Як найшвидше відновити роботу ВРП, не порушуючи Конституції

За кілька днів до широкомасштабного вторгнення Росії в Україну за власним бажанням звільнилися десять членів Вищої ради правосуддя (ВРП) — найважливішого і водночас найбільш проблемного органу в судовій владі, фактично відповідального за стан усього суддівського корпусу.

Це стало неабияким зрушенням у процесі судової реформи. Адже нових членів ВРП повинні були набрати на конкурсі з допомогою Етичної ради, переважний голос у якій мають незалежні міжнародні експерти, за аналогією зі створеним 2018 року Вищим антикорупційним судом. Цьому завадив початок повномасштабної війни.

Уже більш як два місяці ВРП не має кворуму і не може здійснювати свої повноваження, в тому числі звільняти суддів-зрадників і давати дозвіл на їхнє затримання й арешт. І якщо в перші тижні війни всім було явно не до продовження реформи, зараз, коли рівень загрози значно знизився принаймні в Києві, а потреба у нормальному функціонуванні судової системи зростає, питання формування нової ВРП знову стає актуальним.

Розпочався цей процес одразу зі скандалу: на неформальне засідання комітету з правової політики та правосуддя, яке відбулося днями, представники суддівської корпорації принесли чотири варіанти вирішення питання. Всі вони в різному вигляді згортали розпочату раніше судову реформу і не відповідали Конституції.

Одним із варіантів рішення, наприклад, повноваження ВРП хотіли передати Раді суддів, яка два місяці не виконувала прямої вимоги закону і не делегувала своїх членів до Етичної ради. Іншими рішеннями пропонували поповнити ВРП без конкурсів і Етичної ради.

Це неминуче призвело б до двох речей.

По-перше, всі рішення щодо звільнення суддів, а також дозволи на їхній арешт і затримання, прийняті всупереч Конституції, було б пізніше скасовано національними судами та/або через механізм ЄСПЛ. Найімовірніше, через це судді-зрадники повернулися б на посади, а ми їм ще й виплачували б компенсації з бюджету, який в іншому разі витрачався б на відновлення країни та лікування ветеранів.

По-друге, скасування конкурсного відбору членів ВРП і перевірки кандидатів Етичною радою з міжнародниками фактично означало б скасування судової реформи і повернення судової системи в часи Януковича, коли суддів призначали вручну. Це, своєю чергою, дуже сильно зашкодило б євроінтеграції, — в опитувальнику ЄС щодо готовності України бути країною-кандидаткою питання верховенства права стоїть під номером один.

До речі, щоб зрозуміти, наскільки важливою є ця реформа для цивілізаційного вибору України, не треба ходити далеко — достатньо лише процитувати частину звернення російського диктатора Владіміра Путіна, яке передувало початку війни: «По требованию Запада киевские власти отдали представителям международных организаций преимущественное право отбора членов высших судебных органов — Совета правосудия (ВСП) и Квалифкомиссии судей (ВККС)».

Так виглядає, що після розголосу судді відмовилися від своїх початкових планів, заявивши, що виступають за якнайшвидше відновлення роботи Етичної ради. Але питання ще далеке від вирішення, і все ще є нюанси, від яких залежить, чи матимемо ми справедливі суди, а з ними — сильну економіку та шанси остаточно перемогти у цій війні.

Перед нами зараз стоїть завдання якнайшвидше відновити роботу Вищої ради правосуддя, не порушуючи Конституції і не ламаючи реформи при цьому.

Як це зробити?

Давайте подивимося, що ми маємо станом на зараз. У ВРП залишилися працювати п’ятеро членів — Віктор Грищук, Оксана Блажівська, Віталій Саліхов, Інна Плахтій, а також голова Верховного суду Всеволод Князєв. За Конституцією, ВРП повноважна за наявності щонайменше 15 членів. Отже, аби відновити роботу ВРП, треба призначити ще десять нових членів.

sud.ua

2021 року стартували одразу три конкурси на посади у ВРП:

• конкурс на одну вакантну посаду за квотою юридичних вишів;
• конкурс на дві вакантні посади за квотою Верховної Ради;
• конкурс на вакантні посади за квотою з’їзду суддів (на сьогодні йдеться про вісім вакантних місць).

