Практика без етики

10 вересня, 2020, 20:25 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Порушення етичних стандартів арбітражними керуючими може відкинути реформу галузі назад, відтермінувавши на невизначений період старт реального самоврядування і незалежність від Мін’юсту

Практика без етики

У жовтні минулого року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Серед новацій документа були і значні зміни в регулюванні діяльності арбітражних керуючих (АК). Зокрема — створення органів самоврядування АК, передача їм ширших повноважень. Адже, фактично, це єдина публічно-правова професія, яка не мала реальних інститутів саморегулювання, — їхню діяльність повністю контролював Мін’юст.

Прийняття Кодексу про банкрутство стало першою спробою держави частково делегувати повноваження з регулювання ринку банкрутства представникам професійної спільноти. Так відбувається в усьому світі, — держава передає повноваження самоврядуванню поетапно, коли бачить, що професійне середовище готове самостійно регулювати свої відносини. Певна річ, вимоги до спільноти теж високі: крім бездоганного виконання своїх обов’язків, вони мають бути незалежними та неупередженими.

Що стосується арбітражних керуючих, це особливо важливо. Як приватні самозайняті особи, вони призначаються виключно судом і надають безальтернативні публічні послуги ринку.

Розпорядники майна, що керують санацією, ліквідатори не можуть бути самостійно обрані стороною справи про банкрутство, тому їхня об’єктивність і неупередженість дуже важливі. І порушення професійної етики або стандартів професії АК у всьому цивілізованому світі є неприпустимим проступком, що закриває доступ до професії.

На цей час в Україні зареєстровано близько 1,5 тис. АК, із яких активно працюють близько 700. Торік у листопаді вони об’єдналися в Національну асоціацію арбітражних керуючих України, основними органами якої є регіональні асоціації. Було розроблено Статут і Кодекс професійної етики. Згідно з цим Кодексом, головні принципи діяльності арбітражного керуючого — верховенство права, законність, компетентність, добросовісність, незалежність і неупередженість.

«Кодекс став поштовхом до вдосконалення процедури банкрутства і визначив мету, до якої варто прагнути: зробити процедуру банкрутства зрозумілою для всіх її учасників, підвищити статус арбітражного керуючого, престиж і незалежність цієї професії, що, своєю чергою, має позитивно позначитися на позиції України в рейтингу Doing business», — заявляв тоді обраний голова Асоціації Микола Лукашук.

Працювали серйозно й відповідально, адже арбітражним керуючим важливо було не тільки довести право на місцеве самоврядування, а й позбутися стереотипів, які виникли стосовно АК. Не секрет, що, зважаючи на специфічність професії, а також через поведінку окремих представників у цієї сфери не найбездоганніша репутація. Створення Асоціації давало можливість не тільки очистити професію від недобросовісних керуючих, а й довести свою об’єктивність і незалежність.

Сміття з хати

Зазвичай усі скандали й непорозуміння, пов’язані з арбітражними керуючими, відбуваються всередині системи. Але окремі особливо резонансні кейси потрапляють в інформаційний простір. Недавній скандал був пов’язаний із арбітражним керуючим Русланом Бандуристим, який очолював процедуру санації «Національної кінематеки України». За свідченням самого керуючого та його колег, йому вдалося успішно провести процедуру, домігшись виплати боргів і продовження роботи підприємства. Однак дії АК у цій справі викликали сумніви в державних та силових органів, які ініціювали перевірки самого Бандуристого.

«Одночасно діяльність арбітражного керуючого і виконання цього плану перевіряють Мін’юст, НАБУ, Нацполіція, народні депутати України, а з 26 червня 2020 року — і Рада арбітражних керуючих міста Києва. Перевірку Ради ініціював сам Руслан Бандуристий», — пише Ірина Гончар у статті «Успішна санація Київнаукфільму обернулася перевірками та кримінальними провадженнями» («Юридична практика» №28–29).

Ще один скандал спалахнув недавно у зв’язку з банкрутством Білоцерківського заводу з виробництва шин «Росава». Якщо у випадку з Бандуристим питання виникли в чиновників і контролюючих органів, то в кейсі «Росави» одна з арбітражних керуючих була піддана публічній обструкції з боку колег, які обіймають керівні посади в регіональному органі саморегулівної організації.

Стисло про суть конфлікту. 20 серпня у профільному медіа вийшла стаття голови Ради арбітражних керуючих м. Києва Сергія Боярчукова. У статті Боярчуков докладно розповідає про скаргу, яку ліквідатор «Росави» Ілля Комлик подав проти своєї попередниці Світлани Дьоміної. На думку Боярчукова, Дьоміна через недосвідченість не провела належним чином процедуру ліквідації ПАТ «Росава», внаслідок чого підприємство продовжує працювати, а вимоги кредиторів залишилися незадоволеними.

Відповідь Світлани Дьоміної теж була публічною. В ній вона роз’ясняє складнощі ведення справи «Росави», а також бере під сумнів дотримання етичних норм керівником Київської Ради Сергієм Боярчуковим. На її думку, його поведінка неприпустима, оскільки він коментував цю справу в статусі посадової особи СРО, висловлюючи загальну думку. Хоча насправді йдеться про його особисту оцінку ситуації.

Ця історія викликала великий резонанс на ринку. Претензій на адресу Боярчукова кілька.

