Синдром Козина. «Зелений» відблиск столичного передмістя

Будівельний бум, якому стало затісно у столиці, крокує областю, зазіхаючи на дедалі більшу кількість земельних ділянок. Звісно, забудовувати столичне передмістя наддорогою нерухомістю набагато вигідніше, ніж вирощувати там сільгосппродукцію. Тому процес перетворення землеробських угідь на «отари» багатоповерхівок і котеджні містечка триває. Нездатна зупинити його навіть така, здавалося б, нездоланна обставина: переважна більшість землі належить селянам-пайовикам, які живуть у приміських селах. Спокуса велика, чим ближче до столиці, тим «зеленіша» земля. Якщо раніше боротьба за ділянки у столичному передмісті, що дорожчали день у день, велася переважно на сесіях місцевих рад, у судах, то останнім часом дедалі частіше конфлікти вихлюпуються на площі й вулиці. Селяни — жертви тіньових процесів — вимагають відшкодувати збитки і покарати тих, хто з допомогою маніпуляцій повністю або частково забрав у них землю.

Козин зажив невеселої слави не так через жорстокі земельні конфлікти, як через те, що ані пильна увага громадськості, ані суди, ані «миротворчі» зусилля високопосадовців не допомогли справедливо поділити землю і відновити довіру між жителями селища. Тривале протистояння громади (дійшло до того, що в селищі одночасно діяли два селищних голови, дві селищні ради), яка розкололася на дві частини, міжусобна боротьба фактично паралізували місцеве самоврядування. У результаті функціями, які належать тільки йому, могли розпоряджатися інші. Шлях до «дерибану» земель, захоплення дніпровських берегів було відкрито.

Таких селищ і сіл, у яких місцеві органи самоврядування зав’язнули у внутрішніх конфліктах і не в змозі контролювати ситуацію, а найбільш ласі земельні ділянки тим часом спливають у невідомому напрямку, навколо столиці невпинно більшає. Одне з них — Красилівка. Це мальовниче село у Броварському районі стало справжнім Клондайком для певної частини жителів столиці, які прагнули отримати земельні ділянки. Прибульцям, котрі практично не мали стосунку до села, землю роздавали щедро. Водночас для місцевих жителів ділянок під забудову не знаходили. Якщо вірити офіційним документам, сільський голова Ніна Жерибор та місцеві депутати одностайними рішеннями просто дарували землю, вартість сотки якої нині сягає 2 тис. доларів. Правда, після того, як справою зацікавилися правоохоронні органи, з’ясувалося, що рішення стосовно виділення землі були не такими вже й одностайними. Більшість депутатів сільради заявили, що про такі рішення вони вперше чують і за них не голосували. Вони звинуватили сільського голову у фальсифікації документів. Особливо обурила ця пригода тих красилівців, котрі мимоволі стали благодійниками для людей, значно багатших за них: за їхній рахунок сільський голова і змогла проявити незвичну щедрість. Річ у тому, що «в розхід» пішли їхні ділянки.

Після реформування радгоспу «Красилівський» 1996 року кожному пайовикові перепало по 2 гектари землі. Пуття від неї було мало — накладений мораторій не дозволяв селянам ані самим будуватися на ділянці, ані продати її. Проте справи, які постійно заходили у глухий кут, дали поштовх до виникнення тіньової схеми. Те, що було не до снаги селянинові-землевласнику, виявилося під силу чиновникам. З їхньою участю вдалося, всупереч накладеному мораторію, змінити цільове призначення землі. Однак за таку послугу сільський голова запропонувала селянам «поділитися» їхніми земельними наділами. Внаслідок реалізації нехитрої схеми красилівці отримали можливість будуватися на 65 сотках, які залишалися від двох гектарів, або продати їх. У свою чергу, сільські чиновники та їхні покровителі з вищих інстанцій відтепер могли на власний розсуд розпоряджатися левовою часткою розпайованої землі. Але… Чим вищими ставали ціни на землю, тим більше настирливості виявляли обмануті люди, вимагаючи повернути відібрані ділянки. Оскільки ж тих, хто потрапив на гачок маніпуляторів, виявилося майже дві сотні, село завирувало. На вимогу людей відбулося кілька позачергових сесій сільської ради. Понад дві третини депутатів 14 травня нинішнього року висловили недовіру сільському голові Ніні Жерибор і проголосували за позбавлення її повноважень. Незабаром група депутатів сільради звернулася до вищестоящих органів влади, до правоохоронців.

Підтвердивши обвинувачення сільського голови у цілій низці зловживань, вони дивуються з абсурдності того, що відбувається. Здавалося б, усе зрозуміло, підтверджується документами та свідченнями людей: самоправство, перевищення владних повноважень — незаперечні, селяни — обдурені, земля — розбазарена. А з виявленням і покаранням винних — тяганина й повна невизначеність.

