Чому нашій країні необхідно ратифікувати Римський статут

08 квiтня, 2022, 13:09 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Екс-заступник генпрокурора України про те, як Міжнародний кримінальний суд і Україна повинні розслідувати тяжкі злочини, скоєні під час російської агресії

Чому нашій країні необхідно ратифікувати Римський статут
© КМДА, Олексій Самсонов

Ще перш ніж світ дізнався про масові вбивства російськими солдатами мирних українських громадян у Бучі, Бородянці та інших містах, Міжнародний кримінальний суд (МКС) розпочав розслідування воєнних злочинів в Україні: наша країна хоч і не ратифікувала Римський статут, але підписала його. Однак українські юристи і правозахисники продовжують наполягати на тому, щоб українська влада ратифікувала зазначений документ.

Про те, чому Україні необхідно зробити цей крок, розповів ZN.UA експерт із міжнародного кримінального права, заступник генерального прокурора України у 2019–2021 роках Гюндуз МАМЕДОВ.

— Гюндузе Айдиновичу, навіщо Україні ратифікувати Римський статут? Лише для того, щоб виконати свої зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС?

— Спочатку я хотів би розвіяти ілюзії про те, що відкриття розслідування МКС по Україні — це українська заслуга. Або що в інших умовах це сталося б і без ратифікації Римського статуту (РС). Так, хоч органи влади України спільно з правозахисниками з 2016 року доклали величезних зусиль до налагодження роботи з Офісом Прокурора Міжнародного кримінального суду та направлення доказів скоєних Росією тяжких злочинів (до них належать воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин агресії та геноцид), важливо чесно визнати — відкриття розслідування щодо України стало можливим саме завдяки зверненню 42 країн — членів МКС.

Можливість звернутися й уникнути додаткових процедур перед відкриттям розслідування в цих країн була саме завдяки ратифікації РС. На жаль, звернення безпрецедентної кількості країн у МКС щодо ситуації в Україні стало можливим саме через новий етап агресії, розпочатої Путіним та іншими членами вищого керівництва РФ 24 лютого. Без цих обставин якраз ратифікація Римського статуту була однією з ключових умов подальшого прогресу в справі.

Але навіть тепер ратифікація Римського статуту має важливий практичний сенс: зараз Міжнародний кримінальний суд має права, а Україна — тільки обов'язки і жодного впливу на процеси. Коли Верховна Рада ратифікує Статут, а Україна стане членом Асамблеї країн — учасниць МКС, це дасть і нашій країні можливість здобути права.

Асамблея збирається, щонайменше, раз на рік. Саме там Україна отримає (за умови ратифікації РС) можливість впливати на адміністративні питання всередині Суду. Під такими питаннями маю на увазі можливість пропонувати кандидатури суддів, прокурорів, голосувати за їх призначення, вплив на бюджет організації, розподіл коштів.

Наприклад, Франція виділила 400 тисяч євро на підтримку розслідування щодо України. Але вже зараз лунають голоси, що це несправедливо стосовно інших розслідувань. Якщо ж Україна братиме участь в Асамблеї країн — учасниць МКС, у нас з'явиться нагода повноцінно відстоювати свої інтереси й кооперуватися з нашими партнерами. І цю аргументовану позицію почують.

Не менш важливо й те, що робота з Судом дозволить підвищити професійний рівень наших фахівців, які зможуть отримати призначення на ті чи інші посади.

Крім іншого, ратифікація Римського статуту — важливий крок для популяризації міжнародного кримінального права та самого МКС і їхньої ролі для всього світу в запобіганні безкарності за міжнародні злочини та в побудові миру.

Ратифікуючи цей документ, Україна продемонструє відданість міжнародному праву, готовність вирішувати будь-які міжнародні або територіальні спори мирним правовим шляхом. Такий крок із нашого боку — це внесок у загальну справу всієї цивілізованої спільноти із запобігання таким страшним збройним конфліктам у майбутньому, попередження потенційних злочинців і диктаторів.

— За інформацією ZN.UA, тоді як президент і прем'єр виступають за ратифікацію Римського статуту, українські військові — проти цього. Один із їхніх аргументів — Росія буде намагатися використовувати інструменти МКС для переслідування українських солдатів, завалюючи Суд сфабрикованими справами проти них. Ось і США не просто не ратифікували, а й відкликали свій підпис під Римським статутом, побоюючись переслідування американських військовослужбовців. Ви працювали в Офісі генпрокурора і обізнані з цими аргументами наших силовиків. Наскільки, на ваш погляд, обґрунтовані побоювання українських військових?

— По-перше, зразу хочу відзначити, що Україна вже визнала юрисдикцію МКС на своїй території, тому факт ратифікації не впливає на те, кого Суд може переслідувати.

Читайте також: МКС розпочинає збір доказів нападу Росії на Україну

По-друге, МКС повністю незалежний і нейтральний орган. Вплинути на нього в цьому питанні неможливо. Наприклад, була така спроба щодо ситуації в Кенії, коли керівництво країни обвинувачували у злочинах проти людяності через загибель понад 1100 людей під час конфлікту, який стався після президентських виборів 2007 року. Тоді з’явилося припущення, що Пол Гічера — адвокат одного з обвинувачуваних — вплинув на свідків шляхом підкупу й корупційного впливу. І цю справу вже розслідують.

