НЕ МОЖНА — ЗНАЧИТЬ НЕ МОЖНА. НАВІТЬ ЯКЩО ДУЖЕ ХОЧЕТЬСЯ

Конституційний суд визнав таким, що відповідає Основному Закону нашої держави, положення Закону «Про статус народного депутата України», яким передбачено, що народний депутат не має права одночасно бути членом Кабінету міністрів, керівником центрального органу виконавчої влади.

Також визнано конституційним положення того ж закону, яким установлено, що повноваження народного депутата припиняються достроково у випадку порушення вимог про неможливість сполучати ці види діяльності.

Як передає кореспондент УНІАН, таке рішення було оприлюднено після розгляду конституційного подання 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції п.1 ч.1 ст. 3 і п.6 ст. 4 Закону «Про статус народного депутата України».

Зокрема у рішенні КС вказується, що автори подання звернулися до КС із клопотанням, оскільки, на їхню думку, оспорювані положення Закону «Про статус народного депутата України» суперечать вимогам чч.2 і 3 ст. 78 Конституції, відповідно до яких, на думку народних депутатів, «встановлено вичерпний перелік випадків несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, а саме — лише у випадку, коли депутат має інший представницький мандат чи перебуває на державній службі».

Посади ж прем’єр-міністра, першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, міністрів, на думку авторів подання, відповідно до Указу Президента «Про чергові заходи для подальшого здійснення адміністративної реформи в Україні» від 29 травня 2001 року, належать до політичних і не віднесені до категорій посад держслужбовців, визначених Законом України «Про державну службу».

Приймаючи своє рішення, КС виходив, зокрема, із того, що, у відповідності зі ст. 78 Конституції, народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата або перебувати на держслужбі (ч.2); вимоги про несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом (ч.3).

На прес-конференції після оприлюднення рішення суддя-доповідач у даній справі Микола Козюбра зазначив, що, базуючись на вимогах ч.3 ст. 78 Конституції, КС дійшов висновку, що всі оспорювані положення Закону «Про статус народного депутата України» є конституційними.

М.Козюбра також зауважив, що, приймаючи своє рішення, КС також спирався на ст. 120 Конституції, відповідно до якої члени Кабінету міністрів і керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади не мають права сполучати свою службову діяльність з іншою роботою, окрім викладацької, наукової та творчої в неробочий час.

М.Козюбра також зазначив, що питання стосовно можливості сполучати роботу народного депутата і члена Кабміну, керівника центрального виконавчого органу влади розглядається КС не вперше — зокрема, із цього рішення почалася діяльність КС України, коли він прийняв перше рішення щодо конституційності такого стану речей 13 травня 1997 року.

М.Козюбра наголосив, що подання депутатів є, у принципі, прийнятним, оскільки практика ряду європейських держав із парламентською формою правління, зокрема Німеччини та Чехії, дозволяє членам парламенту сполучати свою діяльність із роботою в уряді.

Водночас суддя-доповідач зазначив, що Україна є швидше президентсько-парламентською республікою, а в таких країнах, як правило, Конституція не передбачає подібного суміщення діяльності в парламенті й уряді.