І не тільки у Красилівці. Протистояння, пов’язане із земельними відносинами, спостерігається в багатьох пристоличних селах. Конфлікти загалом схожі. Скрізь фігурують особисті амбіції окремих керівників, котрі протиправно приймають одноосібні рішення, підроблені документи, що їх у владних інстанціях сприймають за справжні. Простежується різниця у глибині конфліктів, а отже, і в перспективах їх вирішення.

Якщо у Красилівці депутати сільської ради не відразу, але все-таки стали на захист інтересів громади, то, скажімо, в селі Княжичі того ж таки Броварського району частина депутатів сільради підтримує сільського голову, відкидаючи звинувачення у перевищенні владних повноважень, переважно — під час розподілу землі. У таких умовах частина сільської громади, організовуючи акції протесту, вимагає припинення повноважень і дострокових виборів сільського голови та сільських депутатів. Наштовхнувшись на опір, княжичівці навіть змушені були звернутися до Броварського міськрайонного суду, щоб той зобов’язав голову Княжичівської сільради зареєструвати ініціативну групу для проведення місцевого референдуму.

Реагуючи на загострення ситуації, начальник Головного управління МВС України в Київській області Костянтин Сапко підписав наказ про створення спеціального відділення з боротьби з правопорушеннями у сфері земельних відносин, яке розпочало роботу в лютому нинішнього року. В інтерв’ю кореспондентові «ДТ» начальник спеціального відділу державної служби з боротьби зі злочинами на пріоритетних напрямах економіки Олександр Пеньков навів низку фактів, що свідчать про масштабність зловживань із землею та їх розмаїття. Так, усупереч усім нормативним актам, які передбачають передачу лісгоспам лісів колективних сільгосппідприємств, які реформуються, у Бородянці 234 гектари лісу намагалися притримати, приховати і почали використовувати на власний розсуд. Отож, згідно з даними ревізії КРУ, лише на одному сільгосппідприємстві ймовірні збитки від розпочатого вирубування лісу можуть перевищити 200 тис. грн. У Васильківському районі голова сільради у відповідь на прохання одного з підприємств виділити крихітну ділянку землі для установки електроопори довго зволікав, а потім дав зрозуміти прохачам, що справа пришвидшиться, якщо заплатити 40 тис. доларів. Обурені тим, що за мізерну ділянку, та ще й для суспільно-корисних потреб, вимагають таку велику винагороду, замовники вирішили «розплатитися» у присутності правоохоронців. Загалом за сім місяців нинішнього року було порушено 33 кримінальні справи за фактами земельних зловживань.

Вузька спеціалізація недавно створеного міліцейського підрозділу дозволяє діяти більш цілеспрямовано, комплексно. Чиновники районних відділів земельних ресурсів, які володіють інформацією про рух землі, часто під різними приводами затримують або і взагалі не надають документів. Інколи потрібні дані й офіційні документи доводиться навіть «вибивати» через суд. Однак, на думку правоохоронців, створення спеціалізованого міліцейського підрозділу допоможе набути досвіду, глибше розібратися в ситуації, успішніше долати штучно створювані перепони для розслідувань. Адже часто доводиться наштовхуватися на організований опір. Виявляється, можна-таки знайти управу і на покровителів «земельного беззаконня». На декого з них уже оформлено документи в рамках боротьби з корупцією, накопичуються матеріали, що допоможуть виявити серйозніші зловживання та злочини. Проте міліцейські напрацювання без відповідних дій прокуратури до суду не доходять. З особливою наочністю це видно на прикладі тієї ж таки Красилівки. Депутати сільради і місцева громада щодо махінаторів від землі визначилися. А ось у правоохоронних органів процес усвідомлення того, що відбулося, затягнувся надовго.

15 лютого нинішнього року міліція фіксує одержання головою сільради Ніною Жерибор у її кабінеті від претендента на земельну ділянку 70 тис. дол. Було порушено кримінальну справу. 1 березня цього року прокуратура Броварського району порушила ще одну кримінальну справу за фактом підробки рішення №105 Х сесії 24-го скликання Красилівської сільради про затвердження проекту землеустрою. Правоохоронні органи Київської області, здійснивши перевірку, фіксують цілу низку фактів, які викликають обґрунтовані підозри у зловживаннях голови сільради. Міліція вилучила у голови сільради печатку і ключі від кабінету. Та, оскільки такі рішучі дії підтримали далеко не всі представники правоохоронних органів, голова сільради отримала можливість із допомогою охоронної фірми увійти до службового кабінету і, наче нічого й не сталося, продовжити виконувати свої обов’язки. Так, як вона їх розуміє. Красилівці констатують: незаконні махінації із землею тривають, сліди скоєного раніше замітаються. Справа до суду не дійшла. Неодноразові звернення кореспондента «ДТ» до прокуратури Київської області з проханням прокоментувати ситуацію залишилися без відповіді. Сказати нічого?