ВИРОК ОСКАРЖЕННЮ ПІДЛЯГАЄ

Перша в Україні лабораторія імуногенетики допоможе підібрати сумісного донора для пересадки кісткового мозку дітям, які страждають на лімфоми і лейкози. Унікальне обладнання та матеріали передала Науковому центру радіаційної медицини компанія-спонсор «Філіп Морріс Україна».

Немає для батьків біди страшнішої, аніж хвороба дитини. Немає горя невимовнішого, якщо хвороба ця — невиліковна. Навіть якщо ця думка — про невиліковність — належить людям недосвідченим, а не самим медикам. Навіть якщо лікарі запевняють: вчасно діагностований і своєчасно пролікований рак відступає. Але як не вдатися у відчай, коли діагноз звучить як вирок: лімфогранулематоз, лімфома, мієломна хвороба, гострий мієломний лейкоз...

Близько шести сотень дітей в Україні щороку одержують лиховісний онкогематологічний діагноз. Українські показники трохи вищі за середньоєвропейські і, мабуть, лише упереджений і байдужий погляд не побачить тут зв’язку з чорнобильською катастрофою. Сергій Шевчук, держсекретар Міністерства охорони здоров’я України, на зворушливій церемонії передачі спонсорської допомоги — обладнання та матеріалів компанією «Філіп Морріс Україна» Науковому центру радіаційної медицини підкреслив:

— Дуже турбує нас думка, яка вперто нав’язується більшості країн: вплив Чорнобиля зводиться лише до психологічних моментів. Проблеми Чорнобиля значно перебільшені. Але як перебільшити кількість дітей, які страждають від злоякісних новоутворень кровотворної та лімфатичної систем — їх у нас сьогодні дві тисячі!..

Постраждало, за даними МОЗ, від наслідків аварії на ЧАЕС понад 1,5 мільйона українських дітей. Починаючи з 1992 року захворюваність цього контингенту майже на 20 відсотків перевищує звичайний рівень. Діагнози — ще ті, «дитячі»: лейкози, анемії різних ступенів тяжкості, недуги ендокринної та серцево-судинної система. Роботи медикам у спеціалізованому лікувальному закладі, відкритому в жовтні 1986 року, — Науковому центрі радіаційної медицини Академії медичних наук — додається з кожним роком. На щастя, збільшуються і шанси подолати люті недуги. Директор центру, президент Міжнародної асоціації екологічної медицини Володимир Бебешко добрих сорок років професійної діяльності віддав дитячій гематології. Добре пам’ятають страшні часи, коли життя хворої дитини закінчувалося через два-чотири місяці після початку захворювання.

— А сьогодні є випадки повного одужання, — радіє за своїх маленьких пацієнтів Володимир Григорович, — адже в онкології критерієм одужання є п’ятирічне виживання. Якщо після лікування минуло п’ять років і хвороба не повернулася, людина практично здорова. Це при одних формах захворювання. Звісно, є й інші — із більш високим ризиком, але й при них життя хворих можна продовжити на 10—15 років. Можна, але у держави немає грошей: ні на точну діагностику, ні на підтвердження прогнозів.

Бюджетних грошей на одну хвору дитину виділяється близько 6 гривень на день. Необхідно ж у десятки, а то й у сто разів більше. Рік тому центр відкрив благодійний рахунок. Люди відгукнулися: надсилали по 10—20 гривень. Таких грошей назбирали 25 тисяч — приблизно стільки коштує лікування однієї дитини. Товстосуми, на жаль, залишилися байдужими. Чому? Напевно, вважають, що рак — «чужа» проблема. Але ж тільки при ставленні до неї як до тривоги спільної, як до біди всього народу, можна з нею справитися. І в масштабах одного конкретного випадку, і в масштабах держави. Це чудово розуміють у компанії «Філіп Морріс Україна», відомої своїми благодійними програмами. Працівники компанії приїхали до дітей із чудовими яскравими іграшками — привабливою «звіриною», конструкторами, логічними іграми. До речі, це не перший візит. З подарунками — іграшками, солодощами і телевізорами, — зібраними на гроші працівників компанії в Україні та її штаб-квартири в Лозанні, — побували тут і торік. І ось — « на тому ж місці, в той же час». Наталія Григорова, директор із корпоративних зв’язків АТ «Філіп Морріс Україна» згодом каже:

— Для кожного з нас найдорожче — здоров’я дітей. Ми побували торік у центрі і не могли залишатися байдужими до дитячих страждань, до горя батьків. У рамках програми «Допомога дітям Чорнобиля» компанія виділила близько 60 тисяч доларів: на них було куплено медикаменти, обладнання та реактиви для 120 маленьких пацієнтів центру. Голова правління нашої компанії, котрий відвідав Україну минулого року, зробив усе можливе, щоб допомога не припинялася, — і ось уже понад 500 тисяч доларів направлено для лікування дітей, котрі постраждали від чорнобильської катастрофи. Крім цього центру, медикаменти, тестові матеріали й обладнання надійшли в дитяче гематологічне відділення Київської обласної лікарні, у Київський інститут гематології та трансфузіології (Охматдит), у гематологічне відділення Харківської міської дитячої клінічної лікарні №16.

