Десять років «фіктивного» членства

Досвід державного управління в інтересах народу, нагромаджений, узагальнений і проаналізований європейськими демократіями за 50 із лишком років існування Ради Європи, Україна ігнорувала практично всі десять років свого членства в цій організації. Подарунок на наш ювілей від Парламентської асамблеї РЄ – ще один докладний перелік перепон, які заважають нам жити по-європейському, – теж мав усі шанси через непотрібність бути побитим міллю політичної кон’юнктури. Якби не новостворена структура, що єдина на даний момент ризикнула хоча б приміряти на себе сюртук європейської демократії.

Комісію зі зміцнення демократії й утвердження верховенства права було створено 5 липня 2005 року указом Віктора Ющенка «з метою сприяння досягненню Україною відповідності Копенгагенським критеріям 1993 року щодо вступу в Євросоюз» і виконанню відповідних положень Плану дій Україна — ЄС. Тоді ми ще планували подавати заявку на вступ у ЄС, але не планували виконувати своїх зобов’язань перед РЄ.

Знаючи про любов нашого президента до «дорожніх карт», доповідачі ПАРЄ саме так і нарекли свої рекомендації Україні. Втім, нашій країні треба було не так розставити дорожні покажчики, як виставити жорсткі терміни виконання тих зобов’язань, які вона 1995 року добровільно зобов’язалася реалізувати протягом трьох років, а також вказати тих, хто несе персональну відповідальність за їх виконання. Такий документ і було презентовано напередодні Нового року на третьому пленарному засіданні комісії. Це «План заходів щодо виконання обов’язків і зобов’язань України, які випливають із її членства в Раді Європи». Строга таблиця, в якій кожен із 70 пунктів розписаний за такими параметрами: мета, підстава, зміст заходу, уповноважений орган державної влади, термін виконання. На першому місці серед найнагальніших заходів стоїть приведення Конституції України, зі змінами від 8 грудня 2004 року, у відповідність до європейських стандартів. Цьому пункту присвячено окремий висновок комісії, в якому обґрунтовується недотримання конституційних норм у процесі внесення цих поправок у Конституцію 1996 року і невідповідність їхніх положень європейським нормам. Перелічено три резолюції ПАРЄ і стільки ж висновків Європейської комісії «За демократію — через право» (відомої як Венеціанська комісія) про нелегітимність і невідповідність стандартам європейської демократії внесених поправок через смислові та процедурні порушення. Більше того, Рада Європи заздалегідь попередила українців про те, яким чином буде заблоковано процес ліквідації цих порушень.

Здійснення адміністративної реформи, упорядкування відносин між інститутами влади, удосконалення системи місцевого самоврядування — ці завдання також мають найбезпосередніший стосунок до виконання рекомендацій ПАРЄ та Плану дій Україна — ЄС. Окремий розділ присвячено плюралізму ЗМІ — перетворенню державних телерадіокомпаній на канали громадського мовлення, забезпечення рівності умов на ринку друкованих ЗМІ, прозорість власності, недопущення монополізму, удосконалення законодавства з питань електронних ЗМІ. Загальні фрази про необхідність реформування системи правосуддя, прокуратури, правоохоронних органів, завершення реформи пенітенціарної системи і боротьбу з корупцією «обросли» у плані заходів переліком конкретних дій, які до чітко зазначених термінів мають виконати Мін’юст, Кабінет міністрів, Верховна Рада, профільні міністерства.

На даний момент наша країна ратифікувала 47 із майже 200 документів РЄ і за цим показником перебуває на 40-му місці (серед 46 членів РЄ). При цьому ратифікація Протоколів №№ 12 і 14 до Європейської конвенції з прав людини гальмує розвиток демократії не тільки в Україні, а й у всій Європі. Як відомо, Європейський суд із прав людини не в змозі давати раду наростаючій лавині звернень, і ці документи повинні полегшити процес їх опрацювання. Набрати чинності ці нові правила мають із травня 2006 року, для чого ратифікувати їх потрібно не пізніше середини лютого. Принципових перешкод для їх ратифікації немає, зате є технічні — якість перекладу зазначених документів не витримує жодної критики.

Зараз «План заходів» відправлено на підпис президенту.