Капкан для підприємця

Закусочна «Айстра», відома серед жителів Новогригорівки і водіїв-дальнобійників чудовою кухнею і доброзичливо-гостинним персоналом, потрапила в центр громадської уваги зовсім не завдяки своїм достоїнствам. Затишний заклад пограбували. Напад і вилучення вмісту каси й товарів провадилися з певною часткою театральності. Самі потерпілі дивувалися: навіщо було грабіжникам тримати переляканих жінок, які не чинили опору, під прицілом вогнепальної зброї, бити до крові, погрожуючи всілякими бідами їм і хазяїну закладу? Нападаючі, прихопивши із собою кілька сотень гривень, дорогі напої та сигарети, сховалися. Першим на місці події опинився хазяїн закладу — підприємець Юрій Молдованов. Міліція, за його свідченнями, їхала за тривожним сигналом з райцентру кілька годин і прибула вже вранці. Цей епізод, поряд з низкою інших не менш тривожних подій, став останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння селян, і спонукала до того, що до «ДТ» було надіслано листа з проханням про допомогу у припиненні свавілля, яке коїться. Донедавна спокійну Новогригорівку тепер стрясають гучні скандали, серед яких описаний випадок — не єдиний.

Оскільки автор листа повідомив, що останнім часом біди, на кшталт згаданої, відчувають не тільки окремі підприємці, а «пресується» і місцева влада, кореспондент «ДТ» насамперед відвідав Новогригорівську сільраду. Його голові Миколі Барладяну було що розповісти про роботу органу місцевого самоврядування. Хоч би що хто казав, але сільраді, яку Микола Миколайович очолює вже не перший виборчий термін, вдається успішно вирішувати питання газифікації села, на хорошому рівні утримувати дитячий садок і ряд інших соціальних об’єктів. Вести справу так, що місцевий бюджет значною мірою поповнюється власними надходженнями. Та під час цієї зустрічі йшлося про інше.

Не з руки казати про досягнення, коли сільський голова потрапив в число корупціонерів. 20 квітня минулого року постановою Вознесенського міськрайсуду у справі №3-2281/06 Барладян був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення й оштрафований на 255 грн. Він також розповів, що суд розглянув ще одну справу про корупцію і знову оштрафував сільського голову. Таким чином, із чотирьох корупційних справ, заведених у районі та які завершилися судовими рішеннями, половина випала на частку новогригорівського голови. При цьому багато хто думає, що, з огляду на напір та кількість залучених перевіряльників, Барладян ще легко відбувся. Намічалося, зважаючи на все, звільнення з посади, а не штрафи, але... не склалося.

Новогригорівці розповіли, що напередодні виборів у селі зареєструвався співробітник Вознесенського УМВС Сергій Дорошенко. Влаштовувався він на новому місці грунтовно. Купив садибу й розгорнув чимале будівництво. Бувалі люди визначили: будує Сергій Андрійович кафе разом з магазином і невеличким готелем. Можливо, тому не відчуває особливої симпатії ні до підприємців, які раніше за нього зайнялися «дорожнім» бізнесом, ні до місцевої влади, яка спирається на них. Розсудивши, мабуть, так: навіщо просити про щось владу, коли можна стати нею?

Повною мірою плани не здійснилися. На головному напрямі — виборах сільського голови підтримувана «дорошенківцями» кандидатура програла чинному голові Миколі Барладяну. Проте кільком однодумцям Дорошенка вдалося стати депутатами сільради. Плацдарм був зайнятий, і з нього розпочався наступ — за перегляд результатів виборів до місцевого органу самоврядування, за дискредитацію сільського голови. Опоненти не перебирали засобів. У результаті сільська рада потрапила в облогу. Судові засідання чергувалися з перевірками, дорозслідуванням. Слідчі знайшли «зайві» преміальні. А доведений до краю Микола Барладян підписав рішення сесії, яка ще не відбулася, про обрання на посаду секретаря сільської ради своєї головної суперниці на виборах Валентини Приступи.

— Надто вже сильний був тиск опонентів, — пояснив свої дії кореспондентам «ДТ» сільський голова, — та й набридла нескінченна війна в сільраді. Думав, що поступка приведе хоч до якоїсь згоди. Проте ті, хто примусив мене до порушення, домігшись свого, сповна використовували мою слабкість, звинувачуючи в корупційних діях.

