«Маленька брехня» прокурора у світлі народної статистики

Справа проти екс-генерала Олексія Пукача не може бути кваліфікована як замовне вбивство, заявив перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін у прямому ефірі. «Вбивство на замовлення передбачає, що одна сторона - замовник - наймає виконавця для вчинення вбивства. Виконавець бере на себе зобов’язання виконати роботу - вчинити вбивство - за матеріальну винагороду. А замовник, природно, зобов’язується за договором цю матеріальну винагороду виконати», - розповів він. «Якщо матеріальної винагороди не було, не було такої домовленості, й матеріального характеру відносин між цими двома людьми немає, то вбивство як замовне кваліфікувати не можна», - цитує Кузьміна «Українська правда».

Сказане є свідченням або дрімучого непрофесіоналізму, або дивною за своєю наївною наглістю брехнею. Навмисним убивством, учиненим на замовлення, є позбавлення життя потерпілого, скоєне особою (виконавцем) на доручення іншої особи (замовника). Це доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов’язується позбавити потерпілого життя, а замовник - здійснити чи не здійснити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру. Під діями нематеріального характеру маються на увазі, зокрема, допомога у працевлаштуванні, вирішення певних проблем, звільнення від кримінальної відповідальності, залучення до скоєння інших злочинів, якщо того бажає виконавець, тощо. Про це не важко прочитати в науково-практичному коментарі до Кримінального кодексу України.

За словами Кузьміна, цю справу можна кваліфікувати як убивство за попередньою змовою групою осіб або як убивство, організоване злочинною групою. Кузьмін відзначив, що стаття 93 Кримінального кодексу, за якою обвинувачується Пукач, складається з кількох пунктів. «У тому числі там є пункт «убивство на замовлення». У тому числі там є пункти «убивство за попередньою змовою групою осіб», «убивство в складі організованої злочинної групи» і понад десяток різноманітних пунктів. Але покарання за все однакове - довічне позбавлення волі», - заявив він. «Ну скажіть, яка різниця принципова вам, засудять Пукача за «замовлення» до довічного позбавлення волі, чи його засудять за вбивство за попередньою змовою групою осіб?» - запитував Кузьмін.

У тому-то й річ, що різниця принципова. По-перше, тому що саме відповіді на запитання про замовника цього злочину ми чекаємо від слідства всі ці роки, які минули з часу зникнення Гії. По-друге, тому що коли стосовно таких гучних справ і таких очевидних фактів перші особи ГПУ дозволяють собі напускати туману, залишається тільки здогадуватися, що коїться під покровом таємниці слідства. І народ здогадується. Не так уже багато на світі держав, у яких не просто допустиме, але доречне, закономірне й логічне наведене нижче соціологічне опитування.

Результати соцопитування, проведеного Центром Разумкова з 1 по 5 квітня 2011 р., свідчать: 45,7% громадян вважають екс-президента Леоніда Кучму так чи інакше причетним до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе (27,5% опитаних упевнені, що Кучма частково причетний до вбивства Гонгадзе, але не головний винуватець; 18 - що він причетний безпосередньо, 12,5% - що не причетний). Близько 42% вагалися з відповіддю на це запитання.

Спікера Володимира Литвина 24% вважають частково причетним до вбивства Гонгадзе, але не головним винуватцем; 11 - безпосередньо причетним, 14,5 - непричетним. 50% вагалися з відповіддю на це запитання.

29% опитаних вважають, що в результаті розслідування цієї справи Кучму буде виправдано, 30,7% - що остаточне рішення у справі не прийматиметься і справу затягнуть на невизначений термін, 11,1% - що Кучму визнають винним або частково винним, але реального покарання у вигляді позбавлення волі він не відбуватиме.

Тільки 2,4% українців вірять, що Кучму визнають винним і покарають ув’язненням під варту. 27,2% вагалися з відповіддю на це запитання. 26,6% припускають, що в результаті розслідування справи Гонгадзе Литвина буде виправдано, а 5,6% - що реального покарання він не відбуватиме. При цьому 29% опитаних позитивно ставляться до порушення справи проти Кучми, 15,7 - негативно, 34,9% - байдуже.

Майже 36% українців вважають, що головна мета порушення цієї кримінальної справи - відвернути увагу суспільства від інших гострих проблем, 20,8% - показати, зокрема й міжнародній спільноті, що справа розслідується, а насправді затягнути її на?невизначений термін.

15,5% вважають, що справу проти Кучми порушили для того, аби показати: кримінальні справи відкривають не тільки проти опозиційних політиків, 14,6% - щоб справедливо і об’єктивно розслідувати убивство Георгія Гонгадзе.

13,2% опитаних вважають, що цю справу порушили, аби офіційно закрити справу, публічно виправдавши політиків, котрих обвинувачували у причетності до неї, 12,1 - щоб отримати можливість тиску на політиків та бізнесменів, обвинувачуваних у причетності до справи, і тих, хто близький до Кучми, 11,8% вважають, що це зведення особистих порахунків із Кучмою.

Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим. Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% із імовірністю 0,95, повідомила «Українська правда».