ДНК-ТЕСТ — ДОКАЗ, АЛЕ ДАЛЕКО НЕ ВИПРАВДАННЯ

Доступність ДНК-тестування викликала в Америці цілу лавину вимог на перегляд старих вироків. З жовтня 2001 року право на проведення такої експертизи було надано всім, кому б могло допомогти довести свою невинність. На даний момент переглянуті справи вже 130 засуджених, у тому числі й до страти.

Та, як виявилося, далеко не всі з тих, чиї результати ДНК-тестування принесли їм виправдання, вийшли на волю. У Флоридській в’язниці все ще сидять двоє засуджених за згвалтування 1981-го і 1983-го року. Доказами провини обох виявилися частки біоматеріалу, що, за висновками експертів, були ідентичні зразкам, узятим в обвинувачуваних. У обох результати ДНК-тестування цю ідентичність спростували. Проте інші докази, на думку прокурорів, переважили результати ДНК-тестування.

Основним аргументом проти Вілтона Деджа виявилася ідентифікація лобкового волосся, виявленого на ногах згвалтованої 17-річної дівчини. Їхня ідентичність волоссю обвинувачуваного експерт установив чисто візуально, за допомогою мікроскопа. ДНК-експертиза довела, що це не так. Проте Деджа впізнала потерпіла. Щоправда, у своєму початковому описі дівчина говорила про гвалтівника 6-футового (183 см) зросту і 200-фунтової (91 кг) ваги. Зріст Джеджа виявився на 6 дюймів (15 см) нижчий, а важив він тоді лише 125 фунтів (57 кг). Наступним доказом його провини стали показання його колишнього співкамерника, якому Дедж нібито зізнавався у своєму злочині. Щоправда, чи можна беззастережно вірити людині, якій за ці показання «скостили» 120 років тюремного ув’язнення, а його дружині повернули конфісковану при арешті вантажівку? А найнезаперечнішим доказом проти Деджа стало те, що три місяці потому сусідський собака обгавкав його черевики, запропоновані йому для «впізнання» серед іншого взуття.

Девід Доу, адвокат Джошуа Саттона, якому в аналогічній ситуації все-таки вдалося домогтися виправдання свого клієнта, вважає, що наявні всі ознаки «подвійних стандартів». «Ті самі докази розглядатимуть як більш ніж достатні, якщо вони підтверджують провину, і непереконливими й недостатніми, якщо вони доводять невинність». Хоч що там казали про презумпцію невинності...