Під «дахом» міліції

Львівські групи повій - «Москалихи», «Рижої», «Яни», «Надії», Валентини та Олі працювали «під дахом» працівників міліції. Як розповідала одна з «господинь», їй, як і львівським сутенерам, були добре відомі умови співпраці з міліцією. Зокрема, за «відкриття фірми» (надання дозволу на початок роботи) - 2000 доларів. Щомісячний хабар - 2000 - 4000 «зелених» - залежав від кількості дівчат, які працюють під сутенером. Працівники міліції наче добрі роботодавці. На перший пробний місяць надавали знижку в оплаті «даху». На свята як подарунок - знижували платню. Робили знижки у випадках захворювань дівчат чи керівників групи.

І ось недавно набрав законної сили вирок суду щодо цієї організованої злочинної групи правоохоронців. Покарання - надто «м’які»: від трьох з половиною до чотирьох років позбавлення волі. Нижче від найнижчої межі. Без конфіскації майна.

Майора Юрія Бурковського затримував у під’їзді багатоповерхівки спецпідрозділ СБУ «Альфа». Разом із ним «скрутили» старшого лейтенанта Андрія Війтовича. В кишені останнього виявили 500 доларів. Ще 1000 «зелених» та 8200 гривень було знайдено в електрощитку на сходовій клітці під’їзду. Хоча банкноти - як і руки, кишені та одяг затриманих - світилися під ультрафіолетом, Ю.Бурковський наполягав: гроші у щиток підкинули працівники СБУ. Про 500 доларів у штанах А.Війтович пояснив - забула в його автомобілі знайома. Як з’ясувалося згодом, нею була керівник групи повій Жанна. І гроші вона не забула, а передала А.Війтовичу хабар - 1500 доларів і 8200 гривень - за «дах». Працювали ж міліціонери на відповідальних посадах в елітному підрозділі - Управлінні по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми (УБЗПТЛ).

Через кілька годин після затримання працівники СБУ провели обшук у помешканні майора Тараса Чупи, який обіймав одну з керівних посад в УБЗПТЛ. Знайшли 500 доларів. Серії банкнот (як і 4800 доларів, вилучених у помешканні Ю.Бурковського) збігалися з переданими Жанною у попередні місяці за «дахування» своєї групи повій. Вона й здала «ментів» працівникам СБУ.

Дівчина познайомилася з Т.Чупою у липні 2008 року, приїхавши до УБЗПТЛ «визволяти» подругу Інну. З показань Жанни випливає: міліціянт повідомив - питання можна залагодити. Однак надалі Жанна, Інна та їхні подруги мають продовжувати займатися проституцією, сплачуючи йому хабарі. Для обговорення умов співпраці з Жанною зв’язався А.Війтович. Мовляв, є підлеглим Т.Чупи, який уповноважив його на отримання хабарів. І вже в наступні два місяці дівчина передала міліціонеру по 2500 доларів.

У жовтні 2008-го у Львові відбулося резонансне затримання групи «Москалихи», яка, подейкували, платила хабарі УБЗПТЛ. Проти останньої порушили кримінальну справу. Отож Жанна задумалася над безпекою - і з ними могла трапитись аналогічна ситуація. Тому й почала записувати розмови із А.Війтовичем на диктофон та копіювати банкноти хабарів. Із такими доказами у січні 2009 р. Жанна здала «ментів» спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ Львівщини. Далі - хабарі під контролем спецслужби, відео- та аудіозаписи розмов із А.Війтовичем. Останній платіж, оброблені спецхімречовиною 1500 доларів та 8200 грн., передала 20 лютого 2009 року. Того дня правоохоронців і затримали. Прокуратура порушила кримінальну справу. Міліціонери надовго заїхали в СІЗО. Слідство тривало й додавало нових і нових штрихів у картину співпраці повій, сутенерів та львівської міліції. Така собі запротокольована історія проституції міста Лева.

Майбутній керівник групи повій Надя розповідала, що прийшла в секс-бізнес у шістнадцятирічному віці. Півроку працювала під «Аліною». У лютому 2008 року познайомилася з Ю.Бурковським. Міліціонер дозволів дівчині разом із подругами займатися проституцією і платити за прикриття, яке він їм надаватиме, по 2000 доларів щомісячно.

