Про право на працю для генпрокурора

Конституційний суд України визнав п’ятирічні повноваження генерального прокурора України як безперервний, визначений у часі період, який починається з моменту набуття чинності актом про призначення на посаду генерального прокурора України та підлеглих йому прокурорів і закінчується зі спливом п’яти календарних років. За таке рішення проголосували 15 суддів КСУ, один висловився проти, повідомила ЛІГАБізнесІнформ. Подання до КСУ було направлене Генпрокуратурою України. ГПУ цікавило офіційне тлумачення словосполучення «строк повноважень генерального прокурора України», яке вживається в частині 2 статті 122 Конституції України та частині 3 статті 2 Закону України «Про прокуратуру», а також чи може встановлений Конституцією України та Законом «Про прокуратуру» строк повноважень генерального прокурора України перериватися, зупинятися чи подовжуватися.

Конституційний суд вважає, що генерального прокурора України може бути звільнено з посади до спливу п’ятирічного строку повноважень виключно на підставах, визначених частиною 1 статті 122 Конституції України, частинами 1, 2 статті 2 Закону «Про прокуратуру», а саме: висловлення Верховною Радою України недовіри, яке спричиняє відставку з посади; неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я; порушення вимог щодо несумісності (посад); набуття законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства чи подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням. Порядок звільнення на зазначених підставах має відповідати вимогам частини 1 статті 122 Конституції України.

Аналіз норм чинного законодавства України, які стосуються предмета конституційного подання, свідчить про відсутність у ньому положень, що допускали б можливість перервати, припинити або подовжити строк повноважень генерального прокурора України, у тому числі й у разі його незаконного звільнення чи обрання на виборну посаду.