До питання про кваліфікацію вибухів

Триває розслідування кримінальної справи про вибухи на Троєщинському ринку в Києві, у результаті яких загинула одна жінка і більш як десять чоловік одержали поранення. Як повідомляло в минулому номері «ДТ», справу було перекваліфіковано зі статей Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за хуліганство і нанесення тяжких тілесних ушкоджень, на ч. 3 ст. 258 (теракт, що спричинив загибель людини).

Таким чином, цілком імовірно, що підривники з Троєщинського ринку розплачуватимуться за свій учинок решту свого життя. Така санкція передбачена зазначеною частиною статті. Тож виникає запитання, чому правоохоронні органи спочатку переплутали хуліганство з терористичним актом? Адже ознаки, котрі дозволяють кваліфікувати пригоду на Троєщинському ринку як терористичний акт, були наявні задовго до того, як правоохоронні органи зробили це (вибухи прогриміли 20 серпня, обвинувачення у вчиненні теракту пред’явили 3 вересня). Звісно, тут може бути кілька причин. У тому числі — прагнення поберегти нерви громадськості (на яку, до речі, сам факт вибухів справив значно менше враження, аніж наступні взаємні викриття на цьому грунті конкуруючих політичних сил).

Однак чомусь більш переконливою виглядає версія про те, що потрібні показання затримані в справі могли й не дати в тому разі, якби із самісінького початку дії, у вчиненні яких вони підозрюються, кваліфікувалися належним чином — тобто як учинення теракту. Санкції, що передбачаються початково інкримінованими їм статтями, також досить суворі. Але цілком очевидно, що по «хуліганці», навіть обтяженій сумними наслідками, вийти на свободу за амністією значно легше, аніж здійснивши теракт. Останнє важко навіть у нашому правовому полі чудес. Та й помилування тут, швидше за все, застосувати посоромляться — хоч би з яких політичних спонукань терористи діяли.

Тому виникає небезпідставне припущення, що ідейні натхненники юних терористів безсоромно брехали їм. Бо яка мета могла видатися 20-річним молодим людям адекватною ризику бути засудженими до довічного тюремного ув’язнення? У всякому разі, це не «дестабілізація політичного ладу», та ще й таким чином, як це було виконано. У зв’язку з цим «ДТ» уже відзначало підозрілий гуманізм правоохоронних органів, які відпустили молоду жінку, затриману в даній справі, присвоївши статус свідка в справі. Тут же річ навіть не в тому, ким вона є насправді — свідком чи співучасником. Важливо, що коли виходити з практики наших правоохоронців, у подібній ситуації вихід на підписку про невиїзд — це максимум, про що можна було б мріяти.

До речі, цікава думка з цього приводу прозвучала з вуст кандидата в президенти О.Мороза, оприлюднена ним в Ужгороді. Як повідомили ЗМІ, лідер Соціалістичної партії обвинуватив в організації вибухів на Троєщинському ринку правоохоронні органи. За версією О.Мороза, організація вибухів була спрямована в основному не на дискредитацію блоку партій «Наша Україна», а на вивчення реакції суспільства на надзвичайні ситуації для можливого запровадження надзвичайного стану після виборів.

І ще — до питання про дива кваліфікації. Як повідомлялося, уранці того ж дня, коли підозрюваним у причетності до вибухів на ринку було пред’явлено обвинувачення за статтею про терористичний акт, у результаті нового вибуху — біля ліфта житлового будинку, де мешкає його матір, одержав поранення заступник директора ринку «Троєщина» Сергій Алісіменко. Від вибухової хвилі пошкоджено двері ліфта, вилетіли шибки в під’їзді. Серед інших вивчається версія про те, що це — продовження троєщинських вибухів. Головної версії пригоди поки немає. Попередньо кримінальну справу порушили за статтею про... навмисне знищення й ушкодження майна. Будемо сподіватися, вони не натякають на те, що заступник директора ринку неакуратно натиснув на кнопку виклику ліфта...

Як заявив керівник прес-служби Генпрокуратури С.Руденко, у справі про вибухи на ринку «зібрано досить доказів, які свідчать про те, що метою вибуху було залякування. Особи, котрі вчинили це, керувалися, крім інших мотивів, і політичним». Він також зазначив, що є окремі документи, які свідчать про зв’язок двох обвинувачуваних з Українською народною партією. Також серед затриманих є прибічники передвиборного руху «За націю». У підозрюваних було вилучено агітаційні матеріали УНА-УНСО. У зв’язку з цим, за словами С.Руденка, вивчається політичне середовище обвинувачуваних. На прохання журналістів назвати другого обвинувачуваного, котрий нібито має стосунок до УНП, С.Руденко відповів, що його ім’я не розголошується.

Раніше правоохоронці казали про вилучення посвідчення члена УНП в одного з обвинувачуваних — Олександра Пастуха. Водночас, за словами С.Руденка, «мова не йде про те, що злочин зроблено за вказівкою УПК». Говорячи про мотиви злочину, С.Руденко наголосив: «Це мотиви, які називають самі обвинувачувані: вони хотіли привернути увагу до власних політичних поглядів». Говорити «про безпосередній зв’язок обвинувачуваних і УНП неможливо».

Відповідаючи на запитання про можливу причетність до вибухів на ринку «солнцевського» угруповання, С.Руденко зазначив: «немає підстав стверджувати, що це встановлений факт». Як повідомили на прес-конференції в Генпрокуратурі, «суто кримінальна версія пригоди не підтвердилася».

Четверо обвинувачуваних у справі про вибухи на Троєщинському ринку перебувають під вартою. Ще один підозрюваний у причетності до скоєння злочину поки не затриманий.