СОЛОДКО-ГІРКИЙ КОНТРАБАНДНИЙ ДИМ

Проблема контрабанди існує стільки, скільки існують правові взаємини між розвиненими державами. Не обійшлося й у нашій країні без представників цього дохідного, але кримінального бізнесу. Нелегально провозять через кордон усе, що завгодно, і тютюнові вироби стоять далеко не на останньому місці. Навпаки, це одна із найприбутковіших галузей «контрабандної індустрії». Про це і хотілося б розповісти докладніше.

Для початку — трохи статистики. За даними Державної податкової адміністрації, збитки від нелегального ввезення та продажу тютюнових виробів просто величезні, від цього український бюджет щороку втрачає близько 100 мільйонів гривень. Але це — оптимістичний прогноз. За підрахунками незалежних експертів, сума збитків від контрабанди щороку сягає 500 мільйонів гривень.

Тепер спробуємо приблизно оцінити обсяги самої контрабанди. За підрахунками все тих же експертів, українському курцю потрібно від 68 до 75 мільярдів сигарет на рік. 2000 року українські тютюнові фабрики виробили 57,8 млрд. шт. сигарет, торік обсяги збільшилися до 60 млрд. шт. Збільшення обсягів випуску тютюнових виробів в Україні обумовлено встановленням оптимальних ставок акцизного збору на них і введенням більш рішучих заходів із боку виконавчої влади щодо захисту споживчого ринку України від контрабандних тютюнових виробів. Та враховуючи потенційну потужність українських фабрик у 100 млрд. штук сигарет, 60 млрд., вироблені в Україні, — це лише половина можливого. Звідки ж береться решта, коли офіційний імпорт не доходить і до чотирьох мільярдів? Відповідь очевидна — враховуючи реальний попит споживача, це означає: в останні роки нелегальний імпорт перевищує обсяг у 20 млрд. штук сигарет. З цієї цифри вже починаються великі проблеми вітчизняної промисловості.

Та є й хороші тенденції. Протягом 2001 року частка контрабандних сигарет на українському ринку зменшилася з 30 до 15%, що значною мірою обумовлено зниженням ставки акцизного збору з 1 липня 2001 року на сигарети без фільтра і цигарки з 10 до 5 гривень за 1000 штук. Крім того, побоювання, що висловлювалися при прийнятті Закону України «Про внесення змін у Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби», виявилися безпідставними: статистичні дані підтверджують, що диференціація ставок акцизного збору на тютюнові вироби призводить до зростання обсягів їхнього виробництва і як наслідок до збільшення надходжень у бюджет.

На сьогодні ж обсяги нелегальної тютюнової продукції в Україні оцінюються в 12% внутрішнього ринку сигарет, повідомили в прес-службі Асоціації сприяння обігу та виробництву алкоголю і тютюнової продукції (СОВАТ). Причина зниження рівня нелегального ввезення тютюнових виробів в Україну полягає в тому, що, спираючись на світовий досвід і за цим зразком удосконалюючи правове законодавство, наша країна досягає реальних успіхів у боротьбі з контрабандою. При цьому, вважає прес-служба асоціації СОВАТ, якщо жорсткий підхід до контрабанди тютюнових виробів збережеться і далі, то, за прогнозами фахівців, до кінця поточного року обсяг продажу контрабандних сигарет може скоротитися більш ніж удвічі.

Багаторічний досвід інших країн показав, що одними з найефективніших методів боротьби з контрабандою є комбінація економічних методів у сукупності з діями правоохоронних органів, коли ризик покарання для правопорушника перевищує очікувану від злочину вигоду. У економічному плані в нас є явний прогрес: п’ять вітчизняних фабрик, на яких іноземні інвестиції складають від 75 до 99,9%, уже модернізувалися, їхня загальна частка на легальному вітчизняному ринку склала за підсумками минулого року 95%, і нинішнє зростання виробництва — в основному їхня заслуга.

