Жертви високої турботи

Не будемо лукавити: для належної організації оздоровлення дітей правова база України достатня. В інтересах юного покоління, яке пізнало на собі важкі наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, законодавці передбачили і профілактику захворювань, і лікування у санаторно-курортних закладах. Уряд та Верховну Раду справді важко звинуватити у законотворчій байдужості до чорнобильських проблем. Але ще важче — в узгодженні законів, які стосуються цієї категорії постраждалих. І жертвами стають насамперед ті, кому адресовано турботу, — діти.

На Тернопіллі чорнобильська трагедія залишила лихі сліди у двох районах — Чортківському та Заліщицькому. До зони посиленого радіоекологічного контролю (т.зв. четвертої зони) віднесено десять населених пунктів. Здавалося б, потерпілих міст та сіл не так вже й багато. Але це зовсім не полегшує життя майже 60 тисяч громадян, які там мешкають. А з них кожен четвертий — представник юного покоління. Навіть через 18 років після сумнопам’ятної квітневої ночі високий рівень радіаційного забруднення на цих територіях жорстоко нагадує про себе. У нинішніх дітей «з четвертої зони» уражені системи кровообігу, кістково-м’язова, ендокринна та нервова системи, органи дихання і травлення. І цій категорії дітей потрібна увага якщо не особлива, то хоча б посилена.

У Законі «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» написано: «…здійснювати щорічне санаторно-курортне лікування всіх осіб, які постраждали…» (ст. 17). Дітям «чорнобильської» категорії, зрозуміло, належить проходити не менш повноцінне оздоровлення, аніж дорослим. Однак для більшості право на оздоровлення упродовж останніх років залишається голою декларацією. Бо статистичні дані немилосердно свідчать: минулого року із 14,5 тисячі таких дітей із Тернопілля санаторно-курортне лікування пройшли лише 3400.

Але навіть таку невелику кількість оздоровлених торік дітей фахівці головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації вважають не найгіршою. Хлопчики й дівчатка з області оздоровлювалися в масштабах всієї України, майже дві тисячі з них були направлені в місцеві оздоровчо-лікувальні заклади. Це дало можливість нормально працювати майже десяти санаторіям і таборам.

В Україні часто трапляється так, що соціальний захист потрібно суворо узгоджувати з «можливостями» бюджету. І тоді один закон стає лютим ворогом законові іншому. В цьому пересвідчилися і самі чорнобильці. У держбюджеті на 2004 рік на оздоровлення дітей цієї категорії закладено майже вдвічі менше коштів, ніж торік (держбюджет-2003 на оздоровлення дітей, постраждалих від чорнобильської аварії, передбачав понад 155 млн. гривень). А це означає, що внаслідок понад 60-відсоткового зростання вартості путівок оздоровитися зможуть лише трохи більше, ніж півтори тисячі дітей. Або лише 14 відсотків тих, хто цього потребує.

Наступне питання — в яких закладах діти будуть лікуватися та відпочивати? Не подумайте, що вони це робитимуть якомога ближче до рідної домівки, принаймні на території області, де оздоровлюватися можна не менш успішно. Бо закон «Про Державний бюджет України на 2004 рік» диктує інші правила. Отож нинішнього року Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від чорнобильської катастрофи централізовано закуповує путівки на оздоровлення і розподіляє їх по областях (раніше, нагадаю, ці функції виконували місцеві органи виконавчої влади). І тому 2004-го в місцевому санаторії «Медобори» оздоровлять лише 100 дітей із Тернопілля. Начальник головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Віктор Рибін вважає цьогорічний порядок оздоровлення непродуманим і невиваженим. «Бо лише транспортні витрати на проїзд такої кількості дітей потребують значних коштів, не враховуючи ще й інші ризики, які можуть виникнути при перевезенні», — впевнений обласний чиновник.

Представники владних структур області по-різному намагаються вирішити проблему оздоровлення дітей, які постраждали внаслідок чорнобильської аварії. Голова облдержадміністрації Іван Курницький і керівники головного управління праці та соціального захисту звернулися до Кабінету міністрів з проханням — виділіть, шановні, з держбюджету додаткові кошти на оздоровлення дітей. Мовляв, це — єдиний порятунок. Безперечно, самій області з проблемами оздоровлення впоратися важко. Але, волаючи про допомогу з Києва, вона не поспішає знаходити власні джерела фінансування. Більше того — на недавній сесії облради депутати успішно заблокували спрямування 100 тисяч гривень із обласного бюджету на оздоровлення та лікування дітей в місцевих санаторно-курортних закладах. А в бюджеті Чортківського району — тієї території, де проживає найбільше «юних чорнобильців», на їхнє оздоровлення закладено — скільки б ви думали? — цілих десять тисяч гривень... І за такої фінансової «гармонії» нічого дивуватися, що діти з Чорнобильської зони хворіють усе частіше.