У боротьбі за землю є «постраждалі»

На околицях столиці з’являється дедалі більше «селянських дворів» у... лісах і «фермерських господарств» на землях, які лише людина з багатою фантазією може назвати ріллею. Та тільки жодного огірочка-помідорчика під ялинками-соснами ніхто не виростив. Як, утім, не зібрано жодного відра картоплі з псевдофермерських господарств. Чи до врожаю, коли йде жвава торговиця не плодами, а самою землею?

Благо, попри потуги чиновників усіх мастей, нерозкраденої землі в Київській області поки що чимало. Тому чим ближче до столиці, тим більше «селян», котрі ведуть особисте селянське господарство або займаються фермерством практично на асфальті або й у заповідних зонах. Знатним городникам, яких захищають корумповані чиновники, багато що сходить з рук, — тільки дещиця їх потрапляє у поле зору правоохоронців. На кону — сотні мільйонів гривень, тому битва за землю у передмістях столиці торік не припинялася, і навіть розгорілася з новою силою. І, як у будь-якій битві, у ній є «постраждалі».

— Торік працівниками управління державної служби боротьби з економічними злочинами ГУМВС у Київській області було виявлено 105 злочинів у сфері земельних відносин. У сфері службової діяльності — 73 злочини, вісім фактів одержання хабарів чиновниками різних рівнів. Сума збитків за розкритими злочинами становить понад 105 млн. 903 тис. 20 грн., а предметом злочинних зазіхань є 495 га земель. З них 375 га — землі сільгосппризначення, п’ять — рекреаційного, природоохоронного та історико-культурного призначення, понад 100 га — лісового фонду, — розповів начальник відділу управління ДСБЕЗ Ігор Безкоровайний. — За порушеними кримінальними справами до відповідальності притягнуто 29 чиновників, із них 20 голів селищних і сільських рад, дев’ять працівників територіальних відділів земельних ресурсів.

Анатомія злочинів у сфері земельних відносин досить проста. Вона прозирає у всіх документах, які мають стосунок до земельних шахрайств. Відповідні документи дуже своєчасно зникають поки що у виняткових випадках (як це сталося, наприклад, із земельним архівом Броварського району, про що писало «ДТ»). Зрозуміло, що без чиновників, котрі ставлять свої підписи на важливих паперах, інколи навіть не виходячи з кабінетів, аби на місці особисто розібратися по суті питань, не обходиться жодна земельна афера.

Вимагання та одержання хабарів службовими особами органів державної влади і місцевого самоврядування за вирішення питань, пов’язаних із земельними ресурсами, правоохоронці вважають типовими й характерними для столичної області. У цьому плані перший квартал минулого року приніс багатий «улов»: внаслідок реалізації оперативних матеріалів УДСБЕЗ прокуратурою області порушено кримінальну справу стосовно голови Баришівської РДА, голови Дернівської сільради і директора однієї із землевпорядних організацій. Трійця одержала хабар на суму 504 тис. грн. за підписання розпорядження про виділення земельної ділянки площею 3 га. Тоді ж прокуратурою області відкрито кримінальну справу щодо начальника управління з контролю за використанням і охороною земель у Київській області громадянином Д. Він вимагав хабар на суму 50 тис. дол. за складання акта обстеження земель одного з фермерських господарств на території Обухівського району. 30.08.2009 р. у результаті реалізації оперативних матеріалів прокуратурою області порушено кримінальну справу стосовно голови Порадівської сільради, який отримав 290 тис. грн. хабара за виділення земельної ділянки.

Оскільки вільних земельних ділянок у столичному регіоні залишається дедалі менше, ділки беруться за лісові зони. Всупереч закону, що забороняє приватизацію лісу, бізнесмени від землі виявляють готовність «освоювати» і його. Мабуть, за принципом: «уберем, и засеем, и вспашем». Багато охочих «розорати» бажану земельку, зокрема, у районі відомого завдяки земельним скандалам села Щасливе. 25.09.2009 р.,
за даними УДСБЕЗ, прокуратурою Бориспільського району порушено кримінальну справу щодо чиновників управління земельних ресурсів району. Правоохоронці побачили порушення закону при виділенні земельних ділянок лісового фонду в адміністративних межах села Щасливе загальною площею 7 га,
чим завдано збитків державі на суму 4 млн. 131 тис. грн.

