СПРАВА «ТОП-СЕРВІСУ»: ЧЕРЕЗ РІК ПІСЛЯ «СТАРТУ», ЗА РІК ДО СУДУ

Прокуратура Києва заявила про завершення слідства у справі «злочинної групи, пов’язаної з компанією «ТОП-Сервіс», і керівника цієї фірми Ігоря Шагіна. Це одна з найгучніших кримінальних справ за роки незалежності України. П’ятнадцяти підслідним інкримінують три убивства, п’ять замахів, два розбійних напади, численні підпали й побиття. Найрезонансніші в історії України вбивства — фінансиста Вадима Гетьмана й начальника Південно-Західної залізниці Бориса Олійника — не фігурують в обвинуваченні, проте заступник столичного прокурора Віктор Шевченко зазначив, що є «оперативні підстави» говорити про причетність до них групи «ТОП-Сервісу».

Трохи історії

На початку 90-х років фірма «ТОП-Сервіс» займалася ремонтом комп’ютерів і мала статус авторизованого партнера компанії IBM. Її першим директором був Сергій Попов, який нині проживає за океаном. Ігор Шагін мав тоді власний невеликий торговий бізнес — завозив до України малі партії продукції ленінградських підприємств. Випадково познайомившись із Поповим, він стає співзасновником «ТОП-Сервісу» й налагоджує постачання значних партій продуктів харчування до Санкт-Петербурга й інших російських міст. У середині 90-х «ТОП-Сервіс» закупив устаткування для друкування електронних пластикових карток і почав виготовляти посвідчення для різноманітних фірм та державних органів. Одними з найбільших замовників на виготовлення службових посвідчень стали Міністерство внутрішніх справ (кожен міліціонер носить у кишені жовто-синю картку, виготовлену на «ТОП-Сервісі») і Федерація працівників недержавних служб безпеки (посвідчення члена якої не відразу відрізниш від посвідчення державної спецслужби). Згодом на базі цього підрозділу «ТОП-Сервісу» виникло самостійне підприємство «ТОП-Сервіс-Сістемз». З 1997 року фірма розпочинає свій основний бізнес — повернення ПДВ за експортні операції. Навколо «ТОП-Сервісу» створювалася мережа партнерських фірм, у тому числі «ТОП-Сервіс-Молоко», «ТОП-Сервіс-Більшовик-Пак», «ТОП-Сервіс-Експорт», «ТОП-Сервіс-Схід» і багато інших, зокрема і геть не «ТОП-Сервісів». Формально ці фірми не були пов’язані між собою, але підтримували партнерські стосунки. 1998 року тодішнього директора «ТОП-Сервісу» Володимира Фіалковського обирають народним депутатом України по 187-му виборчому округу в Херсонській області. Перехід Фіалковського у статус народного депутата, очевидно, мав забезпечити фірмі «депутатський дах». Проте, як засвідчили подальші події, «дах» цей виявився неефективним: Фіалковський, на момент розгрому «ТОП-Сервісу» — член могутньої фракції СДПУ(о), нічим не зміг допомогти фірмі, яка гинула.

Обвинувачення

Як повідомив на прес-конференції минулої середи заступник прокурора Києва Віктор Шевченко, зараз обвинувачувані ознайомлюються з матеріалами справи. Обвинувачення пред’явлене за ст. 69 КК України «Бандитизм», що передбачає позбавлення волі на термін до 15 років. З-поміж обвинувачуваних 15 перебувають під вартою, один раніше загинув в автокатастрофі, один — у розшуку. 9 з них — раніше судимі. За словами В.Шевченка, 12 із 17 злочинів, у яких вони обвинувачуються, так чи так пов’язані з виробничою діяльністю фірми «ТОП-Сервіс». Точніше, чотирьох «ТОП-Сервісів» — власне «ТС», «ТОП-Сервіс-Схід», директором якої був Ігор Шагін, «ТОП-Сервіс-Молоко» у Хмельницькій області й «ТОП-Сервіс-Більшовик-Пак» на території київського заводу «Більшовик», та ще двох фірм, що не мали в назві слів «ТОП-Сервіс», проте контролювалися компанією.

