КОЛОСАЛЬНИЙ ВИБУХ В РУМУНСЬКОМУ ПАЛАЦІ

День Святого Валентина завершився в Чернівцях вибухом. На жаль, не палких почуттів. Близько десятої вечора в самому центрі міста у повітря висадився центральний гастроном відомого приватного підприємства «Колос-Чернівецькі ковбаси».

Вибух був настільки сильним, що його чули на міських околицях. Вітринне скло разом з магазинним крамом повилітало на багатолюдну вулицю. Від вибухової хвилі розлетілися шибки у сусідніх будинках, зазнали пошкоджень кілька авто, що паркувалися поруч. Але що найприкріше — постраждали люди. Трагедія сталася в той час, коли в магазині ще знаходились продавці, обслуговуючий персонал і запізнілі відвідувачі.

Місто відреагувало на вибух спочатку шоком, потім панікою. Ніхто не знав, чого можна очікувати наступної хвилини і чи встоїть взагалі п’ятиповерхова масивна споруда Будинку офіцерів, частину першого поверху якого орендував «Колос» і де ще розмістилося кілька барів, дрібних магазинчиків, готель, а під самим дахом — популярна молодіжна дискотека «Сьоме небо», яка на момент вибуху вирувала святкуванням дня закоханих.

Миттєво приїхали пожежні. Однак обійшлося без пожежі — вогонь, що було спалахнув, загасила вибухова хвиля. Карети «швидкої» одна за одною забирали постраждалих. 19 чоловік з опіками, травмами було госпіталізовано в міську лікарню ургентної допомоги, де їм терміново надали усю необхідну медичну допомогу. Жертв, на щастя, не було, хоча містом досі ходять чутки про трупи навколо магазину, відірвані руки й ноги.

На місце події одразу прибули мер Микола Федорук, голова облдержадміністрації Михайло Романів, керівники СБУ, управлінь МНС, МВД. До ліквідації завалу, пошуку людей, що, можливо, опинилися під уламками будівельних конструкцій, оперативно було залучено сім відділень пожежно-рятувальних підрозділів Чернівецького гарнізону, 12 одиниць техніки, 154 працівники рядового і командного складу, бригади «Чернівцігазу» та «Чернівціобленерго».

Невдовзі з’ясувалося, що вибух вщент зруйнував торговельну залу «Колоса», усе обладнання, підсобні та офісні приміщення включно з кабінетом директора Ігоря Кібіча. Немов картонні, попадали внутрішні стіни, понівечено залізобетонні перекриття. Руйнувань зазнали і сусідні будинки. В приміщенні міського управління МНС, що, за іронією долі, знаходиться саме навпроти «Колоса», пішли тріщини стелею й стінами.

Одразу знайшли в магазинному підвалі й 50-літровий балон зрідженого газу, який розійшовся навіть не по шву, а, що називається, по живому металу. Він преспокійно стояв поруч з іншими схожими, але неушкодженими балонами, що використовувались в гастрономі для приготування курчат-гріль. Щоправда, злощасний балон, з якого, ймовірно, й стався витік газу, що потім вибухнув, змішавшись з повітрям, був трохи поодаль епіцентру вибуху. Але відповідні служби поки сходяться на думці, що він є найвірогіднішою причиною трагедії, і забрали тріснутий балон на експертизу.

Тим часом очевидці події стверджують, що чули два вибухи, котрі пролунали один за одним. Крапки над «і» повинні розставити спеціалісти, що знаються на піротехнічних тонкощах.

— Для цього нам треба обстежити місце епіцентру, а воно поки знаходиться під завалами, — каже старший експерт вибухово-технічного відділу експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС в Чернівецькій області Ігор Івлєв. — Тільки тоді можна однозначно відповісти на питання, яке зараз хвилює усіх і навколо якого виникають усілякі чутки. А саме — чи спрацював на місці трагедії якийсь вибуховий пристрій. Якщо він таки був, то в епіцентрі вибуху обов’язково залишилася воронка і частки неспрацьованої вибухової речовини, того ж, приміром, тротилу.

