Ліс рубають — тріски летять

Авторитетне американське видання «Уолл стріт джорнел» опублікувало Індекс економічної свободи — 2010. Дослідження проводиться з 1995 року, охоплює 179 країн світу. Місце країни в рейтингу вказує на рівень зростання економіки в поточному році: що вищий індекс економічної свободи країни, то кращі в неї передумови для економічного зростання.

За рівнем економічної свободи країни поділено на групи: вільні, переважно вільні, помірковано вільні, переважно невільні, деспотичні. Вільні країни — це Гонконг, Сінгапур, Австралія, Нова Зеландія, Ірландія, Швейцарія, Канада. Частина списку країн з деспотичною економікою має такий вигляд:

158. Узбекистан

159. Чад

160. Бурунді

161. Того

162. Україна

163. Ліберія

З країн колишнього СРСР нижче за Україну за рівнем економічної свободи — лише Туркменистан. При цьому індекс України істотно знизився за останній рік. А тим часом Росія увійшла в групу переважно невільних країн, до яких експерти віднесли, до речі, також і Китай.

Відповісти на запитання, чому Україна, маючи незрівнянно більшу свободу слова, мітингів, демонстрацій, виборів, набагато відстає від Росії за рівнем економічної свободи, можна, зокрема, на прикладах правоохоронного забезпечення діяльності органів, що опікуються злочинами в податковій сфері обох країн.

27 липня 2009 року о 7 годині ранку до дачного будинку в передмісті Києва, де мешкав батько Андрія, під’їхав автобус, з якого вийшли двоє озброєних людей у касках та бронежилетах та кілька чоловіків у цивільному. У дворі вони натрапили на Андрія, який збирався робити ранкову гімнастику. Він третю ніч ночував у батька на дачі, оскільки його дружина з сином поїхали відпочивати на південь.

Пасажирами автобуса виявилися працівники податкової міліції Новоград-Волинського району Житомирської області. Андрієві пред’явили постанову одного з районних судів Житомирщини про проведення обшуку на дачі. Понятими були водій автобуса та приїжджий з Коростеня. Андріїв батько так і не зрозумів, чому на його дачі проводить обшук податкова міліція з міста, в якому ні він, ні Андрій ніколи не були, та у справі, до якої він не має ніякого стосунку. Як з’ясувалося, саме Андрія податкова міліція Житомирської області підозрює в ухилянні від сплати податків.

Податківці перетрусили весь будинок. Оскільки речей Андрія в ньому не було, то забрали батьків комп’ютер, накопичувач, диски з кінофільмами та дитячими мультфільмами, папери, які зберігали для розпалювання вогнища, і мобільний телефон. Найбільше непроханих гостей турбувало питання: «Де гроші?». Один з них навіть запропонував перекопати прибудинкову ділянку, але, знайшовши в шафі 300 гривень, які було вилучено як доказ ухиляння від сплати податків, заспокоївся.

Обшукавши будинок, гараж і машину, хоча про неї в постанові суду не згадувалося, о першій годині старший міліціонер засмучено доповів по телефону, що майже нічого не знайшли. Забравши Андрія, «гості» залишили господарів серед розкиданих речей.

27 липня 2009 року о 7 годині ранку до однокімнатної квартири в Києві, де мешкав Віталій з дружиною на останньому місяці вагітності та дворічною донькою, вдерлися з десяток суворих чоловіків. Серед них було двоє озброєних людей у касках та бронежилетах. Пред’явивши постанову Коростенського суду Житомирської області про проведення обшуку, в присутності двох понятих — мешканців Коростеня, яких привезли з собою, міліціонери перерили весь нехитрий скарб молодої сім’ї. Забрали з собою комп’ютер, накопичувач, мобільні телефони, диски з дитячими мультиками, всі ключі, в тому числі й від квартири. Не знайшовши у квартирі грошей, перетрусивши його автомобіль, непрохані гості без будь-яких пояснень забрали Віталія і повезли в невідомому напрямку.

Одночасно того ж дня гості вдерлися ще до трьох десятків помешкань киян з постановами про обшук, виданими різними районними судами… в Житомирській області. Під контролем озброєних податківців у людей відібрали комп’ютери, диски з відеофільмами та дитячими мультфільмами, мобільні телефони, документи про право власності на квартиру чи будинок, коштовні речі, банківські зарплатні картки, ключі. Протягом п’яти-шести годин нікого не випускали з помешкань і не давали зателефонувати на роботу або родичам, не кажучи вже про адвоката. Грошей практично ні в кого не знайшли, і це дуже засмутило візитерів.

