Громадяни проти України

Європейський суд із прав людини в Страсбурзі надіслав в Україну три рішення, ухвалені проти держави на користь трьох громадян. Рішення, прийняті 29 червня 2004 року за позовами двох викладачок Конотопського ПТУ й колишнього військовослужбовця, надіслані в Національне бюро в справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини Мін’юсту, повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

Згадані громадяни скаржилися в Європейський суд на порушення своїх прав. Зокрема, невиплату заборгованостей за надбавками за вислугу років і матеріальної допомоги, а також відшкодування за речове забезпечення і видатків на проїзд. Як повідомив міністр юстиції України Олександр Лавринович, нині в Мін’юсті перекладають ці рішення, і після роботи над ними направлять в уряд пропозиції з їхнього виконання.

Міністр підкреслив: усі рішення Європейського суду з прав людини Україна виконує в стовідсотковому обсязі. За його словами, 2004 року в Національному бюро перебували на розгляді понад 200 справ, котрі надійшли з Європейського суду. Він зазначив, що під час роботи над цими справами виявлено пробіли в національному законодавстві, зокрема, в одному із ухвалених 29 червня рішень Європейський суд підкреслив відсутність ефективного внутрішнього засобу захисту для відшкодування збитку, завданого заявнику.

Крім того, виявлено недоліки у виправно-трудовому законодавстві, законодавстві про боротьбу з незаконним оборотом наркотичних засобів, сімейному законодавстві, ефективності оскарження дій суддів і дій слідчого під час попереднього слідства, законодавства про адміністративні правопорушення. Недосконалим також є проведення безплатної адвокатської допомоги в цивільних справах, законодавство про банкрутство, кримінально-процесуальне й цивільне процесуальне законодавство в частині права на свободу й особисту недоторканність, а також стосовно сфери дії закону про запровадження мораторію на примусову реалізацію майна.

«Україна має терміново внести відповідні зміни до національного законодавства, оскільки кількість заяв проти України, які містять ознаки для їхнього розгляду Європейським судом, збільшується», — підкреслив О.Лавринович.

Серед основних категорій скарг, визнаних Європейським судом як потенційно прийнятних до розгляду, він назвав заяви про неможливість виконання рішень національних судів; скарги на надмірну тривалість ведення справ у суді; застосування до обвинувачуваних незаконних методів ведення слідства; неефективне розслідування прокуратурою скарг на катування; порушення прав під час затримки та взяття під варту; порушення процесуальних прав українців.

За даними прес-служби Мін’юсту, від початку дії в Україні Конвенції про захист прав і основних свобод людини (вересень 1997 року) до Європейського суду з прав людини звернулися понад 8 тис. чоловік із скаргами на порушення державними органами України прав і свобод, гарантованих конвенцією. Із них 2000 року Європейський суд визнав можливими до розгляду й направив українському уряду для надання зауважень 26 заяв, 2001-го — 13, 2002-го — 18, 2003-го — 156 заяв.