Зокрема, за словами слідчих, доведено, що одне вбивство і три замахи на вбивства державних чиновників — голови Жовтневої райдержадміністрації Миколи Підмогильного, заступника начальника Жовтневої державної податкової адміністрації Тамари Коліушко, заступника головного ветеринарного лікаря Мінздорову України Миколи Пацюка та начальника відділу тарифів Державної митної служби В.Халтуріної — були безпосередньо пов’язані з виконанням ними своїх службових обов’язків. За словами Віктора Шевченка, Микола Підмогильний був проти деяких нюансів функціонування підприємства «ТОП-Сервіс-Більшовик-Пак» на території раніше очолюваного ним цеху на заводі «Більшовик» у Жовтневому районі столиці. У свідченнях обвинувачуваних зафіксовані розмови про те, що «з Підмогильним не можна домовитися, потрібно його прибрати». Тамару Коліушко вбили безпосередньо після того, як вона розпорядилася розпочати перевірку достовірності документів з повернення ПДВ на суму близько 3 млн. грн., наданих фірмою «ТОП-Сервіс». У Миколу Пацюка стріляли після того, як він заборонив фірмі «Кремінь-1» ввезення в Україну 10 тонн м’яса з Голландії, у В.Халтуріну — після того, як вона не погодилася знизити для фірми митні тарифи.

В обвинуваченні вказується, що замовником 12 з фігуруючих у справі злочинів є сам Ігор Шагін, хоча ряд злочинів справді були замовленнями зі сторони, пов’язаними з «розбірками», переділом сфер впливу у кримінальному середовищі. За словами заступника столичного прокурора, у кожному злочині брали участь 4—7 чоловік. Винагороди за вбивство коливалися в межах від тисячі до двадцяти тисяч доларів. У восьми випадках застосовувалася вогнепальна зброя, у чотирьох — ножі. У членів угруповання вилучено три пістолети й п’ять автомобілів, що використовувалися під час скоєння злочинів. Журналісти звертали увагу на непрофесійний характер багатьох убивств — кілери не влучали у свої жертви, завдавали їм несмертельних тілесних ушкоджень. За словами слідчого київської прокуратури Демидова, у свідченнях обвинувачуваних зафіксовано, що багато злочинців хвилювалися, виходячи «на справу», та й, до того ж, рівень дисципліни й підготовки в угрупованні був об’єктивно низький.

За версією Київської прокуратури, група обвинувачуваних — це частина злочинного угруповання кримінального авторитета Фашиста (Ігоря Пересецького). Верховодили в ній троє найактивніших кримінальників, у тому числі Макаров, який перебуває в розшуку. Члени угруповання не були працівниками «ТОП-Сервісу», проте часто з’являлися в офісах компанії, що також зафіксовано у їхніх свідченнях. Частина їх працювала на станції техобслуговування на вулиці Оранжерейній, там була і своєрідна «база» угруповання.

Щодо вбивства кримінального авторитета Князя, то прокуратура визнала, що Шагін до нього непричетний: це було саме те «ліве» замовлення, на якому «прокололися» бандити. З нього й розпочалося «розкручування» групи, яке вивело на «ТОП-Сервіс»: цікаво, що з моменту вбивства до початку розгрому фірми минуло трохи більше двох тижнів.

Працівники прокуратури наголосили, що слідство завершено лише у справі про дії організованої злочинної групи, які потрапляють під ст.69 КК — «Бандитизм». Слідство з економічної частини діяльності «ТОП-Сервісу» триває. Його завершать набагато пізніше — через величезний обсяг необхідних документальних перевірок. За словами Віктора Шевченка, вже виявлено багато фактів підробки документів, фіктивних експортних операцій, незаконного повернення ПДВ. Фіктивні операції проводилися поруч із реальним постачанням товарів, тому вся економічна діяльність компанії потребує ретельної перевірки.