Спочатку у групі було шість повій. Надя приймала замовлення від клієнтів і телефонувала дівчатам, називаючи адресу виклику. Отримувала гроші від клієнтів. Кошти, зібрані з повій, Надія передавала Ю.Бурковському. Та, як з’ясувалося, це була не єдина плата міліціонерам. Під час першого розрахунку Надя дізналася, що вони мають відробляти так звані «суботники». За її словами, на вимогу Ю.Бурковського, вона їздила у мотельний комплекс (неподалік Львова) та на відпочинкову базу (в Карпатах). Там повії безоплатно надавали інтимні послуги окремим працівникам УБЗПТЛ Львівщини.

Періодичні поїздки дівчат на «суботники» підтверджували повія Неля, Мар’яна, «Яна» та інші.

Як з’ясувалося, світ міліції, колишніх правоохоронців та керівників повій тісно переплітався. Надя була знайома Андрія Кабари (псевдо «Мусор»). І до нього звернулася з проханням допомогти, коли з жовтня 2008 року у її групи бізнес не пішов. Мовляв, не можемо вчасно заплатити за дах, а Бурковський погрожує криміналом. До А.Кабари звернулася не випадково, - він був у товариських стосунках із начальником УБЗПТЛ Романом Скірою. Адже до червня 2007 року Андрій працював у… міліції, конкретніше - у Львівському міському управлінні. Там і познайомився із Р.Скірою, який до переведення на посаду начальника УБЗПТЛ трудився заступником начальника ЛМУ. Із показань А.Кабари випливає: справді телефонував Р.Скірі й передавав прохання Наді про відстрочення плати.

Чи візьмімо Віктора Стельмаха. Керівники повій Надя та «Рижа» розповідали, що власне через нього неодноразово передавали хабарі для Т.Чупи і Ю.Бурковського. А працював В.Стельмах раніше теж у міліції. Після виходу на пенсію продовжував тісно спілкуватися з підобліковим елементом. І передавав міліціонерам хабарі.

Виявляється, таке інформування входило у вартість послуг, що їх надавали міліціонери. Про це розповідала керівник однієї з основних груп повій «Рижа». Її особисто «дахував» Т.Чупа. Як встановив суд, за 1,5 року міліціонер отримав від неї 40 тис. доларів та 29 700 грн. хабарів. Так, Т.Чупа обіцяв, що працівники УБЗПТЛ не затримуватимуть дівчат її групи й не перешкоджатимуть їхній роботі. Міліціонер особисто брався попереджати про перевірки, допомагати у випадках затримання іншими працівниками міліції, звільняти з райвідділів. Зі слів повії випливає, що самі працівники міліції начебто активно заохочували займатися проституцією. Наприклад, Т.Чупа радив «Рижій» залучати інших дівчат у проституцію - так легше зібрати щомісячний платіж.

Свої обіцянки міліціонер виконував. Так, навесні 2008 року попередив про перевірки з Києва, велів зняти оголошення з газет і працювати лише із постійними клієнтами. Т.Чупа не тільки давав практичні поради, а й приводив потенційних працівників. Так у жовтні 2008 року він познайомив «Рижу» з повією «Яною». Історія дівчини - один із прикладів того, як УБЗПТЛ захищав повій від інших правоохоронців. І це не дивно, адже Т.Чупа не один рік пропрацював в органах внутрішніх справ. Відповідно, мав хороші зв’язки серед міліціонерів і не цурався використовувати їх у «підробітках». Коли дільничний Ц. «наїхав» на «Яну», Т.Чупа звернувся по допомогу до тодішнього начальника Галицького РВ О.Невського...

У проституцію «Яна» прийшла, як і багато інших дівчат, через газетне оголошення про анонімну та високооплачувану роботу. Спочатку працювала в групі «Ірини», потім - у «Лєни». Але остання її часто штрафувала. «Яна» поскаржилася Т.Чупі. Він влаштував повію у групу «Рижої». За три місяці «Яна» «пішла на підвищення» й стала розвозити дівчат до клієнтів. Тоді ж Т.Чупа запропонував їй очолити групу повій. Мовляв, «Рижа» скоро не працюватиме, оскільки уникає зустрічей та несвоєчасно платить кошти за «дахування». І вже в січні 2009 року «Яна» довідалася - незговірливу «Рижу» затримано. «Забирай дівчат і починай працювати замість неї», - розповідала «Яна» про розмову з Т.Чупою.

