«Альбатроси» під ковпаком МВС

Жителів Південної Атлантики нечасто побачиш у помірних широтах, однак в Іллічівському морському порту «альбатросів» виявлено. Хоч і не цілою колонією розселилися, але територію захопили велику — понад чотири гектари особливо цінних земель морської оздоровчої зони. Мало того, почали тіснити деяких сусідів, унаслідок чого перевіркою законності їхніх зазіхань на держугіддя змушені були зайнятися ревізори КРУ і правоохоронці, котрі невдовзі і справді переконалися не лише в земельних втратах порту, а також у завдаванні шкоди майновим інтересам держави в особливо великих розмірах.

Зокрема, за викритими фактами вилучення держкоштів при обробці вантажів, до чого виявилися причетні посадовці Іллічівського порту, недавно порушено кримінальну справу №24-48 за ознаками злочину, відповідно до ч. 2 ст. 192 КК України (завдавання майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою). C урахуванням характеру розкритих схем і складності розслідування протиправних дій, зокрема пов’язаних із вантажною обробкою теплохода «Раван», досудове слідство доручено вести працівникам головного слідчого управління МВС України...

Що ж до іллічівських «альбатросів», то, мабуть, дві ці фірми привернули увагу ревізорів, голови ГоловКРУ М.Си­вульського, міністра транспорту та зв’язку Й.Вінського через однаково зухвалий спосіб вилучення в держпідприємства з користування земель берегової лінії, що перебувають у держвласності, з наступним форсованим зведенням приватних споруд.

Викриті факти розбазарювання керівництвом порту разом із фірмами «Альбатрос», «Альбатрос-2» і «Вектор» особливо цінної землі порту, підкреслюється в акті ревізійної комісії, очолюваної начальником КРУ Мінтрансзв’язку Олексієм Прохоренком, також «потребують глибшого дослідження із залученням правоохоронних органів. Оскільки, відповідно до середньоринкових цін, які склалися тепер в Овідіопольському районі Одеської області, мінімальна вартість однієї сотки землі в цій рекреаційній зоні становить 15 тис. дол. США, тобто загальна ринкова вартість зазначених 4,2 га земель становить
6 млн. 300 тис. дол.».

Ця всього лише дещиця розкритого ревізорами великомасштабного фактажу порушень спонукала керівництво Кабміну України створити і відрядити 18 лютого в портовий Іллічівськ урядову комісію для більш ретельної ревізії та оцінки діянь начальника держпідприємства Геннадія Скворцова «з розвитку та реорганізації морського торгового порту» разом із керівниками безлічі так званих підприємств спільної діяльності. У тому числі із синами самого Скворцова, головою однієї з п’яти профорганізацій порту Сергієм Бризгаловим, іншими посадовцями.

До складу комісії, очолюваної першим заступник міністра економіки Анатолієм Максютою, увійшли перший заступник директора Держдепартаменту морського та річкового транспорту М.Верещака, головний оперуповноважений-інспектор департаменту Держслужби боротьби з економічною злочинністю МВС України О.Карнатов, начальник Одеського облуправління ДСБЕЗ В’ячеслав Сокирко, заступник начальника відділу інспектування казенних підприємств департаменту контролю у сфері держвласності ГоловКРУ С.Чернега, головний спеціаліст управління держвласності Мінтрансзв’язку А.Кондрашов та ін.

Комісія перевіряє роботу порту з дотримання законодавства при відчуженні майна, виділенні земельних ділянок, передачі в оренду виробничих потужностей — усього за 34 пунктами. Раніше здійснити це ревізорам усіляко перешкоджали посадовці держпідприємства — аж до блокування їхньої діяльності шляхом звернення до райсуду Херсонської області. Не дивно, коли врахувати, що крива грошових надходжень у казну від діяльності гавані останнім часом виглядала, м’яко кажучи, непропорційно скромно, а обсяги прибутку підприємств спільної діяльності зростали як на дріжджах.

Щоб розібратися, чому так залихоманило Іллічівський порт, котрий має тисячі першокласних спеціалістів, підйомно-транспорт­ні механізми на 29 причалах шестикілометрової берегової лінії, і знадобилася комплексна перевірка. Адже дійшло до того, що Маріупольський порт, який майже вдвічі поступається цій гавані за виробничо-технічними потужностями, кількістю та загальною довжиною причалів, випередив іллічівське держпідприємство за обсягами надходження податкових та інших коштів.

В адресованому главі транспортного відомства зверненні голова комітету Верховної Ради з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю Ігор Калетник не приховував здивування: якщо обсяги перевалки вантажів, як свідчать офіційні дані, що надходять з Іллічівська, рік у рік зростають, чому тоді зменшується потік коштів у держбюджет?

У 2006—2007 роках чистий прибуток маріупольських портовиків склав відповідно 86,6 млн. і 98,4 млн. грн., а іллічівці задовольнилися всього 1,1 млн. і 39,7 млн. грн. Важко порівнювати й направлені в держбюджет відрахування маріупольським та іллічівським держпідприємствами: 134,5 млн. і 133,6 млн. надійшли від маріупольських портовиків, і більш ніж удвічі менше від іллічівського підприємства, а саме: 52, 2 млн. грн. — 2006 року і 58,8 млн. — за підсумками роботи 2007-го. Причому неістотно змінилася ситуація й торік.

Підсумкові виробничі показники, констатував член парламенту І.Калетник, «переконливо свідчать про неефективність роботи керівництва ДП «Іллічівський морський торговий порт» та істотні недонарахування коштів у державний бюджет України внаслідок упровадження в порту спільної діяльності. Діяльність підприємства потребує негайного глибокого економічного аналізу».