Слід віддати належне податківцям. Копії протоколів обшуку, підписані понятими — мешканцями Житомирської області, деяким з обшуканих киян було залишено. Щоправда, лише тим, хто не злякався настільки, щоб на цьому не наполягати…

Законом встановлено, що метою обшуку є вилучення документів і предметів, які можуть бути речовими доказами злочину. Тому дуже цікаво, чому саме партійні квитки членів Партії регіонів України податкова міліція вважає доказом ухиляння від сплати податків.

Цього ж таки ранку в центрі Києва група озброєних податківців-житомирян увірвалася до однієї з банківських установ, вибивши ногами двері, хоча ніхто не збирався чинити їм опір. Перетрусивши всі приміщення банку та обнишпоривши банківські комірки, забрали з каси 1000 гривень і майже всю документацію. У банку на той час було запроваджено тимчасову адміністрацію, і вкладники ще сподівалися повернути свої депозити. Але тепер їхні шанси взагалі стали примарними.

У цей самий час в офісний центр в одному з районів Києва увірвались озброєні житомирські податківці. Мета — зробити виїмку документів однієї з фірм. Нікого з її співробітників на роботі не було, оскільки у всіх у цей час вдома відбувалися обшуки. Міліціонери позабирали документи, не дуже переймаючись, яким саме підприємствам ці документи належать, трудові книжки працівників, комп’ютери, ксерокси, принтери і навіть факси — як знаряддя злочину. Зі зрозумілих причин вручати копії протоколів обшуку не було кому. Всю здобич податківці завантажили в автобус і відправили на Житомир.

Чинним законодавством України передбачено, що при здійсненні виїмки документів слідчий повинен завірити копії документів, виготовлені будь-яким зручним способом і залишити їх власникові документів. Увесь світ бачив з випусків новин, як слідчий СБУ завіряв копії документів НАК «Нафтогаз України» під охороною спецпідрозділу «Альфа». Але податковій міліції, очевидно, закон не писаний.

Усіх киян (понад 20 чоловіків і жінок), у чиїх помешканнях було проведено обшук, озброєні міліціонери без будь-яких пояснень відвезли на вулицю Кіото. Потримавши їх там деякий час, посадили в автобуси й відвезли до Житомира. Ніхто не був готовий до такого повороту подій, тому люди не взяли із собою навіть найнеобхіднішого. В Житомирі податкові міліціонери встановили особу кожного, хто став жертвою облави, і, затримавши шістьох киян, усіх інших опівночі відвезли на автовокзал, де й відпустили, так нічого і не пояснивши. Тільки наступного дня потрапили громадяни до своїх домівок, де на них чекали перелякані сім’ї.

Серед затриманих були Андрій і Віталій. Наступного дня їм було пред’явлено звинувачення в ухилянні від сплати податків в особливо великих розмірах.

З’ясувати хоч якісь обставини спробували було адвокати, які приїхали наступного дня з Києва, але їх до затриманих не допустили.

Дещо вдалося прояснити лише під час судового засідання в Богунському районному суді Житомира, де вирішувалося питання про подовження строку затримання до 10 діб.

Слідчий пояснив суду, що фірма не сплатила податків на суму понад 1800 тисяч гривень. Винні в цьому директор і головний бухгалтер. Хоч Андрій і Віталій не були працівниками фірми, їхня вина полягала в тому, що Віталій начебто мав доступ до комп’ютерної системи «банк—клієнт», а Андрій начебто давав вказівки директорові і головному бухгалтеру ухилятися від сплати податків. Як докази було надано роздруківки підслуханих податківцями телефонних розмов Андрія і Віталія.

Прокурор підтримав слідчого, пояснивши суду, що за схемою конвертаційного центру, крім директора і головного бухгалтера, обов’язково мають бути особи, які не є працівниками фірми. Крім того, прокурор зачитав листа, підписаного одним з керівників ДПА України, з якого випливало, що, за оперативними даними, близькі родичі Віталія і Андрія, використовуючи свої корупційні зв’язки в судових і правоохоронних органах, уживають заходи щодо виїзду Віталія і Андрія за межі України…

Будь-яка схема не може бути доказом у суді. Це знає кожен юрист. Кримінальним кодексом України не передбачено такого злочину — діяльність конвертаційного центру. Схема конвертаційного центру — це винахід податківців ще середини 90-х років минулого століття. Охочі можуть звернутися до публікацій у часописі «Підприємництво, господарство і право» за 1998—1999 роки, де податківці детально розписали, як створити й організувати діяльність конвертаційного центру. Головне, що практично будь-яке підприємство малого і середнього бізнесу під цю схему підпадає.