Спеціалізоване обладнання та медикаменти потрібні хворим дітям, аби щодня боротися з хворобою. Аби жити. Їм не просто подарували унікальну апаратуру для трансплантації — їм подарували надію. Ось уже півтора року в центрі використовують метод аутологічної трансплантації кісткового мозку. Суть процедури в тому, що у хворого ще до одержання доз мегатерапії, згубної як для пухлини, так і для кісткового мозку, беруть стовбурні клітини. А після курсу «хімії» відразу повертають їх у рідний організм, де ці клітини відновлюють склад кісткового мозку та периферичної крові. П’ятдесят трансплантацій кісткового мозку — п’ятдесят врятованих життів. Тепер їх стане більше, адже поряд з аутологічною трансплантацією, коли хворий сам собі і донор, і реципієнт, відтепер у центрі здійснюватимуть й алогенну — із використанням матеріалу одного донора для іншого реципієнта — трансплантацію. Це в деяких випадках єдине, що може врятувати життя дитині.

— Раніше добір донорів ми могли проводити лише за допомогою сіркологічних методів, — розповідає завідувач лабораторії доктор наук Жанна Мінченко. — Вони теж дають непогані результати, ми навіть примудрялися відгукуватися на прохання про донорів з інших країн, та все ж із методикою обстеження на молекулярному рівні, із ДІК-типуванням за точністю непорівнянні. Такого обладнання, як ми одержали, в Україні більше немає.

Жанну Миколаївну підтримує колега — головний дитячий гематолог МОЗ Віра Дроздова:

— Лейкози в дитячому віці лікуються краще, аніж дорослі онкогематологічні захворювання. Але за умови, що лікування здійснюється на найсучаснішому рівні, найсучаснішими методами. Апаратура, тестові матеріали, отримані від «Філіп Морріс Україна», здатні забезпечити рівень такого класу — високоточні, високотехнічні... І тому для всіх нас сьогодні не просто акція, а свято. Україна поступово піднімається на рівень високотехнологічної медицини, і це дозволить вилікувати сотні дітей. Немає таких слів, які могли б висловити всі наші почуття подяки...

Молекулярно-генетичне обстеження — задоволення недешеве: його вартість становить близько 500 доларів. Вартість курсу лікування при онкогематологічному захворюванні в середньому 25 тисяч гривень. Киянам, завдяки програмі «Трансплантація кісткового мозку», пощастило (хоч як це блюзнірськи звучить стосовно діагнозу): вони лікуються за рахунок столичного бюджету. А решта? Чотирирічний Миколка з Чернігівської області, котра, до речі, лідирує в гіркій першості по дитячій онкогематології, хоча й у Києві поширеність новоутворень серед дітей зросла за шість років у 1,4 разу, занедужав у два роки. Саме діти найніжнішого віку — найбільш уразливі. У відділенні, щоправда, нині найбільше молодших школярів — від 6 до 10 років, але є тут і зовсім малюки, і майже дорослі — відповідно до протоколів, дитячим вважається вік до 18 років. У Миколки почалося все, розповідає його мама, зі звичайної застуди. Але зависокою, як для застуди, була температура, занадто довго трималася, нічим її не збити. Добре, що трапився маляті уважний педіатр — запідозривши нехороше, направив на обстеження. Тепер Миколка лікується. Навчився терпляче переносити уколи і крапельниці, навчився довгий час, адже курс лікування кілька місяців, жити в лікарні. Не вередує: хвороба зробила хлопця дорослим... Досить поглянути у вічі цьому хлопчику з обстриженою наголо маківкою, досить зустрітися поглядом із його молодою і красивою мамою, щоб переконатися в правоті простих сердечних слів Наталі Григорової: «Навіть якщо ми зуміємо зберегти життя одній дитині, то значить зробили все, як треба...»

Що тут додати?

Для тих, хто небайдужий до долі хворих дітей, кому дороге майбутнє України, повідомляємо номер благодійного рахунку Наукового центру радіаційної медицини:

ЧОАДППБ «Аваль» МФО 353348, Код 14245308, Р/р 260011658