Проведена торік у жовтні ревізія роботи гавані зайвий раз підтвердила: усіляко підтримувані начальником порту схеми організації обробки вантажів на основі спільної діяльності з приватними фірмами «Алді», «Ферум плюс», «Гама трансбан», «Метеск» та іншими здійснюються аж ніяк не в інтересах підприємства і держави. Їхня мета полягає в одному — отримання надприбутків цими приватними фірмами, які використовують із максимальною вигодою переважно державні підйомно-транспорт­ні механізми та інші потужності, а також складські приміщення та територію порту. А високооплачувані керівні посади приватних фірм іноді обіймають близькі родичі портового начальства. Відчужуються території портових причалів і прилеглі до них дорогі земельні ділянки. Приміром, власники приватних фірм «Гама трансбан», «Естрон корпорейшн ЛТД», «ТрансБалк термінал», «Масложировий комбінат» та інших уже отримали держакти на такі земельні ділянки — всього близько 60,6 га.

Про те, як реалізують ці та інші приватні фірми свої інтереси за рахунок держпідприємства, свідчать викриті працівниками КРУ факти, котрі підтверджують висловлені главою парламентського комітету побоювання. Наприклад, установлено, що внаслідок фактичної монополізації послуг із митного оформлення на території порту експорт­но-імпортних вантажів у контейнерах приватна фірма «Алді», очолювана сином начальника порту П.Скворцовим, отримала за підсумками роботи в 2007 році дохід обсягом понад 20,3 млн. грн. А тим часом на рахунок транспортно-експедиційної контори порту «Мортек», яка надавала перевізникам згадані послуги в повному обсязі, за той-таки 2007 рік надійшло всього 3,4 млн. грн. Проаналізувавши доходи й витрати державної та приватної структур-конкурентів, спеціалісти КРУ дійшли висновку: «протягом перевіреного періоду (2006—2008 роки) держпідрозділ порту «Мортек» здійснював збиткову господарську діяльність: збитки за 2006 рік склали 291 тис. грн., за 2007-й — 818 тис. грн., за перше півріччя 2008-го — 209 тис. грн.». Зате приватна фірма-конкурент «Алді» на чолі зі Шпаковим-молодшим процвітала. «Виникає питання про доцільність укладання держпідприємством договору про спільну діяльність за наявності в порту служби з аналогічними функціями, котра забезпечувала б порту отримання доходів від надання згаданих послуг у 100-відсоткому обсязі», — дійдуть висновку працівники КРУ.

На наступній сторінці акта ревізії наведено ще менш втішний підрахунок: «упущена фінансова вигода порту внаслідок застосування ТОВ «Алді» занижених тарифів з надання послуг на терміналі, котрі не переглядалися протягом п’яти років, склала за 2006—2007 роки не менш як 6,6 млн. грн., що призвело до значного зменшення прибутку, в тому числі того, що підлягає розподілу на користь ДП «ІМТП».

Також ревізори достовірно встановили факт несплати податку на землю, яка перебуває в спільному користуванні держпідприємства і ПП «Укртранс­контейнер» в обсязі 0,7 млн. грн. Утім, ці цифри блякнуть, коли дізнаєшся, що «вартість причальних контейнерних навантажувачів, придбаних ПП «Укртранс­контейнер» і внесених у спільну діяльність, перевищує їхню митну вартість на 78 млн. грн. (!), що свідчить про заниження частки прибутку, яка належить порту від здійснення спільної діяльності». Це вже один із висновків, який міститься в листі голови ГоловКРУ М.Сивульського главі транспортного відомства Й.Він­ському після аналізу 64-сторінкового акта жовтневої перевірки фінансово-господарської діяльності в ДП «ІМТП».

Однак найцікавіший фактаж за підсумками ревізії КРУ, певне, все ж таки мають Генпроку­ратура і СБУ, керівництво яких і має найближчим часом дати правову оцінку ситуації, що виникла в стратегічному ДП «Іллічівський морський торговий порт» унаслідок спроб фактично вивести держпідприємство з дер­жавного управління та контролю. Як інакше можна розцінювати публічну заяву державного мужа, звільненого главою відомст­ва: «Я залишив себе на посаді сам»? Або факти неодноразового категоричного ігнорування господарських розпоряджень і наказів безпосереднього начальника — міністра транспорту і зв’язку: відмови прибути на важливі наради і звітувати про свою діяльність. А також публічні заклики до багатотисячного робочого колективу вдаватися до акцій непокори з єдиною метою — будь-що утриматися на високооплачуваній адміністративній посаді. Хоча цехові збори бригад портовиків показали, що більшість (чотири профспілкові організації держпідприємства проти однієї, очолюваної С.Бризга­ловим) не готові демонструвати беззастережну підтримку «представнику інтересів екс-міністра Миколи Рудьковського в порту», як іноді його тут іменують, шляхом припинення вантажоперевалочних робіт на причалах.

…Те, що доводиться нині спостерігати в ІМТП і навколо нього, дуже нагадує деренчливу кришку на перегрітому казані, що танцює під тиском пари. Не чим іншим, як горезвісним «так уже дістали!», видалося багатьом учасникам недавньої прес-конференції сенсаційне зізнання, котре несподівано зірвалося з вуст зазвичай дуже стриманого високопоставленого чиновника Євро­комісії — угорського дипломата Ференца Банфі. Відповідаючи на запитання про українські чинники сприяння контрабандистам, керівник міжнародної місії з надання прикордонної допомоги Україні та Республіці Молдова був, як ніколи, відвертий: «На мій погляд, їх слід було б пошукати в Іллічівському та Одеському портах...»

Показово — чи не так? — що ні спроб спростування з боку регіональної влади, ні гучних викриттів навздогін когось із місцевих «контрабосів» протягом останнього місяця так і не було.