Дозвольте ввійти... у свій дім

Уже три тижні в центрі Києва триває справжня війна — з участю внутрішніх військ МВС і спецназу. Дійові особи — ВАТ «Дрогобицький долотний завод» (під­приємство з чеськими інвестиціями) і ТОВ «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва». Об’єкт чвари — приміщення в центрі столиці.
А річ ось у чому: у квітні 2005-го завод купив офісні приміщення на вул. Шота Руставелі, 16. Приміщення були зареєстровані в БТІ, а трохи згодом Печерський суд підтвердив законність угоди. Але представників заводу... не впускають у їхні приміщення!
Двічі заводчани намагалися пробратися на територію — і безрезультатно: їх там із нещадною відсіччю зустрічають колишні орендарі — ТОВ «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва». Найбільше вражає те, що ФКЦСРП не може чітко пояснити свою поведінку!
Перша спроба проникнення на сьомий поверх будинку, який належить заводу, перетворилася на фарс. Спочатку люди, які назвалися охороною, застосовуючи силу, не пустили працівників заводу в приміщення, потім на допомогу «охоронцям» прийшли солдати з внутрішніх військ МВС, а насамкінець примчав озброєний до зубів загін спецназу.
Цівки автоматів виглядали більш ніж переконливо, тому представники долотного заводу свої спроби проникнути всередину припинили. Проте до прибуття «спеців» на заповітний сьомий поверх усе-таки прорвалися юрист заводу й тележурналісти. З ними особливо не церемонилися: заводського адвоката виштовхнули, а телевізійникам спробували розбити камеру.
Представники заводу і ТБ відразу звернулися в Печерське РУВС до дільничного, але правоохоронець... просто втік!
Вдруге вселитися у свої ж володіння заводчани спробували 4 жовтня. Цього разу вони підготувалися набагато грунтовніше — під орудою народного депутата Сергія Жижка до будинку на Шота Руставелі підійшло понад 200 працівників заводу. Але вхідні двері навіть не відчинилися!
Заводчани, озброївшись транспарантами, влаштували перед входом пікет. Представник ФКЦСРП Олександр Пластовець, який спостерігав за подіями, знущально підбадьорював законних власників приміщення: «Рівніше, рівніше ставте транспаранти!» У компанії з Пластовцем було вище командування міліцейської бригади. Свою присутність правоохоронці пояснили необхідністю стежити за порядком.
Як і минулого разу, симпатії правоохоронних органів були на боці ФКЦСРП. Оточений міліцією пан Пластовець кричав: «Так! Я порушую закон! Але нехай мені це доведуть у суді!» Журналісти звернулися по коментар до волаючого, але він відмовився спілкуватися з пресою.
Тим часом заводчани продемонстрували працівникам МВС документи на право володіння приміщеннями. Проте комбриг Ніколенко із заступником вдали, що не розуміють, у чому річ. Втім, Ніколенко заявив:
— Суто по-людськи завод має рацію. Але в камеру я цього не скажу!
— І що ж нам робити? — обурювалися люди.
— Ось якби був судовий виконавець, вас би пропустили, — запропонував вихід із ситуації Ніколенко. Юрист заводу при цьому зазначив, що потреби в присутності виконавців немає — адже є рішення суду й документи БТІ, які підтверджують законність володіння власністю.
Спроба №2 закінчилася так — з-за воріт на голови заводчан полилася вода з брандспойта!
На даний час це одне з найважливіших стратегічних під­приємств країни, що має міжнародні сертифікати якості й виготовляє продукцію більш ніж для 27 країн близького і далекого зарубіжжя.
Поки що до кінця цієї безглуздої історії далеко. Надто вже ласий шмат — 776 квадратів у центрі міста. Однак завод уже зазнає збитків, а чеські інвестори збираються вилучати свої капітали. В Україні їм працювати перехотілося. Але якщо в результаті майнових розбірок іноземці передумують працювати в Україні, то це б’є по престижу країни. Не кажучи вже про те, що держава через це ризикує втратити поки що працююче стратегічне підприємство.