У правовому полі теж відбулися зміни на краще. Торік за дорученням Президента було розроблено програму «Тютюн», основною метою якої є якщо не повністю ліквідувати, то хоча б істотно скоротити канали контрабандних поставок, нелегального виробництва і продажу тютюнових виробів на території України. Попри те, що в цій операції бере участь сила-силенна держструктур, таких, як СБУ, МВС, ДПАУ, Держмитслужба, Держкомкордон і Держстандарт, результати поки не вражають. Торік було вилучено нелегальної продукції на суму трохи більше 20 млн. гривень. Якщо перевести ці гроші в кількість сигарет, то це буде трохи більше 2,5 млрд. шт. Решту нелегальщини було «благополучно» спожито нашими курцями.

Найвагоміший внесок у боротьбу з контрабандою зробили працівники податкової служби. Торік ними було вилучено тютюнових виробів на суму близько 6 млрд. гривень. Більша частина цієї суми — вартість сигарет, завезених на вітчизняний ринок вже в готовому вигляді.

Хоча останнім часом ввезення готових сигарет почало втрачати свою колишню популярність. На перший план дедалі більше виходить тютюн-сирець, причому досить низької якості. На додаток до всього, виробництвом сигарет із цього тютюну «грішать» не окремі особи та групи контрабандистів, а великі виробники тютюнових виробів. Основний потік нелегального тютюну постачається на фабрики, які згодом нелегально виробляють додаткові партії сигарет. Після цього існують два шляхи надходження нелегального, і в більшості своїй низькоякісного, товару до споживача.

Перший спосіб полягає в тому, що на сигаретні пачки приклеюються акцизні марки, із якими товар офіційно викидається на ринок. Однак вдаються і до другого способу, що дозволяє уникнути сплати акцизного збору і заощадити на цьому значну суму. При цьому способі відбувається ще одна операція під назвою «псевдоекспорт». Тютюнові вироби за документами йдуть за кордон, на експорт, а насправді залишаються на українській території і реалізуються на внутрішньому «чорному» ринку.

Торік почалася перевірка на причетність до подібного виду злочину однієї з найбільших українських тютюнових фабрик, на території якої нібито вироблялися нелегальні сигарети з тютюну невідомого походження. Правоохоронні органи сподіваються, що вдасться ув’язати в один ланцюжок саму фабрику і кілька фірм, що займалися поставкою тютюну і збутом нелегальної продукції. У даний момент в інтересах слідства назва цієї тютюнової фабрики не може бути опублікована.

За даними СОВАТ, основну частину нелегальної тютюнової продукції складають контрабандні сигарети, ввезення яких здійснюється головним чином із Росії та Молдови. Наприклад, через молдовський кордон проходить досить велика частина контрабанди. Основне завдання із «вилову» нелегального товару лежить на прикордонниках. І хоча працює наша служба добре, на жаль, законодавство в нашій країні удосконалюється не такими швидкими темпами, як хотілося б. Добре ще й те, що останнім часом молдовська прикордонна служба значно посилила охорону власних кордонів, що досить сильно скоротило поставки нелегального товару. Через цей кордон традиційно провозять сигарети молдовського виробництва. Переправляють «товар» у легкових автомобілях і на поїздах.

Гірша ситуація на кордоні з самопроголошеною республікою Придністров’я. Тут провозяться великі партії сигарет, але на цій ділянці кордону контрабандисти спеціалізуються не на молдовських сигаретах, а на виробах імпортного виробництва. Тобто здебільшого тут проходить потік сигарет, вироблених у країнах Європи. До того ж придністровські контрабандисти нахабніші. Іноді справа доходить і до зіткнень порушників кордону з прикордонниками, а зрідка буває навіть стрілянина з автомата.

Ще одна проблема контрабанди через українсько-молдовський кордон полягає в тому, що ні Молдова, ні Придністров’я не вимагають від своїх виробників тютюнових виробів маркірування своїх сигаретних пачок акцизними марками. А прикордонники цих республік без проблем випускають зі своєї території весь товар. Тож здебільшого нашій прикордонній службі й митниці доводиться покладатися на самих себе.

