А ЯК ЗАОХОЧУВАЛИ, НЕ ПАМ’ЯТАЮТЬ...

Напередодні розгляду в парламенті рішення про призначення суддею Конституційного суду Сергія Винокурова Генеральна прокуратура направила до Верховної Ради листа. У ньому відзначається: два роки тому через неналежне виконання С.Винокуровим своїх обов’язків на посаді заступника генерального прокурора України був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності Юрій Вередюк, обвинувачуваний у вбивстві гендиректора телекомпанії «ТОР» Ігоря Александрова.

Генпрокуратура нагадує, що в серпні 2001 року за дорученням генерального прокурора України саме на С.Винокурова було покладено обов’язки організації розслідування згаданої кримінальної справи та здійснення прокурорського нагляду з виїздом на місце події. У справі є свідчення про те, що Ю.Вередюк висловлювався про свою непричетність до вбивства, про фальсифікацію проти нього доказів. Утім, С.Винокуров не забезпечив проведення належних перевірок, а лише зобов’язав слідчих до якнайшвидшого завершення розслідування в справі, повідомило агентство УНІАН.

У результаті, зауважує Генпрокуратура, незаконно обвинувачуваний Ю.Вередюк помер, перебуваючи за гратами. А на сьогодні слідством встановлено його непричетність до злочину. У справі доведено й факт фальсифікації доказів про вбивство І.Александрова з боку деяких працівників правоохоронних органів. Питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності зараз вирішує слідство.

У цілому Генеральна прокуратура завершила розслідування в справі з обвинувачення 12 чоловік у вчиненні низки навмисних убивств. П’ятеро з них обвинувачуються у вбивстві І.Александрова. Справу буде передано до суду після того, як із її матеріалами ознайомляться обвинувачувані.

Щодо позиції Генпрокуратури стосовно колеги, то, звісно, істина має восторжествувати, нехай і з запізненням. Ось тільки заодно слід було б притягти до відповідальності тих, хто заохочував С.Винокурова й інших прокурорських працівників у зв’язку з успіхами в розслідуванні справи про гучне вбивство.

Довідка. Керівник Слов’янської ТРК «ТОР» І.Александров помер 7 липня 2001 р. у лікарні після того, як невідомі жорстоко побили його біля входу в телекомпанію. У вбивстві І.Александрова обвинувачувався Юрій Вередюк, хоча парламентська комісія з розслідування убивства журналіста висловила сумніви з приводу його вини.

17 травня 2002 року суд у Слов’янську виніс виправдувальний вирок Ю.Вередюку за недоведеністю його участі в учиненні злочину й ухвалив звільнити його з-під варти в залі судового засідання. Донецька обласна прокуратура оскаржила це рішення у Верховному суді. 19 липня Ю.Вередюк помер, відповідно до висновків лікарів, від серцевої недостатності.

25 липня 2002 року Верховний суд України частково задовольнив касаційну скаргу Донецької облпрокуратури, скасувавши вирок Донецького апеляційного суду стосовно Ю.Вередюка й направив справу на нове розслідування. Пізніше тодішній генеральний прокурор Святослав Піскун повідомив: Генпрокуратурі відомі замовники вбивства журналіста, й цих людей оголошено в розшук.

За даними прес-центру СБУ, убивство вчинили члени краматорського злочинного угруповання «17-а дільниця». Під час спецоперації спільна слідчо-оперативна група розшукала, затримала й заарештувала 10 учасників і лідерів цього бандформування.

13 лютого 2004 року за дорученням Генеральної прокуратури України силами спецпідрозділу СБУ затримано й доставлено до Києва двох працівників правоохоронних органів Донецької області, що проходять у справі про вбивство журналіста Ігоря Александрова.

Затримано підполковника, начальника Краснолиманського райвідділу міліції Донецької області, і одного з дільничних інспекторів, які, зокрема під час розслідування кримінальної справи про вбивство І.Александрова, були останніми, хто контактував із Юрієм Вередюком, котрого на попередньому етапі слідства підозрювали у вчиненні вбивства журналіста.