Квартирні крадіжки виходять із моди. В Англії

Як стверджує журнал The Economist, наприкінці 1980-х квартирні крадіжки в Англії були настільки поширеним явищем, що той, кого жодного разу не грабували, наражався на підозру у причетності до цього ремесла. А вже знайти тих, хто підтримував домушників фінансово, без зайвих вагань купуючи у сумнівних осіб предмети домашнього вжитку за цінами, дуже далекими від реальних, було й зовсім малоймовірно. І ось тепер з’ясовується, що за останні 10 років кількість крадіжок зі зломом скоротилося на 45 відсотків. Більше того, кардинально змінився характер як злочинів, так і самих злочинців. Джон Келлі, який очолює кримінальний відділ Клівлендської поліції, стверджує, що сучасний домушник готується до справи не так старанно, як раніше. «Багато хто навіть не бере на роботу сумку», — дивується він.

Причини, що зумовили настільки різкий спад у кількості та «якості» квартирних крадіжок, дуже зацікавили співробітників британських правоохоронних органів. Звичайно, найприємніше було б пояснити таку тенденцію зниженням безробіття і більшим поширенням охоронної сигналізації. Проте серйозний аналіз змушує дошукуватись інших причин. Важко повірити, що з працевлаштуванням пощастило лише домушникам, адже кількість кишенькових крадіжок за той самий час змінилася не так очевидно. А сигналізацією обладнано лише чверть житлових помешкань, причому зовсім не в тих місцях, де найчастіше трапляються квартирні крадіжки.

Зате дуже різко знизився попит на «продукцію» домушників. Відеомагнітофони, DVD-плеєри та інша техніка дешевшає настільки стрімко, що одержати добрий «навар» від крадених речей дуже складно. Винятком є лише телевізори останнього покоління з гігантськими екранами. Ось тільки далеко не кожен злодій ризикне навантажити себе таким велетнем. Торік телевізором спокусилися лише під час однієї з десятьох успішних квартирних крадіжок — удвічі рідше, ніж 1995 року.

Зате втричі частіше почали красти кредитні картки та чекові книжки. Не гребують домушники й готівкою. Є «попит» на мобільні телефони. Щоправда, вдома всі ці предмети можна виявити далеко не завжди. Найчастіше власники носять їх із собою.

Раніше, стверджує Келлі, до кожної серйозної крадіжки старанно готувалися. Збиралася інформація про спосіб життя домовласників, про наявність у них предметів, які становлять інтерес саме для конкретного «фахівця», готувалося технічне оснащення. Професіонали намагалися не затримуватися довго в одному й тому самому місці, ретельно готували шляхи втечі та канали збуту. Нині крадіжками займаються зовсім непристосовані до цього молоді люди, які, шукаючи гроші на чергову наркотичну дозу, нишпорять у пошуках погано зачинених дверей, навіть не намагаючись при цьому відійти подалі від власного місця проживання.

Як стверджують британські поліцейські, простежується досить чіткий зв’язок між видом уживаного наркотику і характером злочину, скоєного наркоманом. Так, прихильники героїну віддають перевагу квартирним крадіжкам і пограбуванню магазинів. Кишенькові злодії й вуличні грабіжники найчастіше дають позитивний результат при тестуванні на наявність кокаїну. Тому, оскільки кокаїн стає дедалі популярнішим за героїн, дивуватися зниженню частоти квартирних крадіжок не доводиться.