З повіями збиралися на найманій квартирі на вул. Театральній. Однак у січні 2009 року довелося з’їхали - після візиту дільничного інспектора Ц. На слідстві він розповів: на зазначену адресу прийшов із перевіркою, за скаргою сусіда. Під час розмови з дівчатами «Яна» комусь зателефонувала й дала дільничному слухавку. Невідомий чоловік… наказав забиратися з квартири і нікого не затримувати. Ще й пригрозив повідомити керівництву. Ц. не послухався. Не минуло й хвилини як дільничному зателефонував начальник Галицького райвідділу міліції О.Невський. Останній не приховував, що на прохання Т.Чупи справді з’ясовував причини розмови дільничного Ц. з дівчатами.

Майбутнє тих, хто відмовлявся співпрацювати із міліцією, бачимо на прикладі сестер Юлі та Валентини. Розмова останньої з міліцією була коротка - хабар за припинення стосовно затриманої Юлі перевірки щодо сутенерства. Судом встановлено, що після передачі А.Війтовичу грошей дівчину відпустили. Валентину запросив на розмову Ю.Бурковський. Мовляв, дозволить сестрам та їхнім подругам займатися проституцією. Умови: сплата вступного внеску 2000 доларів та щомісячні хабарі на таку ж суму. Однак Валентина таких сум сплачувати не могла. Тоді Ю.Бурковський повідомив про розірвання з нею відносин і заборонив займатися проституцією - за несплату хабарів. Схоже, за відмову співпрацювати з міліцією Валентину було покарано. Проти неї порушили кримінальну справу.

Історію з сестрами Ю.Бурковський у суді пояснив зовсім інакше. Мовляв, через два тижні після затримання Юлі до нього прийшла Валентина. З розмови зрозумів, що остання є сутенером: просила за грошову віддяку не перешкоджати їй та дівчатам займатися проституцією. Він вирішив провести оперативну комбінацію: погодитися на умови жінки й водночас задокументувати злочинну діяльність. Усі розмови з Валентиною відбувалися в межах оперативної комбінації для прикриття оперативно-розшукових заходів. Зібрані матеріали повністю доводили вину сестер та інших осіб у скоєнні тяжкого злочину і були направленні в ГУ МВСУ Львівщини.

Заради об’єктивності подаємо і позицію засуджених. Так жоден із них своєї вини не визнав і наполягав, що справу «сфабриковано» працівниками СБУ. Ба більше, засуджені заявили, що основні потерпілі (керівники груп повій. - Авт.) були… міліцейськими агентами!

До прикладу, Т.Чупа розповів у суді, що «Рижу» розглядав як джерело інформації щодо злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми. Адже вона мала знайомих повій, яким пропонували працю за кордоном. Тому він провів перевірку й вирішив залучити дівчину до негласної співпраці. Керівництво ГУ МВСУ Львівщини дало добро на залучення «Рижої» до агентурної сітки. Розпочалися систематичні зустрічі. Дівчина давала корисну інформацію, за якою порушувалися кримінальні справи.

Стосунки напружилися, коли «Рижа» розповіла про знайомство з працівником УСБУ Львівщини, який зацікавився її зв’язками з Т.Чупою. Тоді дівчина почала висловлювати бажання створити «фірму», знайти повій і займатися сутенерством. За словами Т.Чупа, він їй відмовив.

Упродовж наступних кількох місяців міліціонер помічав за собою стеження, з інших джерел отримав інформацію, що дівчина з метою його дискредитації почала співпрацювати зі спецслужбою. І дізнався, що «Рижа» таки організувала фірму, набрала повій і активно скоює злочини у сфері суспільної моралі. Для перевірки зазначеної інформації стосовно дівчини було заведено оперативно-розшукову справу, проводилися заходи…

Аналогічно пояснював систематичні зустрічі з Надею і Ю.Бурковський. Мовляв, і вона була міліцейським агентом. Бурковський розповів, що затримав останню за організацію злочинів: втягувала осіб у заняття проституцією та звідництво для розпусти. Проти Наді порушили кримінальну справу. Під час проведення оперативного супроводу він дівчину завербував - як негласного співробітника. Вона дала письмову згоду. Залучалася до проведення різного роду оперативних комбінацій, які сприяли розкриттю злочинів, та здобувала інформацію стосовно осіб, котрі такі скоювали. Під час досудового слідства вніс клопотання про розсекречення даних щодо Наді. Однак це клопотання до матеріалів справи не було долучене, що, на думку міліціонера, свідчить про необ’єктивність слідства.