Після судового засідання батько Андрія запитав у слідчого, за які саме корупційні зв’язки в судових і правоохоронних органах сина тепер можуть притягнути до відповідальності? На що слідчий відповів: мовляв, не переймайтеся, адже оперативні дані можуть і не підтвердитися. А тим часом суд уже постановив: тримати Андрія і Віталія під вартою.

В судовому засіданні, нарешті, з’ясувалося, чому податкова міліція Житомирської області цікавиться підприємствами і деякими киянами. Адже кримінальним законодавством встановлено, що слідство в таких випадках повинні вести підрозділи податкової міліції міста Києва. А проте прокурор заявив у суді, що Генеральна прокуратура України доручила проводити слідство податковій міліції Житомирської області через надзвичайно високий рівень корупції в підрозділах податкової міліції міста Києва.

Наскільки ж високим має бути рівень корупції у всіх десяти районних підрозділах податкової міліції міста Києва, а також у Київському міському підрозділі податкової міліції, щоб Генеральна прокуратура не довіряла їхнім висококваліфікованим фахівцям проводити слідство! Очевидно, що в Генеральній прокуратурі України накопичилася надкритична маса протоколів про корупцію київських податківців…

Директор фірми так і не зміг зрозуміти, звідки виник податковий борг у 1800 тисяч гривень, якщо жодної перевірки податкова інспекція не проводила. Водночас у достовірності бухгалтерського обліку він був упевнений, довіряючи знанням і досвіду головного бухгалтера. На п’ятий день ув’язнення у відділку міліції без доступу адвоката, належного харчування та медичної допомоги, належної в разі загострення хронічних хвороб, директор змушений був капітулювати під тиском податківців. В обмін на обіцянку випустити його на підписку про невиїзд і винесення умовного вироку. Директор під диктовку слідчих письмово зізнався в ухилянні від сплати податків та здійсненні фіктивного підприємництва, а також дав свідчення проти Андрія і Віталія.

Головний бухгалтер був досвідченим і кваліфікованим аудитором. Людина пенсійного віку, яка в 1986 році поклала своє здоров’я біля четвертого реактора, активний член Партії регіонів України, він знав, що в разі проведення податкової перевірки міг би документально довести відсутність будь-якого податкового боргу. Але кримінальну справу було порушено на підставі доносу, ніби на фірмі можуть ухилятися від сплати податків, та матеріалів підслуховування працівників фірми. Документи вилучено, копій документів і можливості довести свою правоту не було. На шостий день ув’язнення слідчі «попрацювали» з головним бухгалтером і таки вибили з нього зізнання в ухилянні від сплати податків, а також свідчення проти Андрія і Віталія.

Поневіряння працівників фірми на цьому не закінчилися. Трудові книжки їм згодом повернули, але влаштуватися на іншу роботу чи зареєструватись у фонді зайнятості не вдавалося — у трудових книжках не було запису про звільнення. Директора ув’язнили, а печатку вилучили податківці. Працівники ж, яким до виходу на пенсію залишалося кілька місяців, втратили всі необхідні документи — вони зникли в нетрях податкової міліції.

Настав час наступного судового засідання. Прокурор, наполягаючи на подовженні строку ув’язнення до двох місяців, аргументував це тим, що Андрій і Віталій можуть чинити тиск на свідків, що не всіх фігурантів справи затримано і що такий собі Сушков і досі на волі. На зауваження Віталія, що в нього на утриманні вагітна дружина, дворічна донька і мати, хвора на діабет, а отже, він не зможе ухилятися від слідства, слідчий заявив, що Віталій міг залишити сім’ї гроші. Суд постановив тримати Андрія і Віталія під вартою ще два місяці.

Батько Андрія в коридорі суду запитав слідчого про необхідність такого запобіжного заходу, якщо ні Віталій, ні Андрій не є працівниками або засновниками фірми, із Сушковим ніяк не пов’язані, і нікуди зникати не збираються. Слідчий багатозначно зауважив: «Ліс рубають — тріски летять». Цікаво, чи відомо слідчому, що саме цими словами товариш Сталін пояснював масові репресії в СРСР, коли мільйони громадян відправляли за колючий дріт ГУЛАГу тільки на підставі доносів?

