Мін’юст виправляє помилки — чужі…

Міністерство юстиції виявило ознаки статевої дискримінації в окремих положеннях Кримінально-виконавчого кодексу України. Такий висновок зроблено за результатами гендерно-правової експертизи, проведеної Мін’юстом, повідомив міністр юстиції Олександр Лавринович.

За словами міністра, Мін’юст вважає дискримінаційними положення статті 141 кодексу, згідно з якою дітей засуджених жінок можуть передавати їхнім родичам за згодою матері.

Як зазначається в експертних висновках, ця норма кодексу є дискримінаційною за ознакою статі щодо чоловіків і надає певні привілеї, що не пов’язані з біологічними відмінностями між статями, жінкам, повідомляє прес-служба відомства.

При цьому Мін’юст посилається на статтю 5 Конвенції Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок. У статті визначено, що держави-учасниці вживають усіх відповідних заходів для того, щоб сімейне виховання включало правильне розуміння материнства як соціальної функції та визнання спільної відповідальності чоловіків і жінок за виховання і розвиток своїх дітей за умови, що у всіх випадках інтереси дітей є переважними.

Крім того, сказано у висновку, відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей.

У цьому зв’язку Міністерство юстиції рекомендує внести зміни до кримінально-виконавчого законодавства в частині отримання згоди батька на передачу дитини родичам.

Висновок Мін’юсту щодо наявності в кодексі дискримінаційних норм направлено на ознайомлення у Верховну Раду як орган, що ухвалив зазначений законодавчий акт, повідомляє «Українська правда».

…і власні

Угоди купівлі-продажу нерухомості не треба погоджувати в податкових органах. Про це кореспонденту ЛІГАБiзнесІнформу заявили у прес-службі Мін’юсту. Нагадаємо, 3 березня сайт «Реальна економіка» опублікував наказ Мін’юсту від 22.02.2012 №296/5, у якому був пункт революційного змісту: «Договори про відчуження або заставу нерухомого і рухомого майна реєструються нотаріусом за умови письмової згоди відповідного податкового органу». При цьому не вказувалося, ні хто повинен цю згоду отримувати (продавець, покупець чи нотаріус), ні що означає «відповідний податковий орган».

Важлива деталь: у наступному пункті йшлося про те саме, але в іншому контексті: «Договори про відчуження майна (майнових прав) платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, реєструються за умови письмової згоди відповідного податкового органу». Ця норма запитань не викликала, адже зрозуміло: якщо майно в податковій заставі, то продати його можна тільки за згодою податківців. Деякі юристи відразу припустили, що «революційна норма» - не більше ніж друкарська помилка. Так і було. Сьогодні в тому самому наказі, опублікованому на сайті ВР, одіозної норми немає. Сам факт помилки в Мін’юсті обговорювати відмовляються.