Аналогічне розповідав у суді й А.Війтович. Такими були версії захисту міліціонерів. Ні в прокуратурі, ні в суді їм не повірили.

Напевно, тодішнє міліцейське керівництво рятувало ситуацію як могло. Адже як інакше можна пояснити, що Т.Чупа пішов на пенсію 17 лютого - за три дні до затримання. Того дня звільнився за власним бажанням і Ю.Бурковський. А Ігоря Жигу, тодішнього заступника начальника УБЗПТЛ і безпосереднього керівника Т.Чупи, було переведено на іншу роботу… за два тижні до затримання міліціонерів. У березні 2009 р. пенсіонером став і Р.Скіра.

Ще один промовистий факт: майже проти всіх керівників груп повій, які наважилися «здати» міліціонерів, було порушено кримінальні справи. Одна з основних свідків - «Рижа», що дала на досудовому слідстві викривальні показання проти Т.Чупи, у суді навіть відмовилася від своїх слів. Так «збіглося», що й проти А.Кабари порушили кримінальну справу.

Поінформоване джерело в міліції повідомило: керівники груп повій, давши показання проти правоохоронців, автоматично підкріпили доказову базу своєї вини у скоєнні злочинів.

Недавно набрав законної сили вирок суду щодо організованої злочинної групи - фігурантів нашої історії. Організатором визнали Т.Чупу. Він керував, визначав суми хабарів, координував діяльність. Що стосується «Рижої» - особисто «прикривав» її групу. Ю.Бурковський та А.Війтович були безпосередніми виконавцями вказівок керівника, збирали хабарі.

Описану історію ми вибрали не випадково. Адже це чи не єдина справа на Львівщині останніх років, за якою до відповідальності притягнуто організовану злочинну групу міліціонерів, а не якогось одного правоохоронця, котрий узяв на себе вину. З матеріалів кримінальної справи випливає, що працівники УБЗПТЛ фактично контролювали проституцію у Львові. Отримували щомісяця дві-три тисячі доларів хабарів від керівників кожної з груп, попереджали про перевірки та рейди. Незговірливих, які відмовлялися співпрацювати з УБЗПТЛ, ставили на місце, порушували кримінальні справи. Замість неугодних працівники міліції призначали керувати групами повій тих проституток, яким довіряли.

Злочинна діяльність Т.Чупи, Ю.Бурковського та А.Війтовича тривала не один місяць. Їх засудили за серйозними статтями Кримінального кодексу України. За вироком Шевченківського районного суду, залишеним без змін Апеляційним судом Львівської області, міліціонерів визнано винними у зловживанні владою та службовим становищем у складі організованої злочинної групи. Частиною 3 статті 364 КК України за такий злочин передбачено покарання - позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Довели вину міліціонерів і за повторне отримання хабара в особливо великому розмірі, з використанням наданої влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара і в складі організованої злочинної групи. За такий злочин передбачено покарання на строк від восьми до дванадцяти років. І конфіскацію майна.

Ось тільки покарання організована злочинна група отримала надто «м’які» - від трьох з половиною до чотирьох років позбавлення волі. Нижче від найнижчої межі. Без конфіскації майна. Поблажливі були судді.

Тим часом на Львівщині періодично затримують нечистих на руку міліціонерів. Це й не дивно - чого їм боятися? Гуманних львівських судів?

*Псевдоніми, які подаються у лапках, справжні.

** Реальні імена повій змінено з етичних міркувань.

Коментар

Джерело у правоохоронних органах обурюється: «Говорять про хабарі, що міліція «бриє» місцевих сутенерів і проституток. Погляньте з іншого боку: є потерпілі у справах торгівлі людьми, які тільки-но приїхали з-за кордону. Вони не львівські. Але потрібні міліції на кілька днів: з’ясувати обставини справи, показання чи свідчення відібрати. І годувати, і організувати ночівлю - що, їх у кабінетах тримати? Інший банальний приклад: поїздки за кордон, - доки дочекаєшся грошей від ГУ МВСУ області, вже і їхати пізно. Потрібно гроші десь самим знайти. А слідчим? Тим постійно необхідні гроші на переклади міжнародних доручень, а потім - і відповідей іноземних структур», - розповів наш співрозмовник.

А ось у тому, що хабарі йдуть по вертикалі, впевнений представник однієї із громадських організацій: «правоохоронці казали, нагору треба передавати щомісяця. А де взяти - трясемо сутенерів».