Наприкінці серпня Віталієва дружина народила сина. Постало питання: як жити далі з дворічною дитиною і немовлям на руках? Проблемою стало отримати допомогу на дитину, оскільки без батька дуже складно зареєструвати і прописати дитину. Не зміг допомогти і адвокат, оскільки слідчий уже більш як місяць не допускав його до Віталія. Та світ не без добрих людей — допомогла всенародна нелюбов до податкової міліції.

Отримавши зізнання директора і головного бухгалтера фірми, податкові міліціонери заходилися робити виїмки документів в усіх її контрагентів. Останні так і не зрозуміли, яким чином звичайна фірма раптом стала фіктивною. Після масової виїмки документів діяльність іще десятка підприємств було паралізовано.

Оскільки документів у підприємств не залишилося і ніхто не міг ні підтвердити, ні спростувати будь-яку цифру, податківці склали рапорт про те, що викрили мережу конвертаційних центрів, які вкрали в держави вісім мільярдів гривень.

За оцінками незалежних експертів, на утримання податкової інспекції та податкової міліції з державного бюджету України витрачаються приблизно однакові кошти. А тим часом податкова міліція забезпечує бюджету тільки три відсотки того, що забезпечує інспекція.

Під час розгляду в Житомирському суді питання щодо подовження строку тримання Андрія і Віталія під вартою до чотирьох місяців, прокурор зачитав суддям роздруківку телефонної розмови, яка начебто мала місце між Андрієм та його батьком. Андрій начебто запитує в батька, що робити, коли заарештовано банківський рахунок підприємства, а батько начебто радить йому «замочити» суддю. На суддів це справило сильне враження.

Обуренню Андрієвого батька не було меж. Він звернувся зі скаргою на дії слідства до Генеральної прокуратури України. ГПУ переадресувала скаргу в Житомирську обласну прокуратуру. Слідчий дав скаржникові відповідь: ніяких порушень не виявлено.

В листопаді 2009 року в Москві, у слідчому ізоляторі (Бутирка) помер 37-річний юрист Сергій Магнітський, який перебував під слідством податкової міліції. Йому вчасно не надали медичної допомоги. Він не був засуджений, з нього вибивали свідчення проти свого директора. Ця подія збурила російську громадськість. Як результат — кілька депутатів фракції «Єдина Росія» подали до Державної думи Росії законопроект, яким пропонується виключити саму можливість ув’язнення у справах з податкових та економічних злочинів на етапі досудового слідства.

В Росії як запобіжний захід застосовується домашній арешт, упроваджується система спостереження, відома українцям з репортажів про перебування в США Павла Лазаренка, на якого наділи електронний браслет. На центральних каналах телебачення обговорюється питання про те, які браслети кращі — американські, схожі на наручний годинник, чи російські у вигляді скриньки на нозі…

Чимало політиків в Україні відбули ув’язнення тільки за підозрою у скоєнні економічних злочинів. Це і Юлія Тимошенко, і Борис Колесніков. Вину цих людей так і не було доведено. Але жоден депутат жодної політичної сили не вніс законопроекту, який унеможливлював би перебування за гратами підприємців чи менеджерів тільки на підставі надуманих звинувачень в ухилянні від сплати податків. Невже маємо дочекатися чиєїсь смерті?

А тим часом мажорів, які на своїх крутих авто у стані алкогольного сп’яніння на смерть збивають людей, відпускають на підписку про невиїзд…

Голова комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В.Швець тільки похитав головою —
8 млрд. гривень не надійшло до бюджету! — та все ж спрямував до Генеральної прокуратури листа, в якому просив перевірити факти використання органами досудового слідства підроблених доказів необхідності застосування до Андрія і Віталія запобіжного заходу у формі взяття під варту. Листа знову переправили до Житомирської обласної прокуратури. Слідчий знову відповів: ніяких порушень не виявлено.

Виступаючи на черговому засіданні суду щодо подовження строку тримання під вартою Віталія і Андрія, слідчий заявив: «Тих, хто винуватий і визнав себе винним, відпущено на підписку про невиїзд, а тих, хто невинуватий і не визнав себе винним, триматимуть під вартою». Слідчий обмовився за Фрейдом — «Невинуваті». Ця думка чітко зафіксована в підсвідомості слідчого, але що він може вдіяти, будучи лише гвинтиком?