А як можна організувати фіктивне фермерське господарство? Виявляється, просто. Використовуючи корумповані зв’язки в РДА, районних і обласному управліннях земельних ресурсів, організовують фіктивні фермерські господарства, до складу яких вводять сторонніх осіб. Потім земельні ділянки виводяться з фермерського господарства і перепродуються тим-таки «стороннім». Торік, за матеріалами УДСБЕЗ, прокуратурою Згурівського району відкрито кримінальну справу стосовно засновника й голови одного фермерського господарства, який подав неправдиві документи в Згурівську РДА, внаслідок чого чужі люди отримали земельні ділянки загальною площею 19,7315 га.

Схема використання псевдосадових товариств викривалася неодноразово, у тому числі і в «ДТ», що не перешкоджає ділкам і надалі успішно нею користуватися. Зловживання службовим становищем з боку посадових осіб садових товариств, товариств індивідуальних забудовників, органів місцевого самоврядування і державної влади, які надають у володіння земельні ділянки під садові товариства та для ведення особистого селянського господарства на підставних осіб, характерні для столичної області. Наприклад, за матеріалами УДСБЕЗ, прокуратурою Вишгородського району порушено одну з типових для цієї сфери кримінальних справ, суть якої — незаконне заволодіння земельною ділянкою площею 23 га, розміщеною в адміністративних межах Лебедівської сільради шляхом створення фіктивних садових товариств.

А в деяких місцях взагалі почали виділяти земельні ділянки без рішень відповідних рад. Особливих успіхів у цьому досягли в селі Красилівка Броварського району. Та таких, що Броварською міжрайонною прокуратурою за матеріалами УДСБЕЗ було порушено кримінальну справу щодо службових осіб Красилівської сільради. Вони зловживаючи своїм становищем, без рішень сесії сільради надали дозвіл на виготовлення технічної документації для підготовки держактів на право власності на земельні ділянки для 78 громадян, чим завдали збитків державі на суму 1 млн. 242 тис. грн.
Про те, що в Красилівці повним ходом іде дерибан землі, сигнали надходили й раніше. І протокол про нібито законні земельні операції тут було фальсифіковано далеко не один. За інформацією правоохоронців, допити тутешніх сільських депутатів у рамках порушеної кримінальної справи свідчать: ті були не в курсі незаконних землевідведень, і такі питання на сесіях не обговорювалися. Слідство встановило також, що ті, хто отримав дармову землю у престижному районі, — люди підставні: вони навіть не отримували на руки жодних рішень.

Видача держактів на неіснуючі землі або на земельні ділянки, на котрі вже було видано державні акти, — ще один із варіантів земельних шахрайств. І минулий рік виявився щедрим на такі приклади. Так, за матеріалами УДСБЕЗ, Генеральною прокуратурою України було порушено кримінальну справу стосовно директора одного з товариств Г., який незаконно видав держакти на право приватної власності на земельні ділянки, чим завдав шкоди державі на суму 3 млн. 558 тис. 564 грн. А прокуратурою Обухівського району було заведено кримінальну справу на начальника районного відділу Державного земельного кадастру, який здійснив шахрайство шляхом продажу неіснуючих земельних ділянок на території Підгорецької сільської ради площею 22 га, чим було завдано матеріальних збитків на суму 1 млн. 931 тис. 625 грн.

Тим, хто залишився на волі, навряд чи варто розслаблюватися. Покарання інколи приходить навіть із роками. Наприклад, 28 травня минулого року прокуратурою Київської області за матеріалами УДСБЕЗ було порушено кримінальні справи стосовно громадянина К., який у серпні 2004 року, перебуваючи на посаді голови Іванковицької сільради, підробив рішення сесії сільської ради про надання дозволу на складання проекту землевпорядкування на виділення земельної ділянки загальною площею 10 га за рахунок земель запасу в межах села Іванковичі.