Після того як стали відомі шокуючі подробиці протистояння (оперуповноважений так наполегливо домагався в лікарів Вознесенської ЦРЛ доступу до госпіталізованого в неврологічне відділення Барладяна, що з хворою людиною дозволили зустріч, — щоб «ознайомити зі змістом протоколу про вчинені корупційні діяння» і в лікарняній палаті отримати потрібний підпис), ситуація стала змінюватися. Ряд депутатів, разом із представниками громадськості Новогригорівки, стали на захист сільського голови, якого терзали з усіх боків. Створилася більшість, яка виявилася спроможною на дуже рішучі заходи. Обурена «свавіллям районного масштабу», група новогригорівців звернулася з листом до ряду обласних і районних керівників. У зверненні висловлювалося настійне прохання втрутитися в ситуацію, «зупинити в Новогригорівці «узаконене» беззаконня». Крім того, стверджувалося: міліцейський начальник «залякує людей» і «незаконно одержав мандат депутата сільради».

Під листом підписалися двадцять сім чоловік — депутати, члени виконкому сільської ради, представники громадськості. Та замість елементарної уваги до своїх потреб люди одержали бюрократичні відписки.

Селяни ремствували, що губернатор області взагалі не відгукнувся, передовіривши перевірку фактів тим, на кого, власне, й скаржилися — правоохоронним органам. Голова Вознесенської райдержадміністрації Федоров у листі від 24.07.2006 повідомив, що «Вознесенська райдержадміністрація не має повноважень по перевірці фактів, на які вказується... ваші звернення було надіслано до Вознесенської міжрайонної прокуратури та Вознесенського МРВ УМВС України...» Заступник начальника УМВС України в Миколаївській області Войтенко на відсутність повноважень не посилався, у його відповіді заявникам стверджується: «проведеною перевіркою в діях співробітників Вознесенського УМВС... порушень законності не встановлено».

— Ми очікували, що бодай хтось адекватно зреагує на звернення, спробує розібратися в суті того, що відбувається, — сказав кореспонденту «ДТ» депутат сільради Іван Синкевич, — проте в числі винних опинилися не ті, кому закон не писаний, а ті, хто скаржився на їхні дії.

— Ні для кого не секрет, хто є натхненником цькування Барладяна і тих, хто його хоч якоюсь мірою підтримує, — доповнила Ганна Кузьменко. — Дорошенко протизаконно отримав мандат депутата сільської ради. На окрузі, де він зайняв друге місце, а переможець зняв свою кандидатуру, потрібно було проводити повторні вибори депутата. Проте в очевидні порушення ніхто не бажає надто вникати, як і в багато чого іншого. А це надихає на всі нові «подвиги».

Проте звернення «нагору» не було таким уже безрезультатним. Висновки були. Та які? Каральний меч завис над тими, хто підписав листа. Юрій Молдованов — новогригорівський підприємець, котрий ризикнув поставити свій підпис під зверненням. У розмові він зізнався, що довго вагався, знаючи, наскільки сильна залежність підприємця (тим паче — в глибинці) від взаємин із представниками влади, правоохоронцями, тією ж податковою. Тим паче, що підприємництво далося сім’ї нелегко. Справою, в яку вкладено не тільки кошти, а й душу, нелегко ризикувати, вважає сімейство підприємця, але існує така межа, переступивши яку можна втратити людську гідність. Усвідомлюючи складність ситуації, в якій опинився, Юрій Молдованов все-таки зважився на вчинок. Та те, що за цим сталося, перевершило всі його побоювання. За всі роки підприємництва він не випробував і частини того, із чим зіштовхнувся за кілька місяців, що минули після підписання їм горезвісного листа. Підприємця почали активно «пресувати». Один із співробітників прокуратури персонально з’ясовував, які ділянки землі та на яких умовах використовує сімейство Молдованових, чи оплачена недавня купівля землі тощо. Вознесенський міжрайонний прокурор зажадав від сільського голови Новогригорівки «терміново направити до Вознесенської міжрайонної прокуратури інформацію щодо стану сплати грошових коштів від продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення». Співробітники прокуратури терзали питаннями працівників земельних органів: «Як, уже видано державного акта? Молдованови заплатили? Перевірити ще раз!»

