ДО ІСТОРІЇ ПРО «ІНТЕРТРАНС»

У статті «Дивні ігри «Інтертрансу», опублікованій у «ДТ», автор, не називаючи прізвища, згадує мене як суддю по справі за позовом державного підприємства «Інтертранс» до ТОВ «НВП «Донуглепневматика» про стягнення 9808531 грн., та за позовом до КБ «Ікар-банк» про стягнення 2000000 грн.

Необ’єктивно викладаючи суть справи, критикуючи проголошене рішення, автор тим самим втрутився у здійснення правосуддя, проявив неповагу до суду, поширив інформацію з метою завдати шкоди авторитету суду, що заборонено ч. 5 ст. 14 Закону України «Про судоустрій».

Зазначена справа № 27/28 практично протягом року не знайшла свого вирішення в Господарському суді Донецької області, що послужило підставою відводу суду. 25.02.02 р. розпорядженням Вищого господарського суду України справу було передано на розгляд господарському суду міста Києва. В практиці правосуддя це не перший і, на жаль, не останній випадок.

За резолюцією голови суду, для розгляду по суті, цю 25-томну справу було передано мені, першому заступнику голови суду. Після кількох судових засідань 29.03.02 р. позов був задоволений, позаяк із зібраних доказів вбачалася безспірність боргу відповідача, який користувався послугами залізничного транспорту, перед державним транспортно-експедиційним підприємством «Інтертранс». У розгляді справи узяв участь представник прокуратури міста Києва, який висловився за задоволення позову.

Зазначене рішення було залишене в силі вищими судовими інстанціями України. Я не обмежився тільки винесенням рішення по справі, але й виніс окрему ухвалу, яку скерував прокурору Донецької області. Річ у тім, що при слуханні справи безспірно встановлено: керівництво ТОВ «НВП «Донуглепневматика» незаконно використовувало експедиторський код позивача, не розраховувалося з ним та третіми особами по справі. Висновком судово-почеркознавчої експертизи встановлено ідентичність підписів посадових осіб відповідача на заявках на замовлення транспортно-експедиційних послуг. Таким чином суд дійшов висновку про наявність в діях керівництва ТОВ «НВП «Донуглепневматика» складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України, — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

З відповіді виконуючого обов’язки прокурора Донецької області В. Гальцова від 13.06.02 р. вбачається, що за результатами перевірки по факту розкрадання посадовими особами ТОВ «НВП «Донуглепневматика» державного майна в особливо великих розмірах порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. За повідомленням слідчого, підозрювані посадові особи знаходяться в розшуку.

Підсумовуючи наведене, можу зробити єдиний висновок: автор Є. Шибалов, ставши на захист ТОВ «НВП «Донуглепневматика», не розібрався у справі й не вивчив обставини. Необгрунтованими є також його висновків щодо незаконного стягнення сум за участь адвокатів в судових засіданнях. На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача. В зазначеному рішенні мною стягнуто на користь позивача 2000000 грн. судових витрат з урахуванням складності справи, її об’єму, витрат на відрядження, десятки судових засідань та інше. В цій частині рішення теж залишено без змін.