Між міліціонерами НКВС часів голодомору та нашими сучасниками з податкової міліції невелика різниця. Одні ходили по хатах, забирали пшеницю, жито, просо. Інші ходять по квартирах і забирають комп’ютери, гроші, телефони. Одні вважали свої дії законними і на користь державі, інші теж вважають свої дії законними і теж на користь державі. Одні навіть не замислювалися над питанням дотримання елементарних прав громадян, інші теж не переймаються принципом верховенства права. На думку податківців, судове рішення про проведення обшуку в київській квартирі, винесене районним судом у Житомирській області у справі про ухиляння від сплати податків підприємства в іншому районі Києва, яку порушено на підставі роздруківок телефонних розмов, є законним. На елементарні права людини їм начхати.

Чим же насправді займалися Андрій і Віталій? Більш як три роки вони витратили на створення недержавного пенсійного фонду, щоб пенсіонери могли отримувати не тільки скромну державну, а ще й додаткову пенсію. Для його діяльності було створено компанію для управління активами, підготовлено десяток висококваліфікованих фахівців, закуплено потужні комп’ютери та сертифіковане програмне забезпечення, отримано всі необхідні ліцензії. Тепер усе це знищили податкові мародери.

Щоб переконати суд у необхідності подовжити строк ув’язнення Віталія до дев’яти місяців, слідчий порушив проти Віталія нову справу — за «тяжкою» статтею 191, не повідомивши його про це. На суд Віталія не допустили. Коли він дізнався про нові звинувачення, подав скаргу, зазначивши, що до нього не може бути застосована вказана стаття, бо він не є посадовою особою. Слідчий перекваліфікував звинувачення на більш легку статтю — 190, яка не належить до компетенції податкової міліції. Про розгляд скарги Віталія вже на нові звинувачення суд не повідомив адвоката і, незважаючи на багаторазові прохання Віталія забезпечити йому право на захист, швиденько визнав, що слідчий діяв правильно.

В Україні ще в березні 2004 року народний депутат України Сергій Соболєв вносив законопроект про ліквідацію податкової міліції. Це було однією з головних обіцянок Віктора Ющенка у 2004 році. «Податки повинні сплачуватись, а не стягуватись», — заявляв він з високих трибун. Саме заради цього малий і середній бізнес постачав на Майдан одяг і їжу, надавав групи підтримки. Та коли в 2005 році заступник голови ДПА України Микола Катеринчук заявив: «Податкова міліція була, є і буде!», всі зрозуміли, що їх просто зрадили. Ліквідацію податкової міліції вписано у програму діяльності уряду «Український прорив», але уряд про це навіть не згадував.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект 5336 народного депутата України А.Гриценка щодо ліквідації податкової міліції. В цивілізованій країні повинна бути одна міліція — МВС. А інакше у складі Міністерства транспорту повинна бути транспортна міліція, в складі Мінагропрому — ветеринарна міліція, а в складі Міністерства житлово-комунального господарства треба створити житлово-комунальну міліцію. І тоді озброєні міліціонери вриватимуться до помешкань громадян і кидатимуть у буцегарні злісних боржників.

Цікаво, що науково-юридичне управління Верховної Ради України не вважає за можливе прийняти навіть у першому читанні цей законопроект, бо де ж тоді працюватимуть такі висококваліфіковані фахівці?

А вони тим часом працюють. Ось повідомлення з сайта «Житомир.іnfo»:

Налоговая милиция Житомирской области провела спецоперацию

Сотрудники налоговой милиции Государственной налоговой администрации в Житомирской области в течение двух последних суток (20—21 января) задержали 9 жителей Киевской, Житомирской, Черкасской областей по подозрению в организации конвертационного синдиката, который специализировался на отмывании денег в особо крупных размерах.

Об этом Житомир.info сообщил начальник налоговой милиции ГНА в Житомирской области полковник Виктор Максимишин.

По его словам, конвертационный центр был выявлен и ликвидирован в ходе расследования уголовного дела, возбужденного по факту неуплаты налогов в особо крупных размерах, относительно одной из крупных строительных фирм города Житомира.

За последние полгода через счета фиктивных фирм этого центра было обналичено более 100 миллионов гривен.

Услугами этого конвертационного центра пользовались фирмы разного профиля деятельности и разных форм собственности, в том числе и государственные разных регионов страны.

