Конституційний суд України (КСУ) вирішив, що суб’єкт формування Вищої ради юстиції (ВРЮ) при звільненні члена ради, призначеного нею, не зобов’язаний брати до уваги оцінку ради щодо порушення присяги цим членом. За таке рішення проголосували 14 судів КСУ.
У рішенні суду зазначено, що положення частини 1 статті 18 Закону України «Про Вищу раду юстиції» в аспекті конституційного подання слід розуміти так, що перелік підстав для припинення повноважень члена ВРЮ органом, який його призначив, є вичерпним, припинення повноважень за інших обставин, визначених законом, не встановлено, передає ЛІГАБізнесІнформ.
В аспекті конституційного подання частину 2 статті 18 Закону «Про Вищу раду юстиції» у взаємозв’язку з положенням абзацу першого пункту 8 частини 1 цієї статті слід розуміти так, що рішення про припинення повноважень члена ВРЮ у разі порушення ним присяги ухвалює орган, який його призначив, і подання цьому органу ВРЮ оцінки таких фактів і рішення про наявність підстав для припинення повноважень зазначений закон не передбачає.
Крім того, КСУ вирішив припинити конституційне провадження щодо офіційного тлумачення терміна «аморальний вчинок», даного в абзаці 1 пункту 8 частини 1 статті 18 Закону «Про Вищу раду юстиції», на підставі пункту 2 статті 45 Закону «Про Конституційний суд України» — «Невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України про «Конституційний Суд України».
Рішення було ухвалене на підставі конституційного подання 63 народних депутатів, які просили роз’яснити: 1. Чи передбачають положення Закону «Про Вищу раду юстиції» можливість припинити повноваження члена ВРЮ суб’єктом формування його складу без установлених ним підстав. 2. Чи передбачається припинення повноважень члена Вищої ради юстиції суб’єктом формування її складу через порушення ним присяги або скоєння аморального вчинку за відсутності оцінки ВРЮ цих фактів і рішення про наявність підстав для припинення повноважень членів ВРЮ. Народні депутати також просили дати офіційне тлумачення терміна «аморальний вчинок», застосованого в абзаці першому пункту 8 частини 1 статті 18 Закону України «Про Вищу раду юстиції».