Взагалі контрабандисти діють перевіреними методами. Окрім псевдоекспорту існує ще кілька методів нелегального провезення товару. Один із способів увезення в Україну тютюнових виробів — без сплати необхідних мит, податків і зборів — називається псевдотранзит. Механізм цього обману такий: в український морський порт приходить вантаж на адресу, як правило, фіктивної молдовської, придністровської, а іноді навіть і румунської фірми. Контейнери із сигаретами перевантажуються на сухопутний транспорт, їдуть у напрямку до кордону і, як правило, залишаються в Україні.

А ось ще один спосіб провезення сигарет. Особливість його в тому, що він практично легальний. Метод грунтується на тому, що за законом через пункт митного контролю дозволяється проносити лімітовану кількість сигарет — 200 штук, що становить саме блок. Цим і користуються заповзятливі люди. Збирається велика група помічників, і кожен спокійно проходить із дозволеною законодавством кількістю сигарет на наш бік. Із усіх «ходоків» ділок отримує непоганий прибуток, хоча й доводиться платити за цю роботу добровільним помічникам, але порівняно з одержуваним наваром — це не така велика сума, як могло б видатися. Вся різниця у цінах: в Україні і ціна, і попит (не лише на сигарети, а й на всі товари) значно вищі. Ось і виходить, що за нашими цінами молдовські ходоки одержують копійки.

Та слід сказати, що й населення сусідніх до кордону українських сіл теж активно промишляє контрабандою тютюну. Тим більше, що корінним жителям досконально відомі всі таємні шляхи і стежини, якими можна пробратися непоміченим. За деякими даними, близько 70% населення прикордонних сіл заробляють собі на життя таким чином.

Взагалі стосовно контрабанди спостерігається чіткий поділ на зони впливу і ринки збуту. Контрабандисти, утискувані не так правоохоронними органами, як легальними виробниками тютюнової продукції, були змушені розділити ринки збуту між «північними» і «південними» зонами. У ході постійних перевірок і «вилову» нелегальної продукції в оптовій і роздрібній торгівлі національних підприємств була встановлена структура сфер впливу: російська контрабанда закінчується трохи південніше від Києва, далі пішла польсько-молдовська територія.

Однак найзручнішим для контрабандистів залишається усе ж російсько-український кордон. Тут не застосовуються хитрощі на кшталт псевдоекспорту і псевдоімпорту. На цій ділянці все значно простіше. Багато об’їзних доріг просто не контролюються ні прикордонниками, ні митниками. Тож можна навантажити хоч цілу хуру сигарет і преспокійно везти собі куди завгодно. А якщо і трапиться на дорозі самотній патруль, то, як правило, на гонитву за контрабандистами у нього просто-напросто бракує... бензину! Та й транспортні засоби у наших прикордонників залишають бажати кращого.

Як видно, неконтрольована маса контрабанди завдає серйозної шкоди нашій країні, та й здоров’ю наших співгромадян-курців. Аби уявити, яка маса нелегально поставлених тютюнових виробів проникає на вітчизняний ринок, наведемо ще кілька цифр. Лідером із затримання контрабанди є західний рубіж. Торік там було вилучено 18 млн. сигарет і 165 тисяч кілограмів тютюну-сирцю. На другому місці — молдовський напрямок: 11,7 млн. сигарет і 17,9 тис. тютюну-сирцю. На третьому місці — російсько-український кордон, тут відповідно 27,2 млн. сигарет і 16,4 тис. тютюну-сирцю.

Попри все вищесказане, не може не втішати той факт, що з кожним роком обсяги нелегальщини суттєво зменшуються, і хотілося б сподіватися, що в результаті превентивних заходів для боротьби з контрабандою все ж вдасться якщо не повністю подолати їх, то хоча б звести до мінімуму втрати бюджету.

Лідерами за контрабандою сигарет стали болгари

Більше 90 відсотків сигарет, що ввозяться в Болгарію, є контрабандними або виробленими незаконно. На думку дослідників із канадського університету, спостерігається різнобій у діях постачальників регіону в боротьбі проти мафії. Спостерігачі наполягають на розробці спеціальних програм проти контрабандної поставки сигарет з і в Болгарію та Румунію, оскільки ця проблема є дуже серйозною для обох країн. Для боротьби з корупцією в балканських державах здійснюється понад 50 проектів, у яких задіяні десятки мільйонів доларів. Проте канадські дослідники проблеми вважають, що потрібно поліпшити координацію між частинами і цілими програмами. Болгарія є ледь не єдиним винятком із загального правила щодо слабості подібних структур і привертає увагу громадськості процвітанням корупції.