В ходе спецоперации, в которой участвовали более 100 сотрудников налоговой милиции Житомирской области, проведено более 40 обысков в офисах фирм и по месту жительства фигурантов дела и организаторов центра.

Изъято более 70 печатей фиктивных фирм, свыше 100 единиц оргтехники, наличные деньги, документы «черной» бухгалтерии, которые свидетельствуют о преступной деятельности.

Чергові мільярди мильних бульок. Не важко здогадатися, що документальних перевірок податкової інспекції не було. В хід було пущено прослуховування, відеоспостереження, понад 100 озброєних міліціонерів затримували дев’ятьох беззбройних громадян, інших обшукали, відібрали гроші, комп’ютери та мобільні телефони й відвезли на Житомирський автовокзал. А на стіл суддям поклали роздруківки телефонних розмов, достовірність яких перевірити неможливо. Зараз із цих дев’ятьох вибивають (а може, вже вибили) зізнання і свідчення проти інших осіб.

Цікаво було б дізнатися, скільки гривень надійшло на рахунки держказначейства в результаті таких спецоперацій? Чи покрило це витрати на підготовку та проведення спецоперацій? Які щомісячні платежі до бюджету, пенсійного фонду сплачували знищені фірми. Чи не краще було б податковій інспекції провести документальну перевірку, скласти акт, запропонувати добровільно сплатити недоїмку, а в разі несплати продати майно боржника на аукціоні, як це робиться в країнах з більшим рівнем економічної свободи?

Чому ж житомирські судді заплющують очі на грубі порушення прав людей, вину яких ще не доведено? Чому житомирські прокурори повністю підконтрольні податковим міліціонерам? Чому Генеральна прокуратура України, маючи незаперечні докази тотальної корупції податкової міліції, не притягує до відповідальності жодного міліціонера? Мабуть тому, що їхні рідні, близькі, знайомі працюють на різних підприємствах, які завтра можуть бути знищені податковими міліціонерами. Мабуть тому, що бояться тотального прослуховування своїх телефонів і відеокамер, які можуть негласно встановлюватися в їхніх приміщеннях.

Можливо, саме в цей час, коли народні депутати розмірковують, чи підтримувати їм законопроект 5336, готується чергова спецоперація, а десь в Коростені чи Брусилові в районному суді податковий міліціонер оформляє постанову про проведення обшуку в квартирах їхніх родичів, близьких, знайомих, які не знають навіть, у якій області розташовані ці міста…

6 лютого 2010 року, виступаючи на Софійському майдані, Юлія Тимошенко попросила вибачення в громадян України за всі діяння чинної влади. Та чи легше від того дворічній Лізі, яка щовечора плаче й питає: де мій тато? Що з того шестимісячному Артему, який іще жодного разу не бачив свого тата, бо його тримають за гратами тільки за те, що податківцям не вдається вибити з нього потрібні їм свідчення?

За час незалежності податкова міліція пройшла шлях, який свого часу пройшла в СРСР славнозвісна ВЧК—ОГПУ—НКВС—МГБ. Створена начебто для захисту інтересів громадян, податкова міліція почала вести неоголошену війну проти цих самих громадян.

Є сподівання, що народні депутати України, проголосувавши за законопроект 5336 одразу в першому, другому читанні і в цілому, дадуть шанс Україні протягом цього року за індексом економічної свободи піднятися до рівня хоча б Узбекистану…

Всі події справжні, імена змінено.

До речі

Податкову міліцію в Росії ліквідовано ще в 2003 році. Натомість створено Головне управління податкових злочинів у складі Департаменту економічної безпеки Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, куди перейшли всі працівники податкової міліції.

Чинним законодавством Російської Федерації передбачено, що справи зі злочинів у податковій сфері можуть бути порушені лише на підставі документальних перевірок податкової інспекції. В разі, якщо до податкової міліції потрапили документи, які вказують на ухиляння від сплати податків, міліція повинна спрямувати ці документи до податкової інспекції для проведення документальної перевірки. Будь-які матеріали оперативно-розшукової діяльності (прослуховування телефонних розмов, відеоспостереження тощо) при розслідуванні податкових злочинів до уваги не беруться.

Чинним законодавством Російської Федерації передбачено, що розслідування злочинів у податковій сфері з 2011 року здійснюватиметься виключно Слідчим комітетом при Прокуратурі РФ. Податковим міліціонерам уже дали зрозуміти, що їм не варто надто напружуватися — ніхто на роботу в прокуратуру їх запрошувати не збирається.