По-перше, порушення статуту НААКУ. Пункт 20.9 Статуту СРО, який визначає повноваження Ради АК регіону, не наділяє цей орган повноваженнями давати оцінку діям арбітражних керуючих у рамках конкретної справи про банкрутство і оцінювати їхні професіоналізм та досвід. Проводити перевірку діяльності арбітражного керуючого в цій частині можуть лише державні органи — Мін’юст і суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Всього за чотири місяці існування в режимі закритого клубу Рада АК Києва «розглянула» проблеми у справах трьох членів Ради з дев’яти — Гусара, Бандуристого та Комлика.

По-друге, розголошення конфіденційної інформації. Згідно з ч. 6 ст. 12 Кодексу про банкрутство, арбітражний керуючий не може розголошувати відомості, які дізнався у зв’язку зі своєю діяльністю, і використовувати їх у власних інтересах. Про те саме йдеться у ст. 7 Кодексу професійної етики АК: розголошення інформації про боржника третім особам — заборонене.

По-третє, у цій справі вбачається порушення Сергієм Боярчуковим норм етики професійної спільноти.

Сергій Боярчуков — керуючий партнер групи компаній «Алексєєв, Боярчуков та партнери». Тим часом адвокати, які представляють у справі про банкрутство ПАТ «Росава» інтереси кредиторів ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста», пов’язані з юридичною компанією, котру очолює Сергій Боярчуков. Наприклад, адвокат Дмитро Кучерявий очолює АТ «Правовий центр ХХІ ст.», і найближчі сусіди його офісу за адресою Шота Руставелі, 11 — десятки структур, пов’язаних із ЮФ «Алексєєв, Боярчуков та партнери».

Ілля Комлик призначений ліквідатором у справі про банкрутство ПАТ «Росава» за узгодженням із комітетом кредиторів, більшість голосів у якому належить ТОВ «КУ «Інвестиційна». Понад те, раніше пан Комлик був працівником юридичної фірми пана Боярчукова.

Експерти побоюються згортання реформи

Не вдаючись у юридичні тонкощі цієї справи, експерти наголошують на етичному аспекті питання. На їхню думку, якщо керівник саморегулівної організації дозволяє собі використовувати її у власних інтересах, це ставить під сумнів як незалежність самої організації, так і реформу професії в цілому.

Своєю чергою, експерт із питань банкрутства Ігор Ніколаєв упевнений, що на такі випадки слід жорстко реагувати, інакше всі досягнення арбітражних керуючих у плані самоврядування буде перекреслено.

«Цей прецедент має стати щепленням, яке створить імунітет і відвадить від бажання користуватися своїми повноваженнями для досягнення індивідуальних цілей. Інакше реформа професії сходить нанівець. Попри те, що ця історія, на перший погляд, безпосередньо не пов’язана з державою, вона б’є і по репутації професії, і по Мін’юсту, і по репутації держави. Якщо завтра виявиться, що професія не здатна вирішувати свої проблеми і що з появою саморегулювання не тільки не зникли колишні проблеми, а й з’явилися нові, — то ні про яке делегування повноважень не може бути й мови. І долю Національної асоціації арбітражних керуючих України буде вирішено — виродження до статусу звичайної громадської організації, яких тисячі», — упевнений експерт.

На думку заступника голови Національної асоціації арбітражних керуючих Олександра Бондарчука, будь-які спроби використовувати СРО для вирішення приватних бізнес-питань необхідно припиняти.

«Ми не можемо ставити під сумнів здатність арбітражних керуючих до самоврядування на підставі поодиноких випадків виникнення приватних конфліктів, навіть навколо таких великих системних підприємств, як «Росава». Проте й залишати поза увагою спроби використовувати Асоціацію у вирішенні цих конфліктів ми не повинні. Одна з причин мого балотування в керівні органи Асоціації, коли ми її створювали, — не допустити її використання у приватних бізнес-інтересах тих або інших груп. Це спільнота професіоналів своєї справи, і будь-які спроби використовувати Асоціацію як інструмент у приватній боротьбі — недопустимі. Ми вже подали запит від Ради НААК у Раду міста Києва про надання протоколу засідання, на якому обговорювалося це питання. І на одному з найближчих засідань Ради НААК ми розглянемо це питання», — заявив пан Бондарчук.

Своєю чергою, представники проекту ЄС «Підтримка реформ юстиції та правосуддя в Україні «Право-Justice», який допомагає створити в Україні сильну СРО арбітражних керуючих, вважають, що етичний кодекс АК є основою оцінки їхньої поведінки.

«Одним із ключових документів, на яких будується діяльність представників окремих професій, у тому числі й арбітражних керуючих, є Кодекс професійної етики. Кодекс етики має стати основою для оцінки поведінки кожного арбітражного керуючого. Якщо Національна асоціація арбітражних керуючих і представники професії продемонструють бажання брати на себе більше відповідальності, то в майбутньому вони зможуть узяти на себе функції регулювання всіх аспектів у цій професії. Робота в цьому напрямі ведеться досить активно, але робити будь-які висновки можна буде після повного інституційного оформлення саморегулювання на цьому ринку послуг», — заявили в організації.

Спеціалісти єдині у своїй думці: такі скандали підривають саму ідею самоврядування і саморегулювання арбітражних керуючих, яке має бути незалежним, неупередженим і рівновіддаленим від усіх конфліктних ситуацій. Професійна спільнота зобов’язана бути солідарною і мати єдине розуміння обов’язку та честі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК