Ім’ям України?

Через кілька днів може опинитися на вулиці організація, друга за кількістю ввезеної в Україну гуманітарної допомоги (понад 100 машин щорічно). Десять років роботи Міжнародної добродійної асоціації «Тріумф серця» підуть прахом. З усіма своїми 800 організаціями-одержувачами, відбудованими церквами, соціальними проектами реабілітації «дітей вулиці» і підтримки материнства...

З приходом нового керівництва на ВАТ «Поліграфкнига» «Тріумф серця» був утягнений у безпрецедентний судовий розгляд про розірвання укладеного ще 1999 року договору про спільне гуманітарне співробітництво. Суть «розгляду» така: договір про гуманітарне співробітництво на 25 років до уваги не брати, надані «Поліграфкнизі» верстати та інше устаткування, яке використовувалося цією організацією, у рахунок не йде. Як і отримана її співробітниками за 10 років медична та інша гуманітарна допомога. А також у рахунок не йде щорічний прибуток, одержуваний «Поліграфкнигою» від надрукованої на спонсорські гроші за замовленням «Тріумфу серця» духовної та просвітительської літератури (а це, принаймні, 2 мільйони гривень щорічно). Від безбюджетної добродійної організації, яка не веде комерційної діяльності, «Поліграфкнига» (державне, зауважте, підприємство) вимагає орендної плати за комерційними розцінками.

14.06.2005 р. відбулося засідання Господарського суду м. Києва (весь судовий розгляд у справі зайняв аж...15 хвилин). З того, як воно було проведене, яке було винесене рішення, стало зрозуміло, що суд не утруднив себе ознайомленням із суттю питання. Рішення було винесено на підставі декрету від 1992 року, коли поняття «добродійна діяльність» у країні не існувало, хоча правові відносини у сфері добродійності тепер уже регулюються Законом України «Про добродійність і добродійні організації» від 1997 року, а не «древніми» декретами. Наказано звільнити складські приміщення, де строк митного зберігання та оформлення гуманітарних вантажів становить 90 днів. І переміщення їх у визначені судом десять днів — явне і кримінальне порушення митного законодавства. Найсумнішим, але, на жаль, недивним, є той факт, що ще за три тижні до винесення та оголошення судового рішення представники «Поліграфкниги» слово в слово цитували це саме рішення, і неважко здогадатися, про що це свідчить. «Тріумф серця» подасть, звичайно, апеляцію, та, найшвидше, «довгі руки» й там знайдуть відповідні контакти.

Причину такої поведінки керівництва ВАТ «Поліграфкнига» зрозуміти легко. Після того, як «Тріумф серця», звернувшись до Генеральної прокуратури, перешкодив протизаконній приватизації «Поліграфкниги» 06.12.2004 р., усі сили її керівників були кинуті на знищення добродійної організації як такої. Тому що без складів і координуючого офісу діяльність «Тріумфу серця» неможлива.

Директор «Тріумфу серця» заявив, що не вірить більше у справедливість. Упродовж півроку він не зміг домогтися створення державної комісії, яка б об’єктивно розібралася в ситуації, що склалася: «Я готовий на все, аж до голодування на захист тих, хто живе надголодь».