НУМО, ХТО ЩЕ ХОЧЕ ІСТОРИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ?

Кінець літа і початок осені — той короткий період, коли заповідні території давньої Ольвії живуть бурхливим життям. Ентузіасти, що працюють тут безплатно і на свій страх і ризик приїжджають сюди не перший рік, здебільшого зайняті не лише відкриттям чогось нового, скільки тим, щоб виправити всі неподобства, завдані заповіднику різними «прибульцями» під час їх відсутності, — вони ліквідують руйнації, спричинені сучасними варварами.

Річ у тому, що останнім часом місця давньої Ольвії стали епіцентром варварських самоуправних розкопок і дій досить організованих і великих злочинних груп шукачів і розкрадачів старовинних цінностей. У цьому сенсі давню Ольвію (що означає «щаслива») є всі підстави називати нещасливою.

Вчені, що не один рік займаються розкопками, вважають, що всі цінності — від дрібних грошей («дельфінчиків») до коштовніших і унікальніших знахідок з цінних металів суцільним потоком «пливуть» повз науку і музеї. Вони просто стають предметом неприкритої спекуляції на світових ринках (подейкують навіть, що ольвійські знахідки з’являлися на британських аукціонах), куди потрапляють усякими нечесними шляхами.

У цьому сенсі саме Ольвію вважають найнезахищенішою. Річ у тому, що, на відміну від усіх давньогрецьких поселень, на її місці немає ні міста, ні села. Давнє городище займає 17 гектарів прибережжя лиману і великі степові території. Ця значна перевага, можливість для розгорнутих робіт волею долі перетворилася на біду. Кореспонденту «ДТ» під час огляду чималої території показали сотні специфічних заглиблень у грунті. Це — сліди металошукачів, «робота» злочинців від археології, «оснащених» набагато краще, ніж вчені або студенти, що працюють в ім’я науки. Варварство і несанкціоновані розкопки тут нині можна порівняти хіба що з «золотою лихоманкою».

До слова, у середовищі археологів є ще одна версія, чого саме на Ольвію останнім часом йде така навала кримінально налаштованих «копальників». На їхню думку, в подібних заповідниках Криму, Одеської області з подібного роду розкрадачами повели цілеспрямовану боротьбу із залученням міліції та спецслужб. Приміром, у Білгород-Дністровському не дуже-то й покопаєш, стверджують археологи, бо там віднедавна впроваджено охорону з собаками, в Севастополі і Керчі також задіяні правоохоронні органи. З названих регіонів групи «тіньових» шукачів багатств, на думку обізнаних людей, майже в повному складі перейшли в беззахисну Ольвію. Більш того, археологи на конкретних прикладах показали сліди «кримської мафії». Виявляється, у Херсонесі та інших подібних місцях «археграбіжники» роблять свою чорну справу, розкрадаючи склепи. В Ольвії ж склепів немає, але її обкрадають за тією самою методикою.

Було чимало випадків, коли браконьєри використовували не лише металошукачі й інші підручні засоби, а навіть... бульдозери. Неодноразово працівники заповідника на свій страх і ризик зупиняли такі бульдозери, що «тупцювали» давніми некрополями та іншими безцінними пам’ятниками історії. Але, попри те, що будь-яка перешкода «архебраконьєрам» у буквальному значенні слова може бути небезпечною для життя тих, хто стає на їхньому шляху, до кримінальних покарань справа чомусь не доходила...

Яка ж тенденція в плані охорони заповідника? Журналістам, які тут побували, показали листи, надіслані адміністрацією заповідника до РВВС, прокуратури. Це — крик душі, зафіксовані факти розграбовування унікальних археологічних розкопок, що мають не лише загальнодержавне, а й світове значення. Що ж до реакції... Приміром, від одного високопоставленого міліцейського начальника прийшла така відповідь — якщо заповідник перерахує 159 тис. грн., тоді його візьмуть під охорону. Тим часом давно назріла необхідність радикальних заходів, щоб припинити відвертий грабіж Ольвії.

А працівники заповідника, в основному жінки, із гіркотою розповідали, як безкарно діють «темні особистості», що, по суті, розподілили сфери впливу, як бувають тут і «кримінальні розбірки». Як металошукачами «перевіряють» античні поселення. Як підозрілі особистості із спецобладнанням просівають пісок на березі лиману — шукають античне золото. «Чи й надалі триватиме таке кримінальне неподобство в Ольвійському заповіднику?» —запитали на одному з останніх брифінгів в обласному УМВС не так давно призначеного на посаду начальника УМВС України в Миколаївській області полковника міліції Павла Гуцола. Він відповів: «Обов’язково розберемося в цій ситуації».

Хочеться, щоб все це сталося якомога швидше. Тому що дії злочинних «копальників» завдають шкоди не лише тим, що зникають монети, амфори й інші цінності. Річ ще й у тому, що під час браконьєрських копань обвалюються залишки давніх стін, порушується порядок розміщення тих або інших предметів. Словом, знецінюються не лише нинішні, а й майбутні розкопки вчених в Ольвії.