Пізніше Молдовановим уже не в офіційному порядку й без свідків погрожували, давали зрозуміти, щоб вони згортали своє підприємництво і «мотали з Новогригорівки по доброму».

Юрій Молдованов одержав повідомлення з податкової, що з 16 по 30 листопада 2006 року провадитиметься документальна перевірка. Прелюдія до цієї події не обіцяла підприємцю нічого хорошого. Він був на прийомі в заступника начальника Вознесенської податкової інспекції Миколи Прутяна. Пікантність ситуації надає той факт, що останній не з чуток знає про всі перипетії, які там відбуваються. Оскільки сам чиновник коментувати суть конфлікту відмовився, наведемо письмові свідчення того, що сталося.

У скарзі на ім’я начальника Вознесенської податкової інспекції Манжелей заявник у деталях описує упередженість і грубість Прутяна, наводить його загрозу «залишити без штанів, зробити банкрутом». У відповідь підприємцю повідомили, що в ході перевірки «порушень владних повноважень із боку Прутяна не виявлено», а викладене в скарзі «не знайшло підтвердження».

За час відрядження в кореспондента «ДТ» виникало багато запитань до правоохоронців. Відповідь на більшість із них отримати не вдалося. Як і зустрітися з паном Дорошенком. Заступник Вознесенського міжрайонного прокурора Максимишин коментувати події в Новогригорівці відмовився навідріз. Вислухавши запитання, він порадив зробити офіційний запит із редакції і почекати на відповіді. Сам же прокурор Плотников для відповіді не знайшов часу. Сказав лишень під час короткої розмови, що корупційні діяння Барладяна підтверджені в суді. І цим, мовляв, усе сказано. Пообіцяв відповісти на інші запитання, зокрема і про причини особливого інтересу правоохоронців до бізнесу Молдованова, пізніше, але в призначений час не прийшов. Не набагато красномовнішим були й колеги Дорошенка — працівники Вознесенського УМВС: «за фактом нападу на закусочну «Айстра» порушена кримінальна справа», «проводять розслідування»... А на запитання про те, чи цікавиться міліцейське відомство подіями в Новогригорівці, журналіст почув: мовляв, їхній співробітник під час виборів місцевої влади активно вів агітацію, на цьому грунті були якісь конфлікти, але загалом зауважень до нього немає.

Село — не місто. Тут таємне набагато швидше стає явним. Люди кажуть, слідчі не дуже схильні дослухатися до думки новогригорівців, зокрема, вони недовірливо поставилися до свідчення потерпілої від бандитського нападу працівниці закусочної, що ті, хто скоїв напад, їх не тільки били, а й тримали під прицілом пістолетів і мисливської рушниці. Мовляв, застосовувати такий грізний арсенал не було потреби, та й перелякані жінки могли прийняти за вогнепальну зброю якісь бутафорські вироби. Адже стрілянини не було, та й гільз на місці події не виявлено. Проте Олена Самусенок у розмові з кореспондентом «ДТ» наполягала на своєму, запевняючи, що в стані відрізнити рушницю і пістолети від «схожих на них предметів». Що ж до надмірного оснащення бандитів, то й тут є цілком логічне пояснення. Коли припустити, що головною метою нальоту було не оволодіння грошима і майном, а намір залякати. І не тільки працівниць, а й підприємця, аби він забирався із села, розчистив територію для ведення «дорожнього» бізнесу більш впливовим людям. Мабуть, ця поширена серед односельців версія потребує більш серйозного ставлення правоохоронців. Тим паче, що акт залякування хазяїв «Айстри» був не єдиним. За кілька тижнів до нальоту було пограбовано автомашину Юрія Молдованова. Та й після гучної події дітище підприємця не залишили в спокої. За словами працівниць, закусочну знову відвідали підозрілі гості. Навчені гірким досвідом, жінки не відкрили дверей. Але погрози на адресу хазяїв закладу вони почули чітко.

P. S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що протистояння в селі і далі посилюється. За розповідями новогригорівців, наряд міліції одягнув на сільського голову Миколу Барладяна наручники й відправив його до районного відділення. Вартових порядку, за словами Миколи Миколайовича, викликав після розмови з ним пан Дорошенко. Від сільського голови вимагають, щоб він, помінявши секретаря сільради, пустив до влади «потрібних людей». Інакше... обвинувачення в корупції можуть доповнитися опором представникам міліції.