Інформація, надана Головним управлінням податкової міліції ДПА України:

Відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» з лютого 2008 року оперативними підрозділами податкової міліції ДПА України проводились оперативно-розшукові заходи (у тому числі оперативно-технічні — на підставі санкції Апеляційного суду м. Києва) стосовно групи осіб, яких підозрювали з 2007 року у протиправній діяльності, спрямованій на створення фіктивних підприємств, в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, підробці документів тощо.

На підставі матеріалів ОРД 29 травня 2009 року слідче управління податкової міліції ДПА України, відповідно до вимог ст. 97 КПК України, порушило кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, учиненого службовими особами одного з підприємств м. Києва, які діяли за попередньою змовою із невстановленими досудовим слідством особами, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. У червні 2009 року Генеральна прокуратура України визначила підслідність у вказаній кримінальній справі за слідчим відділом податкової міліції ДПА в Житомирській області.

29.07.2009 року в рамках розслідування даної кримінальної справи порушено кримінальну справу щодо шести громадян України за ознаками складу злочинів, передбачених ч.2 ст.205 та ч.3 ст.212 КК України. Станом на лютий 2010 року кримінальна справа перебуває у провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПА України в Житомирській області.

Всі дії оперативних підрозділів податкової міліції ДПА України проводилися виключно в межах чинного законодавства та санкціоновані Апеляційним судом м. Києва за погодженням з Генеральною прокуратурою України.

На нашу думку, публікація матеріалів досудового слідства у вказаній кримінальній справі є спробою осіб, які можуть бути причетні до протиправної діяльності, вчинити тиск на об’єктивне розслідування кримінальної справи.

Інформація, надана слідчим управління податкової міліції ДПА України:

У статті «Дзеркало тижня» йдеться про кримінальну справу за обвинуваченням дев’яти осіб у скоєнні злочинів, передбачених статтями 28, 190, 205, 212, 358 та іншими статтями Кримінального кодексу України. Досудове слідство в ній здійснює слідчий відділ податкової міліції ДПА в Житомирській області за встановленою Генеральною прокуратурою України підслідністю.

Відповідно до вимог закону контроль за законністю порушення та розслідуванням будь-якої, у тому числі й зазначеної, кримінальної справи, законністю проведення кожної процесуальної дії, як-от обшук, виїмка, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину тощо, а відповідно і контроль за законністю дій особи, що розслідує справу, належить до компетенції прокурора і суду.

Усі дозволи та санкції суду і прокурора, необхідні для проведення окремих слідчих дій у зазначеній кримінальній справі, отримано у відповідності та з дотриманням вимог Конституції та кримінально-процесуального законодавства України.

Ця кримінальна справа перебуває на контролі Генеральної прокуратури України та слідчого управління податкової міліції ДПА України, де неодноразово заслуховувався стан досудового слідства в ній і перевірялася законність дій осіб, які здійснюють слідство. Порушень закону не встановлено.

Крім того, не відповідає дійсності факт, що за місцем проживання осіб, які проходять у справі, вилучено лише 300 гривень. Насправді вилучено в різній валюті близько 400 тисяч гривень, які в даний час, відповідно до вимог чинного законодавства, зберігаються на депозитному рахунку.

Крім того, не відповідає дійсності і інформація про вивезення для проведення слідчих дій до Житомира 20 осіб і те, що їх залишили серед ночі на вокзалі. До суду м. Житомира для вирішення питання про обрання запобіжного заходу було доставлено шестеро осіб, щодо яких за поданням органу досудового слідства, підтриманого прокурором, суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою. Зі всіма іншими особами слідчі дії у справі проводились у м. Києві.

Безпідставним є і твердження про тривалий недопуск адвокатів до обвинувачених у справі. На першу вимогу до справи було допущено адвокатів, жодної відмови в допуску їх до участі у справі чи обмежень у побаченнях не було.

Строк досудового слідства у справі подовжено до 12 місяців у зв’язку із необхідністю проведення великого обсягу процесуальних і слідчих дій, спрямованих на встановлення участі в ухиленні від сплати податків і розкраданні значних сум ПДВ з бюджету близько 2,1 тис. підприємств, що скористалися послугами створених обвинуваченими «фіктивних фірм», за рахунками яких пройшло близько 11,2 млрд. гривень.