Шпигуноманія. Продовження

У 14-му номері DT.UA від 13 квітня 2012 р. опубліковано мою статтю «Шпигуноманія. Наші дні». Судячи з кількості коментарів на форумі, вона викликала неабияку цікавість читачів. Причому один з них так хотів довести свою позицію, що навіть створив в Інтернеті власну сторінку, де захищає роботу контррозвідки від безпідставних, на його думку, нападок преси. Нагадаємо, що, за версією контррозвідників, «зрадники Батьківщини» з Харкова намагалися передати китайцям технологію створення рельсотрона.

Попри те що один з підозрюваних, Олексій, уже чотири місяці під вартою, його досі жодного разу не допитали. Іншого, Сергія, за місяць тримання під вартою допитали лише один раз. Досі адвокати не отримали доступу до матеріалів, які стали підставою для затримання та висунення обвинувачення їхнім підзахисним.

Крім невисокої динаміки розслідування кримінальної справи, відбуваються й такі дивні речі. Під час перебування Сергія в ізоляторі тимчасового утримання на вул. Івана Камишева до нього якимось чином допустили знайомого, котрий протягом години вмовляв його у всьому щиросердно зізнатися, мовляв, так буде краще для нього самого. На якій підставі цього громадянина допустили на територію режимного об’єкта - загадка, відповідь на яку мусила б знайти прокуратура.

(До речі, в Криму за незаконний допуск сторонньої особи до затриманого колишнього спікера Верховної Ради Криму Анатолія Гриценка двоє співробітників ізолятора отримали сім і шість років, а відвідувач - п’ять років.)

Після закінчення єдиного за місяць допиту й після того, як пішов адвокат, Сергія завели в кімнату для бесіди з оперативним співробітником контррозвідки Олегом Д., одним з головних фальсифікаторів справи, який, лаючись і нецензурно висловлюючись, вимагав від Сергія негайно зізнатися в тому, що він зрадник Батьківщини й що тільки так він зможе полегшити свою долю. На Сергієве запитання, як він її полегшить, зізнавшись у тому, чого не робив, відповіді не почув.

Торік цей самий співробітник відзначився використанням улюбленого прийому катів у погонах - «ластівки». Він застосував його до Василя, одного з товаришів Олексія та Сергія, щоб одержати від нього неправдиві свідчення проти хлопців. Попри катування, йому це не вдалося. Тепер основне завдання фабрикантів справи - за всяку ціну домогтися щиросердного зізнання від Олексія та Сергія, інакше йти до суду буде ні з чим.

Із сумом доводиться констатувати, що окремі представники молодого покоління співробітників СБУ у своїх діях більше скидаються на членів злочинних банд початку 1990-х, а служба поступово скочується до практики роботи НКВС 30-50-х років минулого століття. Залишилося узаконити катування підслідних, заборонити доступ адвокатів до них і замінити статтю 111 Кримінального кодексу України на 58-му, за якою через табори, шахти й копальні пройшло, за різними свідченнями, від п’яти до семи мільйонів радянських громадян, - і можна бути впевненими, що національну безпеку захищено…

Справа перебуває на моніторингу Харківської правозахисної групи. Чи допоможуть численні звернення домогтися дотримання законності та встановлення істини в ній, покаже час.

P.S. 27 квітня о 22.45 на дитячому телеканалі «Карусель» було показано навчальний фільм для старшоклаcників «Електродинаміка». В ньому доктор технічних наук професор Микола Калашников виклав принципи роботи рельсотрона, який дає змогу розганяти предмети до швидкості 20 кілометрів за секунду. Залишається сподіватися, що професора не притягнуть до відповідальності за статтею «державна зрада».