Суслов і Батікян борються з довічним ув'язненням

У Києві поставили крапку в справі про резонансний напад - убивство власника меблевого магазину 4ROOM Шабаба Алояна і двох його охоронців. Вищий спеціалізований суд у цивільних і кримінальних справах оголосив вирок виконавцеві й замовникові злочину. Обвинувачена сторона з вироком не згодна, і має намір шукати правди в Європейському суді з прав людини.

Справа затяглася на п'ять років. Тому в її архіві п'ять томів і 22 адвокати. Нагадаємо: 2009 р. у торговому центрі 4ROOM застрелили його співвласника Шабаба Алояна і двох охоронців-міліціонерів. Крім того, було поранено двох працівників магазину. Мераба Суслова, якого в серпні 2010 р. заарештували в Росії, позбавили громадянства й видали Україні, після трьох років слідства й суду визнано замовником і організатором убивства Шабаба Алояна. Також довічно засуджено й безпосереднього кілера - Давида Батікяна. Вердикт 8 листопада 2012 року виніс Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Цього четверга, 13 лютого 2014 року, касаційну скаргу в цій справі розглядав Вищий спеціалізований суд у цивільних і кримінальних справах. Слухання тривало майже цілий день. Вирок залишили без змін.

Журналісти просили колегію суддів дозволити відео- і фотозйомку процесу. Адже ця резонансна справа свого часу наробила чимало галасу: так зухвало й цинічно в Києві давно не вбивали. У замовленні й організації злочину засуджений Суслов своєї вини не визнав і просив тільки про одне: відкритий процес із вільним доступом громадськості й преси.

"Справа розглядалася в закритому засіданні суду, що суперечить усім нормам. Я вважаю це вкрай необхідним і прошу суд дозволити присутність ЗМІ", - заявив у суді Мераб Суслов. Однак колегія суддів на чолі з Валерієм Швецем фото- і відеозйомку журналістам заборонила. Своєю чергою, адвокат засуджених Михайло Тархало заявив, що вирок несправедливий, і сторона вже готує апеляцію. "Ми подаватимемо свої заяви до Європейського суду (Європейський суд з прав людини. - Авт.). Наш суд не захотів розбиратися до кінця. Вони дивляться на формальні моменти й залишають явні докази без уваги".

Адвокат Сергій Норпаронян, який вів цю справу раніше, невдовзі після оголошення первинного вироку вказував на порушення норм матеріального права й порушення процесу збирання доказів. "Оскільки їхня форма не відповідає нормам права, вони не можуть розглядатися судом як докази вини", - заявляв він під час присвяченої цьому процесу прес-конференції.

Обвинувачення побудовано переважно на показаннях членів родини загиблого Алояна Шабаба, про нібито погрози з боку Суслова на адресу їхнього родича, про які їм відомо зі слів загиблого. Тим часом жодних фактичних підтверджень наявності погроз немає, стверджують адвокати.

Більше того, у справі є лист начальника управління боротьби з організованою злочинністю в м. Києві О.Плужника про те, що від громадянина Алояна в період 2008-2009 рр. заяв про погрози його життю з боку Суслова не надходило.

До того ж працівник спецпідрозділу "Титан" заявив, що за наявності реальної небезпеки або загрози такої небезпеки клієнтові, який перебуває під охороною, слід негайно повідомити керівництво спецпідрозділу й забезпечити додаткові заходи безпеки. У цьому випадку нічого подібного не було, і, крім того, співробітники міліції, які здійснювали охорону Алояна, всупереч інструкції були без бронежилетів.

У справі, на думку адвокатів, немає доказів причетності Мераба Суслова до організації, керівництва, фінансування, передачі зброї та будь-яких стосунків із виконавцями вбивства. "Крім показань членів родини, інших доказів у справі немає", - заявляв Сергій Норпаронян.

Викликала в адвокатів запитання й низка інших доказів. Наприклад, є довідка з департаменту карного розшуку Російської Федерації про те, що до Суслова в Росії "прив'язано" 13 номерів мобільних операторів зв'язку. Йдеться про номери, на які з України телефонували (до вчинення вбивства й у момент убивства) троє осіб, причетних до вчинення цього злочину, і двоє потерпілих у перестрілці співробітників магазину.

"Усі номери, на які вони телефонували в Росію або з яких телефонували їм, - гамузом прив'язано до нашого підзахисного, хоча в самій довідці зазначено, що телефонні номери придбано на невстановлених осіб. Але ж усім відомо, що в Росії можна купити стартовий пакет тільки на певну особу", - нагадав Норпаронян.

Інший адвокат - Ігор Усенко - розповів, що з моменту висунення обвинувачення Суслову й оголошення його в розшук протягом півроку захисник не міг із ним зустрітися, поспілкуватися й з'ясувати його позицію. Жодному захисникові під час процесу розслідування не надали жодного документа, який обґрунтовує затримання й висунення обвинувачення Суслову.

Адвокат вважає, що цю справу не мало розслідувати управління внутрішніх справ Головного слідчого управління, оскільки загинули працівники міліції під час виконання службових обов'язків. Цей факт був відомий того ж дня, коли стався злочин.

"Цей факт ставлять нашому підзахисному як кваліфікуючу ознаку вбивства працівників міліції при виконанні ними службових обов'язків. І за всіх цих явних обставин слідство веде міліція, а не слідчий прокуратури, як цього вимагає Кримінальний процесуальний кодекс", - говорив Усенко.

Після закінчення досудового слідства без надання обвинуваченому для ознайомлення в перекладі його рідною мовою, без можливості адвокатам ознайомитися з матеріалами, справу передали до Києво-Святошинського районного суду. Судовий процес відбувався без підсудного, без свідків, які не з'явилися в судове засідання.

Десятьох свідків карний розшук узагалі не зміг розшукати й надав суду рапорти про те, що встановити місце знаходження й проживання свідків неможливо. Ще троє свідків, на думку захисту, вигадані - адвокати подали заяву до Генеральної прокуратури про вчинення злочину працівниками Головного слідчого управління.

Захист акцентував увагу на тому, що судовий процес, який розпочався як відкритий, після кількох судових засідань з формальних причин оголосили закритим "з метою забезпечення безпеки потерпілих". Підсудного Мераба Суслова вивели з залу суду до закінчення слухання справи без права останнього слова. Клопотання Суслова про надання можливості поставити запитання підсудному Батікяну після того, як той дав показання щодо Суслова, суд відхилив.

Тим самим, кажуть адвокати, було порушено вимоги ратифікованого Україною Міжнародного пакту про цивільні й політичні права від 23 березня 1976 р., яким не допускається проведення заочних судів.