РАДНИКІВ ТЕЖ СУДЯТЬ

Після того, як Commerzbank AG не впорався з продажем Кримського содового та Харцизького трубного заводів, що не дозволило направити в казну 600 млн. грн. (і це в розпал жнив та бензинової кризи), а Credit Swiss First Boston затягнув підготовку продажу пакетів акцій семи обленерго, від яких очікувалося одержати близько $100 млн., від старих дифірамбів на адресу іноземних радників не залишилося й сліду. Їм одразу нагадали всі прорахунки та збитки. Оливи у вогонь підлила й інформація зі США про гучний скандал, що розгорівся навколо діяльності тамтешніх радників. Виявляється, такого роду скандали — аж ніяк не наше національне «ноу-хау».

У травні 1997 року хмари почали збиратися навколо голови московського представництва Гарвардського інституту міжнародного розвитку (Harvard Institute for International Development) при Гарвардському університеті Джонатана Хея та професора Андрія Шлейфера. За даними розслідування, проведеного Американським агентством міжнародного розвитку (USAID), вони в корисливих інтересах використовували інформацію про російський ринок цінних паперів, до якого мали доступ по службі; вкладали особисті кошти в російський ринок і допомагали рідним і знайомим приймати інвестиційні рішення. Результатом скандалу стало звільнення Джонатана Хея й Андрія Шлейфера та заморожування останніх $14 млн. із кредиту на $57 млн., виділеного Сполученими Штатами на розвиток російського фондового ринку.

26 вересня нинішнього року федеральна прокуратура США пред’явила позов двом колишнім консультантам російського уряду з проведення економічних реформ. Їх обвинувачують у використанні з метою особистого збагачення інсайдерської інформації про російський фондовий ринок. Скандал може вийти серйозний.

Американська прокуратура оголосила, що трирічне розслідування нарешті завершено і справу передано до суду. Прокурор Дональд Стерн, який оголосив позов, заявив: «США платили Гарварду за постійну й об’єктивну економічну допомогу. Попри сувору заборону вкладати гроші в Росію, гарвардські радники зловживали своїм становищем і намагалися використовувати створюваний ринок у своїх корисливих цілях».

Деякі обвинувачення стосуються і дружин радників. Річ у тім, що дружина п.Шлейфера Ненсі Зіммерман і дружина п.Хея Елізабет Хеберт, які були фаховими фінансистами, активно працювали в галузі створення інвестиційних фондів у Росії. Прокуратура також обвинувачує радників у використанні персоналу й офісів, що належать уряду, із метою приватного бізнесу. Позов пред’явлено як консультантам, так і Гарвардському університету. Сума позову обраховувалася, виходячи з обсягів допомоги Росії, і становить $120 млн.

Можливо, ця інформація змусить український уряд обережніше підходити до використання послуг радників у процесі приватизації. Втім, мова жодним чином не йде про відмову від їхньої допомоги. Фахівці консалтингових фірм, хоч як би вони називалися, завжди дуже потрібні при підготовці об’єкта до приватизації. От і ФДМ, навіть за всього його солідного досвіду та значного штату співробітників, усе ж потрібні радники. Хоча б для того, щоб було з ким розділити провину за невдачу...