Прокуратура зазначила також, що у справі не фігурують епізоди, пов’язані з убивствами начальника Південно-Західної залізниці Бориса Олійника і народного депутата Вадима Гетьмана. Прямих доказів цього немає, є лише «оперативні підстави» говорити, що до них також причетна ця група. Зокрема «ТОП-Сервіс» закуповував продовольство в Тальнівському районі Черкаської області, де балотувався в народні депутати Вадим Гетьман. Ряд посадових осіб району контактували і з Гетьманом, і з Шагіним. Проте цю версію не розробили до кінця. Відповідаючи на запитання журналістів про долю легендарного комп’ютерного файла з маршрутами пересування В.Гетьмана, прокурор відповів лише, що «цю історію ще не завершено». А версія про причетність угруповання до вбивства Бориса Олійника грунтується лише на тому, що «ТОП-Сервіс» здійснював багато поставок у Росію залізницею.

Захист

Володимир Баулін, адвокат Ігоря Шагіна, розповів, що процес ознайомлення обвинувачуваних зі справою рухається вкрай повільно — нині вони ознайомлюються приблизно із шостим-сьомим томом. За словами адвоката, у захисту виникає багато запитань до матеріалів справи. З усіх цих запитань буде подано клопотання про додаткові слідчі дії, їх розгляд і задоволення також забере досить багато часу. «У наших інтересах якнайшвидше довести справу до суду. Але коли це стане можливим — ще не ясно. Не раніше ніж через півроку», — каже В.Баулін.

Незважаючи на безліч обшуків і вилучень документації, ніяких слідчих дій, пов’язаних із розслідуванням економічних злочинів, із Шагіним не проводили. «Шагін на певному етапі слідства відмовився від давання свідчень, але якби у слідства виникали додаткові запитання з економічних статей, воно б дало про це знати. Проте запитань щодо цієї частини, схоже, не виникало», — запевняє Володимир Баулін.

За його словами, обвинувачення проти Шагіна базується виключно на свідченнях тих, хто проходить у цій справі. Всі вони — організоване злочинне угруповання, яке було «дахом» «ТОП-Сервісу». Один з лідерів угруповання, Макаров, нині перебуває в розшуку. Справа містить безліч епізодів, які абсолютно не стикуються між собою. Зокрема, постраждалі в цих епізодах дуже мало пов’язані і одне з одним, і з Шагіним. Багато епізодів — і взагалі кримінальні розбірки, що із Шагіним та економікою не мають нічого спільного. Отож, на думку захисника, всіх членів угруповання легко змусити давати потрібні слідству свідчення, — з будь-яким кримінальником завжди можна домовитися, пообіцявши «прощення решти гріхів» або інші вигоди, приміром пільги під час ув’язнення.

Тепер щодо обвинувачення Шагіна в організації вбивства Вадима Гетьмана. В одного із затриманих справді вилучили домашній комп’ютер. Вміст жорсткого диска і дискет піддали експертизі. Володимир Баулін заявляє, що ознайомився з ним, проте ніяких згадок про комп’ютерний файл із маршрутами пересування депутата не знайшов.

Версії

Хоч би як там було, всі незалежні спостерігачі сходяться на думці, що «ТОП-Сервіс» благополучно функціонував би й далі, якби комусь не став на перешкоді. Відповісти на запитання, хто «замовив» цю велику й успішну фірму, можна по-різному.

Як відомо з практики замовних убивств, їхніми жертвами зазвичай стають кредитори, а не боржники. За однією з версій, «наїзд» на фірму безпосередньо пов’язаний з відшкодуванням державою ПДВ експортерам. Майже всі повернення ПДВ «ТОП-Сервісу» й «ТОП-Сервісу-Сходу» здійснювалися на рішення арбітражного суду. Лише за 1999 рік «ТОП-Сервіс» виграв три позови про повернення ПДВ на загальну суму 4,4 млн. грн. Чотири арбітражі щодо відшкодування ПДВ на суму 6,4 млн. грн. виграв «ТОП-Сервіс-Схід». У цілому на цей момент держава винна фірмам близько трьох десятків мільйонів гривень. На думку багатьох незалежних спостерігачів, версія покарання занадто нахабного експортера, котрий вимагає надто багато з напівпорожнього державного бюджету, найреальніша.

