Суходолом, водою, повітрям…

Закарпатці завжди розглядали кордон не лише як неприступну стіну, що розділяє держави, але і як засіб, що відкриває можливості для непоганого додаткового заробітку. Навіть у часи СРСР у прикордонних містах процвітала славнозвісна «фарцовка», на якій пересічний громадянин запросто міг дістати гостродефіцитні товари іноземного виробництва. У нинішніх умовах, коли поняття «дефіцит» зникло як таке, головним двигуном для тіньового руху товарів у різні боки кордону виступає різниця в цінах.

У цьому матеріалі не йтиметься про оптові схеми, за якими стоять впливові люди в столиці. Мова про жителів прикордонних сіл, котрі з метою додаткового заробітку нерідко виявляють хитрість і кмітливість, гідну сюжетів для телепрограми «Приколи нашого містечка». А іноді йдуть і на відвертий кримінал.

Дитячі басейни з дорослим товаром

5 листопада 2006 р. на контрольно-пропускному пункті «Ви­лок», що на українсько-угорському кордоні, сталася НП. Після півночі з угорського боку до КПП під’їхав позашляховик «Тойота-Лендкрузер» з італійськими номерами. Об’їхавши на малій швидкості чергу, водій різко натиснув на акселератор, зніс шлагбаум і помчав по нейтральній смузі в бік України. В останній момент український прикордонник устиг протягнути через проїзну частину засіб примусової зупинки автотранспорту «Кактус» (металеву стрічку з гострими шипами). На швидкості близь­ко 100 км позашляховик наїхав на стрічку перед­німи колесами, зірвав її і зник на території України. Щоправда, далеко заїхати з пробитими колесами не зміг. Прикордонники, котрі кинулися навздогін, знайшли покинуту автівку за три кілометри від кордону. Її салон був доверху завантажений мішками з меленою соломкою загальною вагою 345 кг (з такої кількості можна виготовити близько 30 тисяч порцій опію). Угорщина, як відомо, — найбільший імпортер маку в Європі, вирощувати його тут не заборонено, тому й дістати соломку не надто складно.

Як з’ясувало слідство, італійські номерні знаки — крадені, як і сам позашляховик, якого «позичили» на території Угорщини напередодні прориву кордону. Водія, котрий наважився на такий зухвалий крок, так і не знайшли.

Описаний випадок — швидше виняток із правил. Часи проривів кордону задля провезення контрабандних товарів чи самих автомобілів закінчилися в середині 90-х. Сучасні контрабандисти воліють використовувати в своїй «роботі» не нахабність чи зухвальство, а винахідливість. А предмети контрабанди, які вони намагаються переправити через кордон, іноді вражають своєю екзотичністю. У лютому 2006 р. на ділянці застави «Соломоново» Ужгородського району прикордонники виявили на березі Тиси прибитий течією ящик із пінопласту, в якому були п’ять десятків прозорих капсул із… павуками. Про походження комах здогадалися відразу. За кілька днів доти водій українського автобуса намагався вивезти павуків в Угорщину, однак не пройшов ветеринарний контроль. У результаті капсули й опинилися в річці. За однією з версій, водій просто викинув павуків у Тису, аби не морочитися з ними. За іншою, більш вірогідною, — намагався переправити комах в Угорщину через річку, однак помилився, не знаючи особливостей течії. На користь другої версії свідчить і те, що капсули були акуратно запаковані в ящик із пінопласту, який не тоне у воді.

Сторонній людині, котра не дуже розбирається в тонкощах прикордонного життя, водний шлях контрабанди може здатися, м’яко кажучи, дивним і ризикованим (і справді — не кожен наважиться кинути в річку недешевий товар, не маючи гарантії, що течія принесе його в потрібний час у потрібне місце). А, проте, місцеві контрабандисти використовують Тису в своїй «нелегкій діяльності» дуже активно. Пояс­нюється це двома факторами: по-перше, кордон по річці досить умовний, контрольно-слідової смуги тут немає, а, по-друге, водна ділянка державного кордону, що проходить через Закарпаття, займає близько половини від загальної протяжності. Безперечний хіт контрабанди, звичайно, сигарети, різниця в цінах на які між Україною та її найближчими сусідками з Євросоюзу становить три-п’ять разів. Усе, що потрібно для здійснення переправи, — знати особливості течії і домовитися зі своїми «партнерами» на протилежному березі про місце й час. От і пливуть «нейтральною» Ти­сою різні чудернацькі конструкції, при ближчому ознайомленні з якими виявляється, що це банальний «контрабас». Прикор­дон­никам не раз доводилося вивуджувати з річки величез­ні коробки, обмотані для гідроізоляції поліети­леновою плівкою й прив’язані до пінопластових піддо­нів, зв’язані джгутом герметичні пластикові діжки і навіть дитячі надувні басейни, завантажені картонними коробками. У кожному «плавзасобі» — від 10 до 40 тисяч пачок сигарет «Прилуки», «Прима», Ronson, Next і т.д. Перед відправленням товару проводяться тестові випробування з колодами чи гілками, які вказують напрямок течії. Після цього контрабандисти буксирують сигарети човном до потрібного місця (русло Тиси місцями заходить углиб української території й не охороняється прикордонниками) і спускають їх за течією, попередньо подзвонивши з мобільного своїм партнерам із протилежного берега.