Епіцентр вибуху в його, так би мовити, первісному вигляді, день і ніч під ретельною охороною співробітників СБУ та міліції. Він приховує надто важливу інформацію, від якої залежить подальший перебіг подій, зокрема й те, хто і як відповідатиме на подальші питання щодо інциденту — перед журналістами на прес-конференціях чи перед слідчими. Досліджувати його будуть разом із київськими фахівцями Інституту судової експертизи, що прибули до Чернівців, а також львівськими спеціалістами, обізнаними з газовими вибухами. Власник приватного підприємства «Колос-Чернівецькі ковбаси» Ігор Кібіч наполягає також на проведенні незалежної експертизи, оскільки вважає, що витік зрідженого газу — лише одна з причин трагедії й далеко не основна. Він не виключає можливості конкурентних розбірок або, приміром, повторення подій дворічної давнини, коли з ушкоджених підземних газових мереж стався витік газу в підвали чернівецького готелю «Київ», який закінчився жахливим вибухом. Обійшлося тоді без жертв лише через щасливий збіг обставин.

Скептичні сумніви у тому, що 50-літровий балон міг призвести до руйнувань такого масштабу, висловлюють не лише пересічні чернівчани, але й досвідчені підривники. Хоча, за великим рахунком, того балону взагалі не повинно було бути. Ще два роки тому власники усіх гриль-барів отримали приписи від служби Держнаглядохоронпраці з вимогою демонтувати і вилучити з експлуатації балони скрапленого газу ємністю в 50 літрів, замінивши їх на безпечні п’ятилітрові. Якби ця вимога виконувалася, сьогодні усе було б набагато простіше. Між тим зараз ніхто не може відповісти на питання, якому тротиловому еквіваленту відповідає вибух 50-літрового газового балону — не існує таких розрахунків, навіть теоретичних. В будь-якому випадку, кажуть піротехніки, Чернівцям дуже пощастило. Вибух був настільки потужним, що будівля Будинку офіцерів не знеслася у повітря лише завдяки вдалому, ніби під ці події, вирішенню румунських будівельників і архітекторів, коли міцний кістяк залізобетонних перекриттів заповнювався тонкими стінними перегородками. Вибухова хвиля вмить позносила ті перегородки і через широкі вітринні вікна вирвалася назовні. Якби стіни були трохи товщими, вектор вибуху спрямувався б нагору вздовж усіх п’яти поверхів переповненої людьми споруди. Наслідки важко уявити.

Тому версія з балоном, як і він сам, розходиться по швах під тиском багатьох обставин. Серед них особливо цікавою виглядає тепер боротьба, яка давно точиться між державою і містом за право володіти будівлею Будинку офіцерів. З цього приводу кілька років тому вибухнув гучний скандал, коли Чернівецька міськрада, посилаючись на те, що має у тій будівлі невеличкий магазин, який належить комунальній власності, прийняла рішення забрати під свою юридичну і господарську опіку всю споруду. Міське БТІ хутко зареєструвало її на свій баланс. Але втрутилася військова прокуратура і через господарський суд повернула державі право власності над величезним будинком у самому центрі міста, який до всього ще й вважається пам’яткою архітектури.

З реформуванням Збройних сил країни, після чого від Чернівецького гарнізону лишився тільки один, також приречений на реформу, моторизований полк, розмови між охочими покласти руку на численні торговельні приміщення з пречудовим концертним залом на додачу, спалахнули з новою силою. Зрозуміло, що у Міністерства оборони (а будинок поки знаходиться в його оперативному підпорядкуванні) навряд вистачить фінансів утримувати й надалі Будинок офіцерів, а тим більше його ремонтувати після вибуху. До того ж і офіцерів у місті вже фактично не стало.

Не випадково, мабуть, прокурор Шевченківського району Віктор Вольський побоюється, що доля однієї з найкращих чернівецьких споруд (вона була зведена у 1937 році як Румунський національний палац і через неї румунська влада утверджувала своє панування над Буковиною) може піти накатаною схемою аукціонної купівлі-продажу. Ця схема уже неодноразово і успішно спрацьовувала в Чернівцях. В результаті, приміром, за безцінь було продане приміщення Чернівецького пивзаводу (ще й держава через ПДВ мала повернути новітнім власникам майже два мільони бюджетних гривень), декілька довгобудів, житлові площі яких навіть у віртуальному вигляді продаються за баснословні гроші.

Недільний вибух на Святого Валентина змів не тільки людей і значні матеріальні цінності, але й кілька нулів у балансовій вартості колишнього Румунського палацу. А історія з обвалом на вулиці Кобилянській вже навчила чернівчан, що той, хто погодиться взяти на себе витрати з відновлення зруйнованого катастрофою будинку, сприйматиметься в ореолі рятівника міської громади і міського бюджету. Вдалий аукціон йому забезпечений.

Які сили стоять за вибухом «Колоса» — звичайне нехлюйство і нехтування вимогами з охорони праці чи чийсь безжальний розрахунок нагріти руки на загальному горі — покаже слідство.