По-третє, прокурор МКС сам веде розслідування й вирішує, на які факти варто звертати увагу. Найімовірніше, він займатиметься тільки найскладнішими випадками. Наприклад, такими як удар по драмтеатру в Маріуполі, де перебували сотні мирних жителів, або масові вбивства людей у Бучі та інших населених пунктах Київської області. Першопричиною всіх цих злочинів були дії Росії.

КМДА, Олексій Самсонов

Обмін досвідом із МКС дозволить нам вибудувати й удосконалити власну систему правосуддя щодо всіх міжнародних злочинів. Нагадаю: розслідування більшості злочинів внаслідок російської агресії — це наше домашнє завдання. Не варто розраховувати, що МКС чи інші країни виконають цю роботу за Україну.

Для того, щоб убезпечити наших військовослужбовців, ми маємо створити національний спеціальний механізм розслідування міжнародних злочинів. У рамках такого механізму факти можливих підозр у якихось воєнних злочинах стосовно наших громадян розглядатимуться в Україні.

Я недарма вжив слово «спеціальний». Мається на увазі можливість залучати в такий механізм іноземних суддів, прокурорів і слідчих на певний період часу. Це дозволить посилити потенціал нашої системи правосуддя, що буде завалена такою категорією справ, отримати від іноземних фахівців нобхідні знання та досвід, а також допоможе забезпечити довіру до самої системи правосуддя з міжнародних злочинів у країні.

— Які можуть бути юридичні та політичні наслідки, якщо Україна й далі зволікатиме з ратифікацією Римського статуту?

— Юридичних наслідків як таких немає. Просто Україна відтерміновує можливість приймати рішення в МКС, підвищувати кваліфікацію своїх фахівців, що нині конче потрібно. Що ж стосується політичних наслідків, то це, безумовно, іміджеві втрати: Україну можуть обґрунтовано обвинуватити в тому, що, шукаючи правосуддя в інших країнах, вона сама не виконує того, чого просить.

Так, в нас у Кримінальному кодексі досі немає належної імплементації міжнародного гуманітарного і кримінального права, адекватних робочих для слідства кваліфікацій таких видів злочинів. Досі немає універсальної юрисдикції за воєнні злочини. Останнє, наприклад, означає: якщо на території іншої країни хтось вчинив воєнний злочин, ми могли б притягнути його до відповідальності, не дозволивши ховатися на території нашої країни. Таким чином, ми б зробили свій внесок у світову систему безпеки та боротьбу з безкарністю за міжнародні злочини. І це те, що для України тепер роблять дуже багато країн світу, чиє законодавство включає універсальну юрисдикцію.

— За інформацією ZN.UA, на переговорах у Стамбулі Росія «ненав'язливо» порушувала питання, щоб Україна не ратифікувала Римський статут. Як ви гадаєте, чому?

— Я не учасник переговорів і вочевидь не володію повною інформацією про те, які й чому були аргументи. Можу припустити, що серед причин, чому таке питання порушувалося, — спроба послабити будь-які можливості України впливати на процеси в МКС. А також — перешкодити нашій країні стати частиною цивілізованого світу, а отже й міжнародної системи кримінального правосуддя.

— Які злочини входять у сферу відповідальності Міжнародного кримінального суду? МКС переслідує рядових виконавців чи тільки військове і політичне керівництво Росії?

— У Римському статуті зазначено, що у сферу відповідальності МКС входять воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид і злочин агресії. Але хочу звернути увагу, що в нашому випадку юрисдикція Суду не стосується злочину агресії. Адже саме за злочин агресії відповідальність можуть нести тільки громадяни країн, які ратифікували Статут. У Росії його не ратифікували. Тобто саме в контексті МКС будуть розглядатися воєнні злочини, злочини проти людяності й, імовірно, геноцид.

КМДА, Олексій Самсонов

Практика роботи Суду сформувалася так, що на лаву підсудних потрапляють переважно організатори тяжких злочинів, тобто вище керівництво країни. Це пов'язано з тим, що ресурси МКС обмежені й Суд не може розслідувати абсолютно всі епізоди злочинів. До того ж, щоб засудити вище керівництво, слідство має встановити ланцюжок між ним та виконавцями злочинів.

Виконавців, на мій погляд, мають судити національні органи. Наприклад, полонених, якщо буде встановлено їхню участь у скоєнні міжнародних злочинів. Це буде правильно з політичного погляду: люди, які віддавали накази для таких масштабних злочинів, мають відповідати на міжнародному рівні. А ті, хто такий наказ виконав на нашій землі, на ній і має бути засуджений. Там, де кожна жертва зможе стати свідком того, що правосуддя звершилося.

— Чи перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, скоєні на території України, відкликання Росією її підпису під Римським статутом?

— Аніскільки. У компетенцію Суду входять злочини, скоєні на нашій території, незалежно від громадянства підозрюваних. Ба більше, коли встановлять винних, МКС видасть міжнародний ордер на їх арешт. А Римський статут ратифікували 123 країни світу. Сховатися буде ніде, крім як у Росії. І навіть це не гарантія. Наприклад, якщо в Росії політичний режим зміниться на демократичний.

Але, як я сказав раніше, за злочин агресії не можна притягти до відповідальності громадян країни, котра не є членом МКС. Тому обговорюються ідеї створення інших майданчиків для притягнення до відповідальності саме за злочин агресії. Причому стосовно керівництва не тільки РФ, а й Білорусі.

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК