалов раніше заявив, що за помилки в остаточному тексті документа мають відповідати не автори документа, а профільний комітет. За його словами, комітет навмисне не підготував текст до підписання, а спікер Володимир Литвин підписав невичитаний закон як виняток. «Я упевнений, це було зроблено навмисне, як ще одна провокація від опозиції», - переконаний він.