НОВИЙ ЕТАП СПРАВИ ТИМОШЕНКО

Четверо громадян України було затримано в Туреччині по лінії Інтерполу наприкінці минулого тижня: свекор народного депутата, лідера однойменної фракції Юлії Тимошенко, генеральний директор «ЄЕСУ» Геннадій Тимошенко, голова правління корпорації Євген Шаго, головний бухгалтер Лідія Сокольченко і бухгалтер Антоніна Балюра. Всі вони проходять у одній і тій же справі, яку тепер називають не інакше як справою «Тимошенко—Лазаренка», оскільки Генпрокуратура України вважала за доцільне зібрати воєдино результати своєї кропіткої праці.

Як стало відомо «ДТ», затримання здійснювалося вночі, що, до речі, у цивілізованому світі вважається неприпустимим. Крім того, з однією з жінок знаходився трирічний онук. Однак її забрали, зачинивши в кімнаті дитину, стан якої нескладно собі уявити. (До речі, сталося це в ніч на 1 червня, тобто якраз напередодні Міжнародного дня захисту дітей.) Якщо інформація про подробиці затримання відповідає дійсності, то, поза всяким сумнівом, представникам українських правоохоронних органів буде нескладно й надалі знаходити спільну мову з турецькими колегами хоча б через спільність поглядів на права людини. Схоже, що й умови утримання підозрюваних у наших державах подібні. Затримані перебувають у камерах по 15 чоловік.

Як повідомив представник МЗС України, «затримання здійснено в результаті спільних дій українських і турецьких правоохоронних органів».Таким чином, спільними зусиллями групу осіб пенсійного віку було надійно ізольовано від суспільства. Втім, у Генпрокуратурі України переконані, що жити на одну пенсію ці громадяни не збиралися. У всякому разі, їм інкримінують приховування валютного виторгу корпорації на суму понад 181 млн. американських доларів, розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах — 14 млрд. грн. — у складі організованої злочинної групи, скоєне на підставі сфальсифікованих документів про відшкодування ПДВ на користь ЄЕСУ. Крім того, замах на розкрадання державних коштів у розмірі 23 мільйонів гривень, контрабанда через кордон України російського природного газу на суму 2 млрд. 251 млн. доларів і підробку документів.

За наявною інформацією, затримані перебували в Туреччині на лікуванні. Претензії було пред’явлено їм правоохоронними органами в листопаді—грудні минулого року так би мовити заочно, оскільки задовго до цього підозрювані вже перебували поза межами України. Є постанова Печерського районного суду м. Києва про затримання вищезгаданих осіб, за дивною логікою українського законодавця, вона оскарженню не підлягає.

Відразу ж після затримання підозрювані звернулися з проханням про політичний притулок. Позавчора їх відвідав турецький адвокат. Що стосується українського захисника, то слід залагодити деякі формальності, пов’язані з тим, що турецьке законодавство обмежує допуск іноземних адвокатів.

Як відомо, українська сторона клопочеться про екстрадицію. Питаннями такого роду в Туреччині відає міністерство юстиції. Причому будь-яка із зацікавлених сторін має право оскаржити відповідне рішення в адміністративному суді. Тож навряд чи затримані незабаром опиняться на батьківщині і, напевно, Генпрокуратурі України знову доведеться зачекати.

Таким чином, у наявності новий виток розслідування гучної кримінальної справи. Джерело цього нового витка стає очевидними, якщо згадати інтерв’ю колишнього генерального прокурора М.Потебенька, котрий лише через день пригадав про мотиви, що змусили його голосувати за «ЄдУ». Потім було подання про позбавлення депутатської недоторканності Ю.Тимошенко виконувача обов’язків генпрокурора, котрий, до речі, явно перевищив свої повноваження. Таким чином влада вкотре демонструє невтримне, яке часто межує з патологічним, бажання зробити з Ю.Тимошенко хоч щось. Є підстави стверджувати, що сьогодні Ю.Тимошенко дратує владу головним чином як опора В.Ющенка, як опозиціонерка, котра досить чітко і послідовно формулює свою позицію. І ще — досить часто робить це: численні інтерв’ю, що дає Юлія Володимирівна, здатні створити стійке враження про міру її впливу на В.Ющенка. Мета цього впливу — домогтися, щоб він не домовився з Президентом. Оскільки створення враження про вплив на В.Ющенка — справа рук самої Ю.Тимошенко, і перебільшуючи його, вона сама створює собі проблеми. І цього цілком досить для подальшого переможного ходу слідства.