Дельтаплан як засіб контрабанди

Існує й інший, більш надійний, спосіб водної контрабанди, про який автору матеріалу розповіли чопські прикордонники. У лісосмузі на українському березі Тиси прикордонний наряд виявив прилаштоване до дерева металеве кільце з коліщатком. Такий же «механізм» знайшли й словацькі прикордонники на протилежному березі. Очевидно, контрабандисти планували протягти над річкою мотузку й переправляти повітрям чи водою ящики з сигаретами. Однак, чи використали понтонну переправу за призначенням хоч раз, залишилося невідомим.

Нарешті, окремі відчайдухи наважуються навіть на особисту доставку товару і передачу його з рук у руки. Кілька місяців тому мукачівські прикордонники затримали поблизу контрольно-слідової смуги вантажний ГАЗ-66 із надувним човном, кількома ящиками сигарет та гумовим шлангом із саморобними перехідниками. Контрабандисти намагалися якомога ближче під’їхати до річки, за допомогою натягнутого на вихлопну трубу шлангу за хвилину надути човна, перевезти товар і швидко повернутися на свій берег. Головне в такій справі — встигнути до приходу прикордонників. Проте до подібних авантюр вдаються лише ризикові натури. Одна річ — втратити пущений за течією товар, і зовсім інша — потрапити до рук правоохоронців на чужій території та ще й з речдоками. Якщо сам факт порушення кордону ще може обійтися простим штрафом, то за контрабанду кримінальної відповідальності поки ніхто не скасовував. Утім, прикордонні села — небагаті, стабільного заробітку тут немає, ось місцеві селяни й крутяться, хто як може, аби принести додому зайву копійку. Приблизно така ж ситуація й на словацькому (угорському, румунському) боці. Хто із селян відмовиться від додаткового заробітку, який у буквальному розумінні сам пливе тобі до рук?

Проте найекстремальніший спосіб контрабанди — не водний і не суходільний, а повітряний. Минулого року на Закарпатті зафіксували принаймні два випадки, після яких прикордонники жартують, що їм час брати на озброєння засоби протиповітряної оборони. 13 червня після півночі прикордонники застави «Косино» почули гудіння, що долинало згори. Хтось із офіцерів кілька разів вистрілив у повітря з ракетниці, яка висвітлила в нічному небі дельтаплан, який пролітав на висоті кількох десятків метрів над заставою з угорської до української сторони.

Негайно підняли весь особовий склад, і через годину «бетмена» з моторчиком таки знайшли. Біля с.Яноші Берегівського району прикордонники затримали ГАЗ-66 із трьома чоловіками. В кузові був розібраний дельтаплан, а також вісім ящиків із сигаретами.

Літальний апарат виявився саморобним, із двигуном від «Жигулів». Сконструював його колишній військовий льотчик із Криму для того, щоб катати з вітерцем туристів. Турбізнес чомусь не пішов, ось кримчанин і вирішив заробити на західних рубежах вітчизни. Оскільки у вантажівці виявили лише кілька ящиків сигарет, підозрюють, що частину товару дельтаплан таки доставив за призначенням. Однак на зворотній дорозі пілот, не зорієнтувавшись у темряві, звернув не туди й пролетів просто над прикордонною заставою, привернувши до себе увагу прикордонників.

Порушену кримінальну справу вже розглядав суд. Контрабандисти дістали умовний строк покарання. Крім того, кримчанину довелося заплатити чималий штраф, аби повернути свій дельтаплан. (Цікаво, що цього тижня кримчанина з дельтапланом знову затримали поблизу державного кордону, у знаменитій долині нарцисів біля м.Хуст. Разом із громадянином Росії він готувався до польоту, не маючи на це відповідного дозволу. Напевно, хотів показати гостю з висоти пташиного польоту визначні місця краю, а заодно провести рекогносцировку місцевості…)

Ще один схожий випадок стався 9 вересня в районі застави «Вилок» Виноградівського району. Прикордонники почали переслідування «повітряної цілі» одразу після того, як вона перетнула угорсько-український кордон. Пілота затримали в одному з сусідніх сіл. Ним на диво виявився не українець, а громадянин Угор­щини. Свій апарат (профе­сійний дельтаплан «Ikarus-C22», зареєстрований в одному зі спортклубів Німеччини) він устиг розібрати, щоб сховати в гаражі. Сигарет у порушника не виявили, ймовірно, він прилетів по товар. За словами начальника Мукачівського прикордонного загону Ігоря Левадного, у правоохоронців є інформація, що контрабандисти намагатимуться використовувати легкомоторну авіацію і надалі, а отже, нудно на західному кордоні України не буде.

Звичайно, до масштабів американських контрабандистів, котрі примудряються прокладати довжелезні підземні тунелі через мексикансько-американський кордон для транспортування наркотиків, нашим селянам ще далеко. Утім, як кажуть, у них ще все попереду. Принаймні на те, що контрабандна діяльність у селах по обидва боки державного кордону піде на спад, тут ніхто навіть не сподівається…