50 балів зі 100: чому Україна отримала саме таку оцінку рівня свободи від Freedom Housе

Згідно з новим звітом міжнародної організації Freedom Housе, Україна отримала 50 балів зі 100 можливих. Цей результат є гіршим за минулорічний: тоді сумарний бал становив 61 зі 100.

Аналітики організації оцінювали рівень свободи за 10 показниками політичних прав і 15 — громадянських свобод.

Вирішальну роль у визначення цьогорічного результату зіграло повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Це призвело до погіршення політичних прав і громадянських свобод, якими користуються українці.

«Президент Володимир Зеленський оголосив воєнний стан одразу після вторгнення, і йому багато хто приписує нагляд за успішною обороною, хоча його уряд також запровадив деякі законодавчі зміни, пов’язані з війною, які викликали міжнародну та внутрішню критику за їхній вплив на громадянські свободи. У попередні роки нинішня та інші українські адміністрації провели низку позитивних реформ у рамках зміцнення демократичних інститутів, боротьби з корупцією та зменшення впливу політично впливових бізнес-магнатів», — йдеться в аналізі Freedom House.

За показниками політичних прав оцінки розподілились наступним чином:

• 4 бали з 4 за показником демократичності обрання президента країни;
•  3 з 4 за показником демократичності обрання парламенту. Загалом вибори були визнані конкурентними та такими, що викликають довіру. Однак фахівці організації відзначили неможливість їх проведення у Криму та на Донбасі. Крім того, близько мільйона громадян України не змогли проголосувати через відсутність прописки. Також місія ОБСЄ зафіксувала випадки  підкупу голосів, зловживанням повноваженнями та практикою використання всіх можливих законодавчих лазівок, які сприяли нерівності між конкурентами.
• справедливість виборчого законодавства фахівці оцінили у 2 бали з 4;
• заборона діяльності проросійських партій та непрозорість функціонування партій взагалі стала причиною оцінки свободи функціонування політичних партій на рівні 2 балів з 4;
• можливість для опозиції збільшити свою підтримку чи отримати владу через вибори оцінена на максимальні 4 бали;
• вплив Москви та олігархів на потенційний вибір громадян, а також використання для цього адміністративного ресурсу стали причиною оцінювання вільного політичного вибору людей на рівні 2 балів з 4;
• повноту політичних прав та виборчих можливостей для різних верств населення (включаючи етнічні, расові, релігійні, гендерні, ЛГБТ+ та інші) оцінено на 3 бали з 4;
• показник того чи визначають політику уряду вільно обраний глава уряду та національні законодавчі представники, був знижений аналітиками з 3 до 2 через те, що російське вторгнення зменшило частку національної території, яка залишалася під контролем обраної виконавчої та законодавчої влади;
• 1 з 4 балів отримала оцінка надійності та ефективності антикорупційної політики. Водночас, дослідники позитивно оцінили ухвалену в червні антикорупційну стратегію до 2025 року, яка визначає ключові показники ефективності та інструменти моніторингу органів влади;
•  відкритість та прозорість роботи українського уряду оцінена Freеdom House на рівні 1 з 4 балів через закритість у зв’язку із воєнним станом засідань уряду та парламентських комітетів;
• Намагання російських військ знищити українську етнічну та національну ідентичність на територіях, які вони контролювали, частково шляхом захоплення або знищення культурних об’єктів і матеріалів, покарання за використання української мови, викрадення та передача сотень тисяч українських дітей до Росії стали причиною зміни оцінки додаткових дискреційних політичних прав з 0 до -2 балів;