Сьогодні на ці посади претендують 33 кандидати, зокрема 17 суддів. У грудні-січні Етична рада зібрала про них інформацію та навіть провела перші вісім співбесід 21 та 23 лютого, якраз напередодні російського вторгнення. Уже 24 лютого Етична рада повідомила про перенесення всіх запланованих співбесід. Таким чином, процес заморозився.

sud.ua

Утім, потреба у функціонуючій і повноважній ВРП не зникла, а навпаки, лише зростає. Наразі в Етичної ради відсутні перешкоди для відновлення співбесід із кандидатами, зважаючи на те, що інформацію про них уже зібрано, а такі співбесіди можна повністю провести в дистанційному режимі з використанням засобів відеозв’язку. Тим паче що троє членів Етичної ради, які є міжнародними експертами, уже брали участь у перших співбесідах саме в такий спосіб.

Співбесіди, які проводить Етична рада, — це фінальний і ключовий етап відбору майбутніх членів ВРП. Після співбесід Етична рада повинна затвердити висновок щодо доброчесності кожного з кандидатів та скласти список тих, кого вона рекомендує до призначення.

Вісім кандидатів із 33 уже пройшли співбесіди. Для того аби провести співбесіди з іще 25 кандидатами, підготувати та затвердити рішення щодо них, Етичній раді знадобиться орієнтовно місяць.

Найголовніше ж, що цих кандидатів може бути цілком достатньо, аби відновити повноважність ВРП, тобто призначити до Вищої ради правосуддя відразу десять членів. Звісно ж, ми не можемо наперед передбачити, скільки саме кандидатів із 33 рекомендує Етична рада. Втім, незалежний аналіз громадських організацій дає привід для оптимізму.

З огляду на те, що конкурси на посади у ВРП за квотами різних суб’єктів фактично нічим не відрізняються, за винятком конкурсу за квотою з’їзду суддів, в якому можуть брати участь лише судді або судді у відставці, також можна дозволити іншим суб'єктам, що мають вакантні посади у ВРП, як-от президенту, здійснити призначення кандидатів, яких рекомендує Етична рада.

Єдине проблемне питання, що залишається, — як провести з’їзд суддів в умовах воєнного стану. Зазвичай з’їзд суддів передбачає кількаденну конференцію в Києві за участі близько 300 суддів з усієї України. Зібрати 300 суддів в одному місці зараз надзвичайно ризиковано, тим паче що представникам з півдня і сходу дістатися столиці може бути проблематично. Тому найкращим рішенням буде провести з’їзд у дистанційному режимі та вибрати майбутніх членів ВРП онлайн. Для цього треба внести кілька точкових змін до закону про судоустрій.

Отож відновити роботу ВРП, не порушуючи Конституції і в дусі започаткованої торік реформи, можна швидко і без надзвичайних зусиль. Для цього треба лише, щоб Етична рада, яка вже повертається до роботи, завершила відбір кандидатів, а Верховна Рада дозволила суддям та іншим суб’єктам призначення проводити голосування онлайн. Якби ці процеси вдалося запустити вже зараз, у червні ВРП могла б відновити роботу.

Це рішення, звісно ж, критикуватимуть ті, хто досі виношує плани сформувати ручну ВРП і скасувати реформу. Нескладно передбачити спекуляції на кшталт «Етична рада — це місяці, у нас немає стільки часу» або «Воєнний стан — не час для проведення реформ, реформи почекають». Але в тому-то й річ, що саме зараз час для реформи ВРП. На Україну напали, зокрема, і через цю реформу.

Незалежна і доброчесна Вища рада правосуддя в Україні — це те, чого дуже боїться путінська Росія, яка воює з нами не лише бомбами і ракетами, але й свавільними рішеннями суддів ОАСК і подібних до них. Аби побороти суддівську гідру, нам потрібна доброчесна Вища рада правосуддя. Без Етичної ради це неможливо.

Більше статей Михайла Жернакова та Галини Чижик читайте за посиланнями.