Тютюнова промисловість України:
перший літній місяць у цифрах

За підсумками червня, підприємства тютюнової промисловості України виробили 7,5 млрд. шт. тютюнових виробів. Цей показник на 1,6 млрд. шт. або на 26,7% більше, аніж за аналогічний період минулого року.

Усього ж за перше півріччя обсяг виробництва в галузі зріс на 8,8%.

Найбільше зростання продемонстрували ВАТ «Прилуки» — 2,07 млрд. шт. сигарет, що на 615 млн. шт. більше аналогічного показника торік. Поліпшила показники і «Реємтсма—Київ», майже 2 млрд. шт. (на 749 млн. шт. більше).

«Philip Morris Україна» збільшила виробництво на 218 млн. шт. і випустила 1,9 млрд. шт. сигарет, а J. T. International — 608 млн. шт. (збільшення на 13 млн. шт.).

Збільшення виробництва спостерігається і на фабриках із вітчизняним капіталом. На Феодосійській тютюновій фабриці зростання виробництва становило 110,3%, Львівській — 218%, Кримтютюн — десятикратне збільшення виробництва.

Інформація по темі

За повідомленням прес-служби Кабміну, уряд вирішив обмежити і заборонити рекламу тютюнових виробів, посилити контроль за якістю сигарет, розробити систему заходів для боротьби з незаконним обігом курева. На наш погляд, найголовніше в концепції те, що передбачено підвищити акцизні ставки на сигарети. Нагадаємо, що два останні роки українські виробники домагалися зниження ставок акцизного збору на безфільтрові сигарети, щоб боротися з контрабандним куревом із РФ. Концепція ж зводить їхні зусилля нанівець. Вже найближчим часом у розвитку концепції з’являться нові нормативні акти, які регулюють тютюновий ринок, і операторам нудьгувати не доведеться.

Крім того, уряд має намір запровадити нові акцизні марки з голографічними елементами, що дозволить істотно знизити фальсифікацію товару. Та, виявилося, саме цей пункт викликав найбільше дорікань із боку виробників тютюнових виробів, які виступають проти постанови Кабінету міністрів «Про затвердження переліку документів і груп товарів, які підлягають захисту голографічними елементами». Про це повідомила в.о. генерального директора асоціації «Укртютюн» Валентина Хоменко 17 липня на прес-конференції (постанова від 5 липня 2002 року № 932).

За її словами, основною проблемою для введення марок акцизного збору з голографічними елементами є те, що існуюче устаткування не придатне для використання таких марок, а його заміна призведе до додаткових фінансових витрат.

Хоменко зазначила, що постанова, яка передбачає нанесення голографічних елементів на акцизні марки для алкогольної та тютюнової продукції, на бланки сертифікатів відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО, бланки свідоцтв про визнання, а також на копії цих документів, готувалося в закритому режимі, без консультацій із виробниками відповідної продукції.

Як повідомив президент Асоціації сприяння обігу та виробництву алкоголю і тютюнової продукції В’ячеслав Сокерчак, марка акцизного збору з голографічними елементами коштує не менше 17 копійок (подібно до контрольних марок на аудіовізуальні твори і фонограми). Вартість маркірування 1 тисячі сигарет (50 пачок) складе 8,5 гривні. Це, заявив він, у 1,5 разу більше, аніж нинішня ставка акцизного збору на сигарети без фільтра (5 гривень на 1 тисячу штук, частка акцизу в ціні пачки сигарет — 10 копійок) і майже дорівнює ставці акцизного збору на сигарети з фільтром (10 гривень на 1 тисячу штук, частка акцизу в ціні пачки — 20 копійок). Сокерчак додав, що сума коштів, отримана від курців за марки акцизного збору з голографічними елементами на користь недержавних підприємств, складе майже 600 мільйонів гривень, водночас акцизного збору 2001 року сплачено 583 мільйони гривень, на 2002 рік заплановано 540 мільйонів гривень.