Громадянські свободи

• Існування вільних та незалежних ЗМІ в Україні оцінено на рівні 2 балів з 4. Окрім олігархічного впливу на ЗМІ, який існував до війни, до негативних чинників експерти віднесли також заборону низці російських ЗМІ та їхніх журналістів в'їзду до країни, різноманітні мовні закони, які вимагають від ЗМІ випускати певний контент українською мовою,  а також заборону доступу до ряду російських новинних каналів, сайтів і платформ соціальних мереж. До чинників віднесено і суперечливий закон, який розширив контроль уряду над друкованими та онлайн-ЗМІ, нібито для запобігання потенційному поширенню російської пропаганди. Крім того, аналітики відзначають, що журналісти в Україні стали мішенями вторгнення російських військ і продовжують стикатися з небезпекою для життя під час виконання своїх основних обов’язків;
• оцінка свободи людей практикувати та виражати свою релігійну віру чи невіру публічно та приватно зафіксована на рівні 3 з 4 через те, що українські чиновники заарештували кілька десятків священнослужителів української гілки Російської православної церкви, однієї з двох найбільших православних церков країни, за звинуваченнями в тому, що вони допомагали російським військовим;
•  існування академічної свободи та свободи освітньої системи від широкомасштабної політичної індоктринації аналітики оцінили  у 2 бали з 4 через положення Закону про освіту, які зобов’язували використовувати українську мову як основну мову навчання в більшості державних середніх шкіл до 2020 року, що вплинуло на численні школи, які викладали мовами меншин. Оцінку було зменшено також через те, що російська влада силоміць змінила навчальні програми на окупованих територіях, а також погрожувала та затримувала місцевих освітян, якщо вони не дотримувались нових вказівок;
• 2 з 4 балів отримала також можливість людей в Україні вільно висловлювати свої особисті погляди на політичні чи інші делікатні теми, не боячись стеження чи покарання. На цю оцінку вплинуло ухвалення в лютому 2022 року парламентом змін до Кримінального кодексу, які розширили підстави для звинувачення в колабораціонізмі, зокрема публічне заперечення громадянином України агресії Росії, прославлення держави-агресора чи висловлення образи на адресу честі і гідності українських воїнів;
• через запроваджений у країні воєнний стан, рівень свободи зібрань отримав 3 бали з 4;
• свободу для неурядових організацій, особливо тих, які займаються правами людини та діяльністю, пов’язаною з управлінням, оцінено на рівні 2 балів. Як йдеться у аналітичній записці, від організацій громадянського суспільства вимагається розкривати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів і структуру власності відповідно до законодавства про відмивання грошей, що лідери багатьох груп охарактеризували як втручання в їх роботу. У 2022 році в умовах воєнного стану організаціям громадянського суспільства заборонили використовувати іноземні банківські операції.  Деякі громадські активісти стикаються з залякуваннями та погрозами, а правоохоронні органи не притягують усіх винних до відповідальності;
• на 2 бали з 4 оцінено і свободу профспілок та подібних професійних чи трудових організацій. Оцінка знизилася через те, що зміни до трудового кодексу обмежили можливість профспілок представляти працівників і захищати їхні права, поки в країні діє воєнний стан;
• незалежність судової системи  в Україні оцінили на 1 бал із 4;
• таку саму оцінку отримала і наявність належної правової процедури в цивільних і кримінальних справах передусім через те, що попри формальні гарантії належної правової процедури, на практиці особи, які мають фінансові ресурси та політичний вплив, можуть уникнути судового переслідування за правопорушення;
• захист від незаконного застосування фізичної сили та свобода від війни та повстань у зв’язку із вторгненням російської армії та пов’язані з цим ракетні та артилерійські удари по цивільних і військових цілях оцінено в 0 балів з 4;
• гарантування законами, політикою та практикою рівного ставлення до різних верств населення в Україні аналітики оцінили у 2 бали з 4 зокрема через випадки дискримінації ромської меншини та ЛГБТ+, дискримінацію з боку роботодавців за  статтю та віком, а також дискримінацію жінок під час служби в армії;
• користування людей свободою пересування, також зазнало негативного впливу через вторгнення Росії, оголошення мобілізації та пов’язану із цим заборону чоловікам призовного віку залишати територію країни. Крім того, мільйони людей були вимушені переселитися через насильство, пов’язане з російським вторгненням, і пов’язані з цим загрози, такі як міни, перешкоджали пересуванню всередині країни. Відтак оцінка цього критерію зафіксована на рівні 1 балу з 4;
• здатність громадян реалізувати право власності та засновувати приватний бізнес без надмірного втручання з боку державних чи недержавних суб’єктів оцінена у 2 бали з 4 зокрема через те, що попри скасування мораторію на продаж землі, купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення можуть лише фізичні особи України; організації зможуть придбати таку землю з 2024 року, якщо всі учасники будуть громадянами України;
• за критерієм особистих соціальних свобод, який включає вибір шлюбного партнера та розміру сім'ї, захист від домашнього насильства та відсутність контролю над зовнішністю, Україна отримала 3 бали з 4 через відсутність дозволу на укладення одностатевих шлюбів та досі поширені випадки домашнього насильства;
• наявність фактів торгівлі жінками всередині країни та за кордоном з метою заняття проституцією,  а також суперечливість деяких норм ухваленого в липні 2022 року Трудового кодексу, який діє на час воєнного стану, стало причиною оцінювання рівності можливостей та свободи від економічної експлуатації на рівні 2 з 4 балів.

У 2021 році Freedom House оцінила рівень свободи в Україні у 60 балів, визначивши статус української держави, як «частково вільної».