Йогурт-«алькаприм»

За даними невблаганної статистики, кожен житель Землі випиває 14—15 літрів чистого етанолу на рік. Якщо виключити із загальної кількості немовлят і непитущих, на частку деяких землян припадає жахлива доза. А яке ж у них похмілля!

Багато людей п’ють багато, але наслідки в усіх різні. Стан людини після випивки залежить від особливостей його метаболізму, дефіциту білків, вітамінів і мікроелементів, кількості закуски, супутніх захворювань, генетичних особливостей, статевої й расової приналежності (у монголоїдів мало розщеплювального ферменту ацетальдегіддегідрогенази, а в кавказців його в надлишку). Випробовуючи нові препарати, вчені з ВНДІ молочної промисловості, Інституту теоретичної й експериментальної біофізики РАН і Національного інституту тваринництва (Південна Корея) зневажили расові відмінності, поставивши експерименти на мишах. Усі випробувані були чоловічої статі.

Міжнародний колектив досліджував дію трьох препаратів кисломолочних продуктів, для закваски яких використовували три різновиди бактерій. Один із них, болгарську паличку, високо цінував ще І.Мечников: виготовлене з використанням цієї бактерії кисле молоко він рекомендував пити щодня. Нині болгарська паличка входить до складу йогуртової закваски. Інший різновид, термофільний стрептокок, також йогуртова культура. І, нарешті, ацидофільна молочнокисла бактерія, що утворює молочну кислоту і полісахариди, які сприяють виведенню з організму токсичних речовин. Крім бактерій, до складу препаратів увійшли лактулоза, яка зменшує шкідливу дію етанолу на внутрішні органи й виводить токсичні речовини з крові, а також органічні кислоти, сорбенти, екстракти лікувальних трав і хітозан, що сприяє розвитку молочнокислих бактерій.

На початку експерименту мишам натщесерце вводили в шлунок через спеціальний зонд 40-процентний водний розчин спирту (по 3 мл спирту на кілограм ваги). Мишу після такого вливання можна уподібнити людині, що випила пляшку горілки. Через 20 хвилин після випивки мишам вводили один із випробуваних препаратів або фізіологічний розчин. Кожен гризун одержав стільки мікролітрів препарату, скільки грамів він важить. Через 40 хвилин після введення спирту мишей перевіряли на стан алкогольного сп’яніння.

Про те, як поводилися захмелілі миші, експериментатори замовчують, але зазначають, що найкраще почувалися тварини, які одержали кисломолочний продукт, заквашений закваскою, що складається з усіх трьох бактеріальних культур із додаванням 0,2% лактулози. Вміст спирту в крові цих мишей виявився в 2,6 разу нижчий, ніж у крові тварин, котрим не дали похмелитися, і становив 0,06%. У цих же мишей відзначено найнижчий вміст ацетальдегіду. Вживання інших продуктів, заквашених без використання ацидофільної лактобактерії, не дало поліпшення.

Учені дійшли висновку, що мишам найкраще похмелятися скляночкою хорошого живого йогурту. До експериментів на людях діло поки що не дійшло.