За іншими даними, «розрив» «ТОП-Сервісу» безпосередньо пов’язаний із перерозподілом ринку експортних операцій. Прямих даних про можливих «замовників» атаки на «ТОП-Сервіс» немає, але слід переглянути дані про основних експортерів української сільгосппродукції. Є інформація, що «ТОП-Сервіс» готувався до укладання величезного контракту в новій для себе сфері бізнесу. Сьогодні в ній успішно працюють деякі українські олігархи...

Цікава деталь: є багато ознак того, що справа «ТОП-Cервісу» готувалася ще з минулого року, але старт їй було дано відразу після зміни керівництва київських правоохоронних органів — начальника міліції та прокурора. Можливо, події пов’язувалися з перегрупуванням фінансових потоків у процесі підготовки до виборів-2002.

Нарешті, кримінальна версія розгрому компанії також має низку об’єктивних (тобто таких, які виходять не від працівників правоохоронних органів) доказів. Макарова та Старикова добре пам’ятають багато працівників «ТОП-Сервісу» 1997—1999 років. Вони та їхні підручні справді були певною подобою «бандитського» даху компанії. Чи Шагін керував ними, чи вони тримали Шагіна під контролем — сьогодні сказати важко. Очевидно лише, що «дах поїхав» — зажив своїм життям. Тут і участь у «розбірках», і напади, і вбивства. Через невисокий рівень кілерського професіоналізму й дисципліни членів угруповання деяких із них заарештували. І вони дали свідчення проти Ігоря Шагіна. Чи правду вони сказали, буде видно на суді. Нагадаємо: свого часу народний депутат Володимир Фіалковський заявляв, що до двох перших затриманих застосували методи фізичного впливу, а один із них — наркоман, йому дають наркотики. Хоч би як там було, способів змусити підслідного дати потрібні свідчення в міліції відпрацьовано достатньо.

Судова перспектива

Отже, щонайменше, до кінця року обвинувачувані ознайомлюватимуться зі справою. Потім настане етап відповідей на запитання захисту й остаточної підготовки справи до суду. Як повідомив прокурор Віктор Шевченко, справу, з огляду на її важливість, передадуть до Київського міського суду. Сам судовий процес, за оцінками юристів, розпочнеться не раніше другої річниці розгрому «ТОП-Сервісу». Наскільки він затягнеться — сказати також важко.

Позиція захисту Ігоря Шагіна проста: його обмовили. Він відмовляється давати свідчення слідству (щоправда, їх від нього ніхто й не вимагає). Його обвинувачення побудоване виключно на свідченнях інших обвинувачуваних. На думку адвоката В.Бауліна, справа Шагіна в суді неодмінно розвалиться. Тому захист із нетерпінням чекає цього суду й зацікавлений у якнайшвидшому його початку, а також у максимальній відкритості процесу.

Заступник столичного прокурора Віктор Шевченко заявив, що його нітрохи не бентежить така позиція захисту. За його словами, численних свідчень проти Шагіна тих, хто проходить у справі, цілком достатньо, щоб визнати його винним у 12 злочинних «замовленнях». «Ми спокійні за долю цієї справи в суді», — підкреслив В.Шевченко.

Хоч би як там було, історія «ТОП-Сервісу» створила і створює низку гучних прецедентів. Як вважають правоохоронці, це буде перший в Україні гучний судовий процес над замовником ряду вбивств і над таким великим злочинним угрупованням. Таким чином, правоохоронцям більше не можна закидати, що гучних справ вони не доводять до суду. З другого боку, цей суд буде досить складним випробуванням і для судової системи: адже, дуже ймовірно, свідчення обвинувачуваних на суді істотно відрізнятимуться від свідчень під час слідства. Ще один, уже створений прецедент. Розгром «ТОП-Сервісу» — далеко не перше «замовне вбивство» великої фірми (пригадаймо «Денді» або «Мезокред»). Але слова «буде як із «ТОП-Сервісом» уже стали поширеною погрозою в устах чиновників середнього й високого рангу, котрі «вирішують питання» з українськими підприємцями. Отже, залишається почекати, що ж усе-таки буде з «ТОП-Сервісом».