На шляху до виправлення

Сучасний стан справ в адміністративному судочинстві констатували нещодавно президія Верховного суду України та президія Ради суддів України, проаналізувавши дані про виконання своєї спільної постанови «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» від 3 квітня 2009 р. Зокрема, наголошено на такому.

Вищий адміністративний суд України, Львівський апеляційний, Львівський та Івано-Франківський окружні адміністративні суди, Рада суддів адміністративних судів України в цілому вжили заходів щодо усунення недоліків, виявлених під час вивчення стану організації здійснення судочинства в цих судах та вказаних у зазначеній постанові. З інформації голови ВАСУ О.Пасенюка, голови Ради суддів адміністративних судів України С.Матолича та його заступника Н.Маринчак випливає, що вжиті заходи сприяли поліпшенню оперативності та якості розгляду зазначеними адміністративними судами справ, організації їхньої
роботи.

Збільшилася кількість справ і матеріалів, провадження в яких завершено. Збільшилася також кількість справ і матеріалів, фактично розглянутих суддями ВАСУ. У першому півріччі 2009 р. кожен суддя в середньому щомісяця розглядав близько 89 справ та матеріалів, тоді як в аналогічному періоді 2008 р.
цей показник становив 32. Зменшилася частка нерозглянутих касаційних скарг — у першому півріччі 2009 р. у ВАСУ залишилися нерозглянутими 22,6 тис. касаційних скарг, що становить 46,3% від кількості касаційних скарг, які перебували в суді на розгляді (в аналогічному періоді 2008 р.
нерозглянутими залишалися 70% скарг).

Разом із тим аналіз наданих ВАСУ та Радою суддів адміністративних судів України матеріалів свідчить про збереження негативних тенденцій в окремих напрямах організації діяльності адміністративних судів, про невиконання керівництвом адмінсудів вимог закону та ряду положень постанови спільного засідання президії Верховного суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р.
№7 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами».

Крім того, не вбачається системного підходу в усуненні недоліків, виявлених під час вивчення організації здійснення судочинства в цих судах. Окремі заходи, вжиті на виконання цієї постанови, є поверховими, недостатньо обґрунтованими та/або неузгодженими із законодавством.

Так, голова Вищого адміністративного суду України О.Пасенюк ужив недостатніх заходів щодо виконання пункту 5 зазначеної постанови, відповідно до якої касаційна скарга реєструється в день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції і не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу.

Вищий адміністративний суд України не надав повної інформації стосовно врахування у практиці цього суду та інших адміністративних судів правової позиції Верховного суду України. Зокрема, не надано інформації щодо дотримання підсудності справ, особливо в земельних спорах та спорах щодо інших об’єктів нерухомого майна; щодо вирішення справ про відшкодування податку на додану вартість (далі — ПДВ) з державного бюджету України; митних спорів; щодо визначення сум податкових зобов’язань з акцизного збору та ПДВ і звільнення від оподаткування ними; щодо обчислення та перерахунку пенсій тощо.

При цьому і далі фіксуються порушення адміністративними судами, у тому числі Вищим адміністративним судом України, правил підсудності та вихід за межі компетенції адміністративних судів, розгляд цими судами по суті справ, що не належать до юрисдикції адміністративних судів, зокрема стосовно земельних спорів, спорів щодо права власності на інші об’єкти нерухомого майна, приватизації державного майна. У наданих матеріалах відсутня інформація щодо усунення Львівським апеляційним, Івано-Франківським та Львівським окружними адміністративними судами помилок при застосуванні норм матеріального та процесуального права, щодо забезпечення якісного складання та оформлення процесуальних документів.

Не надано інформації і щодо усунення фактів втручання у процесуальну діяльність суддів та здійснення правосуддя; фактів призначення суддею-доповідачем справ до розгляду без урахування черговості їх надходження до нього; своєчасності надіслання справ до судів першої інстанції; вжиття заходів щодо суддів, які систематично допускають помилки, тощо.

Недостатньо юридично обґрунтованими і такими, що не повною мірою базуються на чинному законодавстві, є рішення голови Вищого адміністративного суду України О.Пасенюка та президії цього суду щодо визначення структури Вищого адміністративного суду України.

Негативним чинником, який зумовлює надмірне навантаження на працюючих суддів, неналежний стан оперативності та якості розгляду судових справ, недостатньо ефективний судовий захист прав і свобод громадян, є значна неукомплектованість адміністративних судів. За даними Державної судової адміністрації України, місцеві адміністративні суди укомплектовано лише на 58,6%, апеляційні — на 38,3%. Рада суддів адміністративних судів України, кваліфікаційна комісія адміністративних судів України, голови адміністративних судів не вживають належних та достатніх заходів щодо кадрового забезпечення судів. Разом із тим істотна частина недоліків у роботі адміністративних судів, на які було вказано в постанові від 3 квітня 2009 року (порушення строків відкриття провадження, розгляду скарг тощо), безпосередньо пов’язана з недостатньою кількістю суддів у судах.

Відзначено також неналежне виконання Радою суддів адміністративних судів України пункту 9 постанови про вирішення питання щодо притягнення до відповідальності керівництва Вищого адміністративного суду України, Львівського апеляційного, Львівського та Івано-Франківського окружних адміністративних судів за виявлені недоліки в організації роботи цих судів щодо забезпечення здійснення правосуддя. Незважаючи на наявність наведених вище недоліків, Рада суддів адміністративних судів України не ініціювала питання про відповідальність жодної особи, яка обіймає адміністративну посаду в цих судах. Більше того, визнано за недоцільне притягувати вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, зокрема, з огляду на те, що визначені законом строки притягнення до дисциплінарної відповідальності спливли.

Впадає в око той факт, що таке рішення Рада суддів адміністративних судів України ухвалила лише 21 вересня 2009 р., тобто через п’ять місяців після проведення спільного засідання президії Верховного суду України та президії Ради суддів України. І це при тому, що до цього засідання Ради суддів адміністративних судів України проводилися щонайменше двічі (28 квітня та 3 липня 2009 р.).

Державна судова адміністрація України не повідомила, які невідкладні заходи були нею вжиті щодо забезпечення належних умов діяльності адміністративних судів. Жоден з адміністративних судів не має службового приміщення, повністю придатного для здійснення правосуддя. Івано-Франківський окружний адміністративний суд продовжує здійснювати правосуддя в приміщенні, яке орендує в суб’єкта підприємницької діяльності. Натомість голова Державної судової адміністрації України І.Балаклицький констатує, що з 27 окружних та семи апеляційних адміністративних судів 11 окружних та чотири апеляційні адмінсуди можна вважати забезпеченими приміщеннями відповідно до встановлених норм.

Президія Верховного суду України та президія Ради суддів України постановили, зокрема, визнати недостатніми для виправлення ситуації, що склалася в організації здійснення судочинства в адміністративних судах, заходи, вжиті керівництвом адмінсудів, Радою суддів адмінсудів України, кваліфкомісією суддів адмінсудів.